Ухвала

від 14.05.2015 по справі 826/1452/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1452/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адара Ко» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адара Ко» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а також визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адара Ко» звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та просило визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо неповідомлення ТОВ «Адара Ко» про наявність розбіжностей з Дочірнім підприємством «Пілснер Україна»у поданому реєстрі одержаних податкових накладних за травень 2014 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «Р» від 11.08.2014 №0013721501.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що в даному випадку має місце описка (помилка) у номері податкової накладної, що не спростовує наявності у нього права на формування податкового кредиту з урахуванням цієї податкової накладної. Крім того, вказує на те, що всупереч вимогам абз. 2 п. 201.6. ПК України ДПІ не повідомила його про наявність розбіжностей з даними контрагента.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 18.07.2014 відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за травень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 18.07.2014 № 2028/26-52-15-01-16/38293556.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п. 201.10. ПК України; Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 № 1492, що призвело до включення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 141 060,31 грн. на підставі податкової накладної від 30.04.2014 №12608, отриманої від ДП «Пілснер Україна», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначено також, що ТОВ «Адара Ко» подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року без додатку № 8, копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до законодавства з питань бухгалтерського обліку.

На підставі вказаного вище Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішенння форми «Р» від 11.08.2014 № 0013721501, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 176 325 грн., з яких 141 060 грн. за основним платежем та 35265 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності проведення позивачем сторнування наявного запису, який він вважає помилковим, сума ПДВ за спірною податковою накладною включена до складу податкового кредиту безпідставно, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відносно ж неповідомлення про розбіжності у поданому позивачем реєстрі податкових накладних з даними реєстру виданих податкових накладних його контрагента, вказав на те, що в даному випадку має місце не розбіжність між показниками у реєстрі контрагента, а відсутність реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим підстав для визнання протиправною бездіяльності ДПІ у наведеному позивачем контексті немає.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6. ПК України).

Проте в даному випадку була відсутня сама реєстрацію спірної податкової накладної.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (п. 201.10. ПК України).

При цьому, згідно з п. 201.14. ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до п. 201.15. ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Згідно з п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У свою чергу, пунктом 1 розділу 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 №708, який був чинний на час формування позивачем реєстру податкових накладних, передбачено, що виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Пунктом 2 розділу V зазначено порядку передбачено, що при виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+".

При цьому, виходячи з приписів частини 4 Положення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, реєстру отриманих податкових накладних від 19.06.2014, складеного позивачем за травень 2014 року, в ньому зазначено про отримання ТОВ «Адара Ко» декількох податкових накладних від ДП «Пілснер Україна».

Серед вказаних податкових накладних наявний запис про отримання 01.05.2014 податкової накладної №12608 від 30.04.2014 на загальну суму 846361,88 грн., з них ПДВ -141060,31 грн., яка, як було встановлено в ході проведення перевірки, не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між тим, у реєстрі отриманих податкових накладних ДП «Пілснер Україна» за квітень 2014 року зазначено про видачу 30.04.2014 на адресу позивача податкової накладної №13355 на загальну суму 846361,88 грн. з них ПДВ - 141060,31 грн. Вказана податкова накладна направлена продавцем засобами телекомунікаційного зв'язку та прийнята на рівні МДЗ України 14.05.2014, що підтверджується відповідною квитанцією.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в ході заповнення податкової звітності за період, що перевірявся, ним було допущено описку в номері податкової накладної за господарськими операціями з ДП «Пілснер Україна», а саме: замість №13355 помилково було вказано №12608, однак, на його переконання, вказана обставина виникла у зв'язку з протиправною бездіяльністю податкового органу щодо неповідомлення ТОВ «Адара Ко» про наявність розбіжностей з Дочірнім підприємством «Пілснер Україна»у поданому реєстрі одержаних податкових накладних за травень 2014 року та не може бути підставою до позбавлення його права на формування податкового кредиту. З даного приводу, колегія суддів вказує на таке.

Однак, в даному випадку має місце не розбіжність між показниками певної ідентифікованої податкової накладної у реєстрі контрагента, а відсутність реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим підстав для визнання протиправною бездіяльності ДПІ відсутні.

Більше того, порядок дій контролюючого органу в ситуації, що склалась регулюється Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 №708.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що жодних документів, обов'язковість яких передбачена Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 №708 та Положенням «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у т.ч. до початку перевірки, позивачем не складалося, тобто, фактично зміна даних у реєстрі відносно номеру податкової накладної, на підставі якої сформовано спірну суму податкового кредиту, не відбулася. Позивачем не було вчинено дій щодо усунення помилок у реєстрі та не було стороновано у встановленому порядку запису, який він вважає помилковим. Дані у реєстрі податкових накладних і на даний час по суті залишаються у початковому стані.

Саме по собі направлення відповідачу заперечень до акту перевірки з наданням податкової накладної за № 13355 не спростовує факту одночасної наявності у реєстрі податкових накладних відомостей також про податкову накладну № 12608.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час перевірки у позивача були відсутні підстави для формування податкового кредиту за податковою накладною № 12608, яка не зареєстрована в ЄРПН, а відтак, за відсутності проведення позивачем сторнування наявного запису, який він вважає помилковим, сума ПДВ за вказаною податковою накладною включена до складу податкового кредиту безпідставно, у зв'язку з чим висновки акту перевірки та оскаржуване рішення є законними та обґрунтованими.

Стосовно ж позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо неповідомлення позивача про наявність розбіжностей у поданому позивачем реєстрі одержаних податкових накладних за травень 2014 року з даними контрагента, слід зазначити, що в даному випадку проводилась камеральна перевірка та саме під час проведення якої встановлена відсутність обов'язкової реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адара Ко» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 лютого 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 19 травня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.