Рішення

від 12.02.2015 по справі 910/25593/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015Справа №910/25593/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистема"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ ТРЕЙД ЛІГА"

про стягнення 1111972,61 дол. США що еквівалентно 15 518 325,02 грн. та

212 606,72 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Гриськів З. Г.(дов. № 501/03 від 28.11.2014)

від відповідача 1: Козачук М. О. (дов. № 12 від 21.08.2013)

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (далі за текстом - відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистема" (далі за текстом - відповідач - 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ ТРЕЙД ЛІГА" (далі за текстом - відповідач - 3) про стягнення заборгованості по кредитному договору № 46-08-840-К від 27.11.2008 в розмірі 1111972,61 дол. США, що згідно з курсом НБУ за 06.11.2014 еквівалентно 15 518 325,02 грн. та 212 606, 72 грн. штрафних санкцій, в тому числі:

- заборгованість за основною сумою кредиту - 1 000 000, 00 доларів США, що еквівалентно 13 955 672, 00 грн.;

- заборгованість по процентам - 111 972, 61 долари США, що еквівалентно 1 562 653, 02 грн.;

- пеня за прострочення сплати кредиту 28 675, 98 грн.;

- пеня за прострочення сплати процентів - 100 091, 48 грн.;

- проценти у розмірі 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України за користування чужими грошовими коштами - 14 060, 90 грн.

- штраф за невиконання п. 4.2.6. кредитного договору (неподання банку щоквартальної фінансової звітності )- 69 778, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/25593/14, розгляд справи призначено на 09.12.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2014 розгляд справи №910/25593/14 в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 13.01.2015, в зв'язку з неявкою представників відповідачів - 2, 3 в судове засідання, невиконанням представниками відповідачів - 1, 2, 3 вимог ухвали про порушення провадження.

12.01.2015 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів щодо забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на все майно, в межах суми заявлених вимог, що належить Приватному акціонерному товариству "Ю.Ф.Сі"; накласти арешт на грошові кошти, в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" в тому числі на р/р 26004312231801 відкритий у Акціонерному банку "ПІВДЕННИЙ" у м. Одеса; р/р 26003014053070 відкритий у Філії ОАО "Укрексімбанк" в м. Києві то розрахункові рахунки, відкриті у ПАТ "Діамант Банк" та ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"; накласти арешт на все майно, в межах суми заявлених вимог, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "БАТ ТРЕЙД ЛІГА" (код ЄДРПОУ 38465585, юридична адреса:04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок, 28); накласти арешт на грошові кошти, в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ ТРЕЙД ЛІГА" (код ЄДРПОУ 38465585, юридична адреса:04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок, 28) в тому числі на р/р 2600830141219 відкритий в ПАТ "РЕАЛ БАНК" (МФО 351588); р/р 26006010215455 відкритий в "Банк Восток" (МФО 307123); накласти арешт на все майно, в межах суми заявлених вимог, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКОСИСТЕМА" (код ЄДРПОУ 31463911, юридична адреса: 07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Красовського,26 А); накласти арешт на грошові кошти, в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСИСТЕМА" в тому числі на р/р 26006311748, що відкритий у Філії АБ "ПІВДЕННИЙ" в м. Києві в порядку ст. 66 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2015 заяву Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" від 12.01.2015 Вих. № 60 задоволено частково, та з метою забезпечення позову до вирішення по суті та набранням рішенням у справі законної сили накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, пр-т Миколи Бажана, буд. 10-А; ідентифікаційний код 33780390) в межах суми заявлених вимог - 15730 931, 74 грн., які знаходяться на його рахунках, в тому числі на р/р 26004312231801 відкритий у Акціонерному банку "ПІВДЕННИЙ" у м. Одеса; р/р 26003014053070 відкритий у Філії ОАО "Укрексімбанк" в м. Києві та розрахункові рахунки, відкриті у ПАТ "Діамант Банк" та ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" з підстав, зазначених в ухвалі суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2015 в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів та в порядку ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 03.02.2015, в зв'язку з неявкою представників відповідачів - 2, 3 в судове засідання, невиконанням представниками відповідачів - 1, 2, 3 вимог ухвали про порушення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.02.2015, в зв'язку з неявкою представників відповідачів - 2, 3 в судове засідання, невиконанням представниками відповідачів - 1, 2, 3 вимог ухвали про порушення провадження.

10.02.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано документи по справі супровідним листом.

В судове засідання представники відповідачів - 2, 3 вкотре не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представники позивача та відповідача - 1 в судове засідання з'явились, надали суду усні пояснення по суті справи, позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач - 1 просив в порядку ст. 267 ЦК України застосовувати норми про позовну давність до позовних вимог у даній справі, зокрема, до вимог щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення оплати процентів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача - 1 його зобов'язань за договором № 46-08-840-К від 27.11.2008 в частині своєчасного погашення кредиту та процентів за користування кредитом, та неналежним виконанням з боку відповідачів - 2, 3 їх зобов'язань за договорами поруки № OLLEKOSUST - 12 - 980/840 - P2 від 24.10.2012 та № 21-11-980-KL-P від 26.12.2013 відповідно.

Відповідачі - 1, 2, 3 своїм правом на надання відзиву не скористалися, викладеного позивачем не спростували.

Відповідно до поданої позивачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, адреса місцезнаходження відповідача - 3 є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 28.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача - 3 є правомірними, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача - 3.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів - 2, 3 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - 1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2008 року між позивачем, як банком та Закритим акціонерним товариством «Ю.Ф.Сі», правонаступником якого є відповідач - 1, як позичальником було укладено кредитний договір № 46-08-840-К (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США 00 центів (п.п.1.1.1. кредитного договору), терміном користування до 03.11.2014 зі сплатою 18, 0 процентів річних (в подальшому ставка була зменшена сторонами) для поповнення обігових коштів (п.п. 1.1.2., 1.1.3 кредитного договору).

Видача кредиту здійснювалась у безготівковій формі на підставі заяви позичальника (п.2.1. кредитного договору).

Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника (п. 2.3. кредитного договору).

Повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий банком позичальнику в строк не пізніше « 03» листопада 2014 року, (п.2.4. кредитного договору в редакції погодженій сторонами в додатковій угоді № 7 до кредитного договору № 46-08-840-К до кредитного договору).

Проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п.1.1.2. кредитного договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів у році та календарної кількості днів у місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту (п.2.5. кредитного договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісяця з 27 (двадцять сьомого) по 30/31 (тридцяте/тридцять перше) число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по 26 (двадцять шосте) число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому проценти нараховуються щомісячно з 27 (двадцять сьомого) числа минулого місяця по 26 (двадцять шосте) число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення не включно (п.2.6. кредитного договору).

Проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця включно, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі достроково) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі (п.2.7. кредитного договору в редакції погодженій сторонами в додатковій угоді № 12 до кредитного договору).

Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки банку суми кредиту, процентів, комісій, неустойки визначених кредитним договором. Якщо цей день не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. При цьому, проценти за кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським до наступного банківського дня. (п.2.8. кредитного договору).

Кредитний договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (п.8.1. кредитного договору).

У відповідності до п. 4.2.1. кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використовувати кредит за цільовим призначенням та виконувати усі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені кредитним договором.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.1.3. кредитного договору, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік-365/366 (триста шістдесят п'ять/ гриста шістдесят шість) днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

Згідно п. 7.3. банк має право нараховувати позичальнику неустойку у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п.п. 4.2.6. кредитного договору за кожен факт порушення.

Пунктом 4.2.6. кредитного договору позичальник зобов'язався надавати банку всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання кредиту, аналізу фінансового стану позичальника, зокрема, щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2), щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному році (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2), а також в строк до 7 числа поточного місяця надавати банку довідки з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній місяць, а також інші документи на вимогу банку.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за договором в повному обсязі, зокрема, у випадках прострочення сплати чергового платежу по кредиту та процентів за користування кредитом; неподання позичальником, на вимогу банку, даних, що стосуються його фінансового стану. Для реалізації цього права банк надсилає письмове повідомлення позичальнику із відповідною вимогою. Після спливу 30 (тридцяти) календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 (тридцять перший) календарний день після отримання позичальником такої вимоги термін повернення кредиту вважається таким, що настав і позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за кредитом в повному обсязі. Якщо таке погашення не здійснене протягом 5 (п'яти) банківських днів, банк має право вжити заходи по стягненню наявної заборгованості за договором.

Позивач виконав умови кредитного договору, надав позичальнику кредит, що підтверджується відповідними документами: листом позичальника щодо надання кредиту за № 187 від 28.10.2008; платіжним дорученням в іноземній валюті № 72 від 27.11.2008 та меморіальним ордером № 05 від 27.11.2008 (копії яких наявні в матеріалах справи).

З метою забезпечення належного та своєчасного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів позивачем укладено наступні договори, зокрема:

- договір поруки № OLLEKOSUST - 12 - 980/840 - P2 від 24.10.2012 з відповідачем - 2, як поручителем за кредитним договором (далі за текстом - договір поруки - 1);

- договір поруки № 21-11-980-KL-P від 26.12.2013 з відповідачем - 3, як поручителем за кредитним договором (далі за текстом - договір поруки - 2).

Відповідно до п. 1.2. договору поруки - 1 порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником - відповідачем -1 (в тому числі повного виконання) кожного і всіх його боргових зобов'язань у розмірі, валюті, строки та порядку встановленому кредитним договором. Зокрема, порукою забезпечується вимоги кредитора щодо: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором, сплати пені, штрафу, неустойки, інших платежів на користь кредитора за кредитним договором, тощо.

Пунктом 1.3. договору поруки - 1 передбачено, що сума кредиту, проценти за користування кредитом, строки сплати та інші умови за кредитним договором можуть змінюватись - в порядку, що передбачені кредитним договором, додатковими угодами до кредитного договору. У випадку зміни умов кредитного договору порука поручителя за цим договором розповсюджується на такі зміни. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель підписанням договору виражає свою згоду на будь-які можливі збільшення обсягу його відповідальності за борговими зобов'язаннями в майбутньому, які будуть мати місце в період дії кредитного договору.

