Постанова

від 27.02.2015 по справі 826/1452/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2015 року 14:30 № 826/1452/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Адара Ко» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2014 року № 0013721501, а також визнання протиправної бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Адара Ко» з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо не повідомлення ТОВ «Адара Ко» про наявність розбіжностей у поданому реєстрі одержаних податкових накладних за травень 2014 р. з даними контрагента Дочірнього підприємства «Пілснер Україна» (ідентифікаційний код 25396329);

2) визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення рішення форма «Р» від 11.08,2014 р. № 0013721501, винесене ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Адара Ко» з ПДВ за основним платежем на 141 060 грн., та за штрафними санкціями на 35 265 грн.

Позивач зазначає, що формуючи звітність за вказаний період, у складі податкового кредиту були враховані суми ПДВ за податковою накладною від 30.04.2014 р. № 13355 , отриманою від ДП «Пілснер Україна», яка зареєстрована в ЄРПН.

Однак, у реєстрі отриманих податкових накладних було вказано помилковий номер податкової накладної 12608 , замість правильного номеру 13355 .

ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за травень 2014 р.

ДПІ дійшла до висновку про донарахування податку та нарахування штрафних санкцій, оскільки ДПІ виходила з того, що п/н. № 12608, тобто щодо якої помилково зазначено неправильний номер, не зареєстрована в ЄРПН, а відтак позивач не має права на податковий кредит за зазначено п/н.

Позивач зазначає, що в даному випадку має місце описка (помилка) у номері податкової накладної, що не спростовує наявності у позивача права на формування податкового кредиту з урахуванням цієї податкової накладної.

Позивачем до ДПІ подано заперечення до акту разом із копією податкової накладної від 30.04.2014 р. № 13355, яка, як зазначає позивач, не була розглянута належним чином відповідно до абз. 2 п. 44.6 ПК України.

При цьому, позивач зазначає, що в порушення вимог абз. 2 п. 201.6. ПК України ДПІ не повідомила позивача про наявність розбіжностей з даними контрагента.

Враховуючи наведене у сукупності позивач просить задовольнити позов.

Надавши письмові заперечення, ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки, проти позову заперечує та зазначає про законність та обґрунтованість прийнятого рішення.

При цьому, ДПІ звертає увагу, що згідно із базами даних в реєстрі податкових накладних за травень 2014 року методом сторно позивачем не виключено податкову накладну № 12608 на суму 141 060,31 грн. У свою чергу ДП «Пілснер Україна» згідно з реєстром накладних включено до податкових зобов'язань за квітень 2014 року податкову накладну № 13355 від 30.04.2014 р. на суму ПДВ 141 060,31 грн.

З урахуванням наведеного та викладеного у запереченнях на позов, ДПІ вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, вважає, що ДПІ не допущено порушень у відносинах з позивачем.

Між тим, представник ДПІ у судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання, не надав. У зв'язку з цим та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

Надалі, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України та враховуючи неявку представника ДПІ судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

18.07.2014 р. ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за травень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2014 р. № 2028/26-52-15-01-16/38293556 (далі - Акт перевірки).

Під час перевірки використано: податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року від 19.06.2014 р. № 9035262988, реєстр податкових накладних за травень 2014 року від 19.06.2014 р. № 9035262901, дані бази Єдиного реєстру податкових накладних.

Суть помилки (порушення): порушення п. 201.10. ПК України; Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 р. № 1492, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

В ході перевірки встановлено, що сума ПДВ у розмірі 141 060,31 грн. (відображена у рядку 10.1. декларації) включена до податкового кредиту на підставі податкової накладної № 12608 від 30.04.2014 р., отриманої від ДП «Пілснер Україна» (код з ЄДР 25396329), яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначено також, що ТОВ «Адара Ко» подано податкову декларацію з ПДВ без додатку № 8, копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копії первинного документу, складеного відповідно до законодавства з питань бухгалтерського обліку.

Таким чином, як зазначено в Акті, встановлено порушення абз. 11 п. 201.10 ПК України. Надалі зазначено в Акті, що згідно п/п. 54.3.2., абз. 2 п. 123.1. ПК України за травень 2014 р. позивачу слід донарахувати суму податкового зобов'язання в розмірі 141 060 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 35 265 грн.

Позивачем подано заперечення до акту перевірки, які зареєстровані ДПІ 31.07.2014 р. Листом від 07.08.2014 р. ДПІ повідомило позивача про результати розгляду заперечень

11.08.2014 р. ДПІ прийнято оскаржуване повідомлення-рішення.

На заяву позивача від 21.08.2014 р. № 23/08 ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 17.09.2014 р. № 9056/10/26-15-15-01-07 повідомило про розгляд скарги на податкове повідомлення-рішення. Звернуто увагу, що документів, які б підтверджували виправлення в обліку помилки в номері податкової накладної шляхом коригування реєстру податкових накладних методом «сторно», під час розгляду заперечень не було надано.

В контексті наведеного до матеріалів справи надано копію податкової накладної № 13355 від 30.04.2014 р., яка видана позивачу ДП «Пілснер Україна». Номенклатура поставки: комісійна винагорода за квітень 2014 р., сума з ПДВ 846 361,88 грн., ПДВ - 141060,31 грн. Вказана податкова накладна, яка направлена продавцем засобами телекомунікаційного зв'язку, прийнята на рівні МДЗ України 14.05.2014 р., що підтверджується відповідною квитанцією.

Як вбачається з реєстру отриманих податкових накладних від 19.06.2014 р., складеного позивачем за травень 2014 р., в ньому зазначено про отримання позивачем декількох податкових накладних від ДП «Пілснер Україна».

Серед вказаних п/н. наявний запис про отримання 01.05.2014 р. податкової накладної № 12608 від 30.04.2014 о. на суму з ПДВ 846361,88 грн., ПДВ 141060,31 грн.

Між тим, у реєстрі отриманих податкових накладних ДП «Пілснер Україна» за квітень 2014 р. зазначено про видачу 30.04.2014 р. на адресу позивача податкової накладної № 13355 на суму 846361,88 грн. з ПДВ, ПДВ - 141060,31 грн.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, згідно з п/п. 75.1.1. ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п. 198.2. ПК України (в редакції на час видачі п/н. та формування податкової звітності) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ПК України).

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому, згідно з п. 201.14. ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до п. 201.15. ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної , дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

У той же час, згідно з п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У свою чергу, пунктом 1 розділу 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 N 708, який був чинний на час формування позивачем реєстру податкових накладних, передбачено, що виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Пунктом 2 розділу V зазначено порядку передбачено, що при виправленні помилки методом "сторно " до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+".

Метод "сторно" здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2 - 6 розділу I та/або колонках 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7 - 12 розділу I та/або колонках 8 - 16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком "+" чи "-". При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера "У" (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку "З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період" Реєстру.

При цьому, виходячи з приписів частини 4 Положення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом сторно . Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.

В даному випадку , як встановлено під час розгляду справи, жодних з цих документів, у т.ч. до початку перевірки, позивачем не складалося, тобто, фактично зміна даних у реєстрі відносно номеру податкової накладної, на підставі якої сформовано спірну суму податкового кредиту, не відбулася. Позивачем не було вчинено дій щодо усунення помилок у реєстрі та не було стороновано у встановленому порядку запису, який він вважає помилковим. Дані у реєстрі податкових накладних і на даний час по суті залишаються у початковому стані.

Само по собі направлення відповідачу заперечень до акту перевірки з наданням податкової накладної за № 13355 не спростовує факту одночасної наявності у реєстрі податкових накладних відомостей про податкову накладну № 12608. Дані у реєстрі податкових накладних не сторновані, заміна відомостей про податкові накладні не відбулася.

З наведеного вбачається, що на час перевірки були наявні обставини формування позивачем податкового кредиту за податковою накладною № 12608, яка не зареєстрована в ЄРПН, а відтак, за відсутності проведення позивачем сторнування наявного запису, який він вважає помилковим, сума ПДВ за вказаною податковою накладною включена до складу податкового кредиту безпідставно, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення.

Відносно ж позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо не повідомлення позивача про наявність розбіжностей у поданому позивачем реєстрі одержаних податкових накладних за травень 2014 р. з даними контрагента , слід зазначити, що в даному випадку проводилась камеральна перевірки та під час її проведення встановлено обставини не реєстрації податкової накладної за даними Єдиного реєстру податкових накладних, що відповідає умовам проведення камеральних перевірок.

Відносно ж неповідомлення про розбіжності у поданому позивачем реєстрі податкових накладних з даними реєстру виданих податкових накладних його контрагента, слід зазначити, що в даному випадку має місце не розбіжність між показниками певної ідентифікованої податкової накладної у реєстрі контрагента, а відсутність реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим підстав для визнання протиправною бездіяльності ДПІ у наведеному позивачем контексті не має.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке є законним та обґрунтованим, вірним по суті, як і не вбачає підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача у наведеному у позові контексті, оскільки судом не встановлено порушення прав позивача з боку відповідача.

При цьому, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги, що позивачем при зверненні з позовом сплачено лише 353,00 грн. (10 відсотків розміру ставки судового збору), суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору. Так, позивачем заявлено вимогу про скасування рішення, відповідно до якого збільшено грошові позивача перед бюджетом загалом на 176 325,00 грн. Відтак, виходячи з положень зазначеного закону, загальна ставка судового збору, що підлягала сплаті, складає 3 526,50 грн. Відтак, враховуючи сплачену позивачем суму та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача решта суми судового збору у розмірі 3 173,50 грн., який на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, щодо стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адара Ко» (код з ЄДР 38293556, адреса: 02094, м. Київ, вул. Віскозна, 32) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 173,50 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін