Постанова

від 20.01.2015 по справі 808/7696/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2015 рокусправа № 808/7696/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі №808/7696/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Альфа-Стар» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгеніївни, Державної реєстраційної служби України, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Альфа-Стар» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгеніи про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 5137076 від 20 серпня 2013 року та зобов'язати Державну реєстраційну службу України в особі державного реєстратора зареєструвати право власності на будівлю сауни літ. М' за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського,15. В обґрунтування позову зазначалось, що згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2010 року ПП «Альфа-Стар» є власником об'єкта нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського,15, який складається з наступних об'єктів нерухомого майна: будівля кухні літ. О, будівля сауни літ. М', будівля кафе літ. Д, будівля кафе літ. К, будівля кафе літ. Ж, будівля кафе літ. Е, будівля кафе літ. З, будівля кафе літ. И, приміщення чергового літ. Б, кіоск літ. В, будівля готелю літ. Р. Право власності на даний об'єкт нерухомості зареєстровано у встановленому законом порядку в ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації». 26 липня 2013 року ПП «Альфа-Стар» звернулось у Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області із заявою про державну реєстрацію об'єкту нерухомого майна: сауна літ. М', проте спірним рішенням було відмовлено у здійсненні реєстрації.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Суд скасував рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 5137076 від 20 серпня 2013 року та зобов'язав Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву Приватного підприємства «Альфа-Стар» від 26 липня 2013 року про державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна: сауни літ. М' розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського,15.

Не погодившись з рішенням суду, Державна реєстраційна служба України звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. На думку апелянта, висновки суду першої інстанції щодо порушень прав позивача не відповідають обставинам справи, оскільки наявність реєстрації за позивачем права власності на вказаний об'єкт нерухомості виключає необхідність здійснення повторної реєстрації. Крім того, судом не враховано, що наказом Міністерства юстиції України № 1990/5 від 23.09.2013 року були внесені зміни до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб № 607/5 і на момент ухвалення судом першої інстанції спірного рішення на законодавчому рівні було встановлено, що державні реєстратори не зобов'язані повторно проводити реєстрацію прав власності на нерухомість, яка була зареєстрована до 01.01.2013 року.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2010 року у справі № 16/248/10 за ПП «Альфа-Стар» визнано право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: будівлю сауни, літ. М', площею 199,6 м.кв.; приміщення чергового, літ. Б, площею 10,6 м.кв.; кіоск, літ. В, площею 7,1 м.кв.; будівлю кухні, літ. О, площею 49,3 м.кв.; будівлю готелю, літ. Р, площею 126,2 м.кв.; будівлі кафе, літ. З, площею 13,7 м.кв.; літ. И, площею 13,7 м.кв.; літ. К, площею 13,8 м.кв.; літ. Ж, площею 13,7 м.кв.; літ. Е, площею 13,7 м.кв.; літ. Д, площею 13,7 м.кв., що знаходяться у м. Запоріжжя, вул. Луначарського,15 (а.с.6-7). Згідно Витягу № 27890035 від 04.11.2010 року право власності на будівлю сауни літ. М' зареєстровано за ПП «Альфа-стар» рішенням державного реєстратора Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 04.11.2010 року (а.с.10). 26 липня 2013 року ПП «Альфа-стар» звернулось до реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію будівлю сауни літ. М' відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Дурицької М.Є. від 20 серпня 2013 року № 5137076 ПП «Альфа-стар» відмовлено у державній реєстрації з тих підстав, що заявлене право вже зареєстровано (а.с.20).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення, оскільки відповідачами не надано доказів реєстрації заявленого ПП «Альфа-Стар» права на об'єкт нерухомого майна - сауну літ. М' на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2010 року у справі № 16/248/10.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порядок реєстрації прав на нерухоме майно визначений Законом Украины «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на виконання якого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно. З 01 січня 2013 року введений в дію Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, як єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, у зв'язку з чим припинили своє функціонування Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек припинили своє функціонування.

При цьому, на законодавчому рівні визначена процедура використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно (Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012, № 1844/5). Так, Порядком передбачена можливість перенесення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 6 Порядку), проте не визначена як обов'язкова дія реєстратора по перенесенню записів з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що були зареєстровані до 01 січня 2013 року, визнаються державою, якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення цих прав, або якщо відповідне законодавство не передбачало проведення державної реєстрації цих прав. За наявністю наміру власника нерухомого майна вчинити дії по його розпорядженню (відчуженню), внесення відомостей до Державного реєстру прав здійснюється нотаріусом або державна реєстрація прав у єдиному Державному реєстрі прав проводиться за бажанням власника чи користувача.

Отже, ПП «Альфа-Стар», як власник сауни літ. М', звернувся до державного реєстратора із заявою про здійснення реєстрації зазначеного нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відмовивши спірним рішенням у державній реєстрації з підстав подачі заявником тих саме документів, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано, державний реєстратор порушив права позивача, оскільки відомості щодо державної реєстрації, здійсненої до 01.01.2013 року містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а не в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який почав функціонувати з 01.01.2013 року і до якого в обов'язковому порядку переносяться лише відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відтак, доводи апелянта в частині незаконності оскарженої постанови суду про визнання протиправним та скасування спірного рішення № 5137076 від 20.08.2013 року є неспроможними.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим зобов'язання Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву Приватного підприємства «Альфа-Стар» від 26 липня 2013 року про державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна: сауни літ. М' розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського,15.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Отже, рішення про державну реєстрацію речових прав приймає не Державна реєстраційна служба України, а державний реєстратор, який розглядає подані документи та приймає відповідне рішення.

Пунктом 2.15 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12 грудня 2011 року встановлено, що орган державної реєстрації прав або нотаріус у день прийняття заяви видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав або відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав разом з документами, що подавалися заявником для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав.

Таким чином, зобов'язавши Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з урахуванням підстав скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, суд першої інстанції не врахував, що всі оригінальні примірники документів повертаються заявнику, що унеможливлює повторний розгляд заяви.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем подано для реєстрації рішення господарського суду Запорізької області № 16/248/10 від 09.09.2010 року за відсутності відомостей про набрання ним законної сили, що також унеможливлює здійснення реєстраційних дій за заявою від 26 липня 2013 року.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на помилковість рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання неналежного відповідача повторно розглянути заяву позивача про здійснення реєстраційних дій, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання вчинити дії та відмовити позивачеві у їх задоволенні.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі №808/7696/13-а - скасувати в частині зобов'язання Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву Приватного підприємства "Альфа-Стар" від 26 липня 2013 року про державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна: сауни літ.М, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Луначарського, буд.15 та відмовити в цій частині позовних вимог.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко