Рішення

від 25.02.2015 по справі 910/1058/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015Справа №910/1058/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ювелірний завод Імперія золота"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метан плюс"

Фізичної особи-підприємця Линів М.В.

про стягнення 679 007,70 грн.

Суддя Лиськов М.О .

Представники :

від позивача Гера Р.Ю. (за ордером № 110611)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

В судовому засіданні 25.02.2015 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.01.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 11/15-К від 21.01.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМАТОРСЬКИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД ІМПЕРІЯ ЗОЛОТА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МЕТАН ПЛЮС" та Фізичної особи-підприємця Линів М.В. про стягнення 679 007,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/1058/15-г, розгляд справи призначено на 04.02.2015.

Представник позивача 03.02.2015 через канцелярію суду подав документи на виконання вимог суду.

В судове засідання, призначене на 04.02.2015, з'явився представник позивача.

В судове засідання, призначене на 04.02.2015, представників відповідачів не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

04.02.2015 керуючись статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 25.02.2015

В судове засідання, призначене на 25.02.2015, з'явився представник позивача.

В судове засідання, призначене на 25.02.2015, представників відповідачів не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачам на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі були належним чином повідомленні, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі повідомленні про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

01.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський ювелірний завод Імперія золота" (далі - Позивач, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Линів М.В. (далі - Відповідач-2, Покупець) був укладений Договір поставки № 7 (надалі - Договір-1, належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до умов п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) ювелірні вироби у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього встановлену Договором грошову суму.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 названого кодексу).

На виконання умов Договору, Позивач поставив Продукцію Відповідачеві-2 на загальну суму 320 736,25 грн., що підтверджується специфікаціями підписаними та скріпленими печатками Сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.9. Договору, оплата здійснюється за фактом 100% обсягу відвантаження товару, згідно специфікації та акту прийому-передачі, які підписуються на кожну окрему поставку, протягом 21 календарного дня з моменту прийняття товару Покупцем.

Згідно п. 6.6. Договору, сторони домовились викладати Специфікацію та Акт прийому-передачі в одному документі.

Відповідачем не було сплачено отриманий товар на загальну суму 320 736,25 грн.

Пунктом 2.1. Договору, визначено, що при зміні вартості дорогоцінного металу, згідно курсу НБУ, Постачальник має право змінити вартість виробів, що були поставлені Покупцю.

Таким чином, у зв'язку зі вартості дорогоцінного металу, згідно курсу НБУ, Постачальник змінив вартість виробів, що були поставлені Покупцю та загальна вартість поставленого товару становить 468 568, 50 грн.

В забезпечення виконання договором поставки № 7 від 01.03.2013, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський ювелірний завод Імперія золота" (далі-Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метан плюс" (далі - Відповідач 1, поручитель) підписаний договір поруки від 01.12.2014.

В порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський ювелірний завод Імперія золота" свого обов'язку за договором поставки № 7 від 01.03.2013.

У разі порушення боржником зобов'язання, що визначене у п.1.2. цього договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Обсяг відповідальності поручителя перед кредитором за зобов'язання боржника за основним договором обмежується 500 грн. (п.п. 1.1 договору поруки).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч. 1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до 4.1,2 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо поставки товару відповідачем-2 не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 468 568,50 грн.

З урахуванням наведених положень укладеного сторонами Договору, виходячи з факту отримання товару покупцем за видатковими накладними, строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого і отриманого товару станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 заборгованість в сумі 468 568,50 грн. та солідарного стягнення з відповідачів 1 та 2 заборгованості в сумі 500 грн. підлягають задоволенню.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 23 084,22 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п. 4.3 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 23 084,22 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України та п. 4.3 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 106 003 грн. 0,05 відсотків річних та 81 351,64 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу ґрунтуються на законі та 0.05 % річних на п. 4.3 Договору (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 0.05 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню. При здійсненні перевірки розрахунку 0.05% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено розрахунок інфляційних втрат та не вірно здійснено розрахунок 0.05 % річних. За перерахунком суду розрахунок процентів :

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 320736.25 23.03.2013 - 12.01.2015 661 0.05 % 290.42 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 290.42 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим позивач просить стягнути кошти витрачені останнім за надання правової допомоги в сумі 3 000 грн. Вказана сума підтверджується копією платіжного доручення № 688 від26.12.2014.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача;

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частков.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метан плюс" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 29; ідентифікаційний код: 33636574) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ювелірний завод Імперія золота" (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Лазо, будинок 15; ідентифікаційний код 39004259) 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - основного боргу.

3. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Линів Марії Василівни (11709, Житомирська обл.., м. Новгород-Волинський, вулиця Рибалка, будинок 7, к. 19; ідентифікаційний номер: 2598108409) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ювелірний завод Імперія золота" (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Лазо, будинок 15; ідентифікаційний код 39004259) 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - основного боргу.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Линів Марії Василівни (11709, Житомирська обл.., м. Новгород-Волинський, вулиця Рибалка, будинок 7, к. 19; ідентифікаційний номер: 2598108409) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ювелірний завод Імперія золота" (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Лазо, будинок 15; ідентифікаційний код 39004259) 467 568 (чотириста шістдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 50 коп. - основного боргу, 23 084 (двадцять три тисячі вісімдесят чотири) грн. 22 коп. - пені, 290 (двісті дев'яносто) грн. 42 коп. - 0,05 % річних, 81 351 (вісімдесят одна тисяча триста п'ятдесят одна) грн. 64 коп. - інфляційних втрат та 11 464 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 37 коп. - судового збору за подання позовної заяви, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. - витрати на юридичну допомогу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27.02.2015

Суддя М.О. Лиськов