Згідно п. 1.4. договору поруки - 1, порукою за договором забезпечено виконання боржником боргових зобов'язань в разі настання строку для дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором.

У разі порушення боржником зобов'язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.6. договору поруки - 1).

В пункті 1.7. договору поруки - 1 вказано, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями кредитного договору, цілком розуміє його зміст, умови та згоден виступити поручителем за борговими зобов'язаннями. Будь - яке посилання в тексті договору на положення кредитного договору є зрозумілими і достатніми для сторін.

Пунктом 3.1.1 договору поруки - 1 сторони домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, що випливають з кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов'язань,

передбачених кредитним договором), настання такого випадку буде вважатись порушенням умов договору і в такому випадку поручитель зобов'язаний за вимогою кредитора здійснити дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором та зобов'язань за договором.

У випадку, якщо поручитель не виконає вимогу кредитора у строки, що визначені в цьому договору, кредитор має паво нарахувати поручителю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення (п. 4.1 договору поруки - 1).

Пунктом 6.6. договору поруки - 1 встановлено, що всі повідомлення, вимоги, інше за цим договором будуть вважатися зробленим (врученими) належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані цінним листом з повідомленням про вручення за зазначеними адресами сторін.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки - 2 порукою за таким договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником - відповідачем - 1 (в тому числі повного виконання) кожного і всіх його боргових зобов'язань у розмірі, валюті, строки та порядку встановленому кредитними договорами переліченими в договорі, серед яких вказано кредитний договір. Зокрема, порукою забезпечується вимоги кредитора щодо: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором, сплати пені, штрафу, неустойки, інших платежів на користь кредитора за кредитним договором, тощо.

Зміст пунктів 1.3, 1.4., 1.6., 1.7., 3.1.1., 4.1., 6.6. договору поруки - 2 ідентичний змісту відповідних положень вказаних пунктів договору поруки - 1.

Позичальник, за твердженням позивача, порушив умови кредитного договору, своєчасно не здійснював погашення поточної заборгованості, у зв'язку з чим банк направив позичальнику 02.06.2014 лист - претензію про погашення прострочення заборгованості вих. № 1019/4/046 - кв, якою просив погасити заборгованість по кредиту станом на 23.05.2014 в розмірі 32 054, 80 доларів США та нараховану неустойку в сумі 6 117, 41 грн. Крім того, подібні вимоги про усунення порушення були направлені позивачем відповідачам - 2, 3. Порушення позичальником не було усунуто, заборгованість залишилась не погашеною, доказів іншого матеріали справи не містять.

У зв'язку з наявністю непогашеної простроченої заборгованості позивач відповідно до умов п. 6.1. кредитного договору направив позичальнику 11.09.2014 року лист-вимогу про дострокове погашення заборгованості вих. № 1579/046-кв (яку відповідач - 1 отримав 23.09.2014), відповідно до якої просив відповідача - 1 не пізніше 30 календарних днів усунути порушення після отримання вимоги та достроково повернути заборгованість за кредитним договором в повному обсязі, яка станом на 01.09.2014 становить 1 075 506, 86 доларів США, а саме:

- 1 000 000, 00 доларів США строкова заборгованість за кредитом;

- 11 041, 10 доларів США строкової заборгованості за нарахованими відсотками;

- 64 465, 76 доларів США за простроченою заборгованістю за нарахованими відсотками.

Вимоги позивача щодо дострокового погашення кредиту за кредитним договором виконані відповідачем - 1 не були, заборгованість протягом 30 днів з моменту отримання вимоги залишилася непогашеною.

24 жовтня 2014 року в зв'язку з невиконанням відповідачем - 1 вимоги про дострокове погашення кредиту, направив відповідачам - 2, 3 листи - вимоги про дострокове погашення заборгованості за вих. №№ 1624/2/046-кв, 1623/2/046-кв, якою вимагав від ним не пізніше наступного робочого дня після одержання повідомлення погасити заборгованість позичальника за кредитним договором, станом на 01.10.2014 становить: 1 000 000, 00 доларів США за строковою заборгованістю по основній сумі; 12 739, 73 доларів США; 83 616, 44 доларів США за простроченою заборгованістю за нарахованими відсотками (всього 1 096 356, 17 доларів США).

Позивачем в матеріали справи надані докази направлення відповідачам - 2, 3 вимог про дострокове погашення заборгованості рекомендованими листами, та отримання ними відповідних поштових повідомлень.

За твердженням позивача, порушення умов кредитного договору відповідачами - 2, 3 як поручителями відповідача - 1 усунуто не було. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Згідно розрахунку позивача, станом на 07.11.2014 заборгованість позичальника складає: 1 000 000, 00 доларів США заборгованості за основною сумою кредиту, що еквівалентно 13 955 672, 00 грн.; 111 972, 61 долари США заборгованості за процентами, що еквівалентно 1 562 653, 02 грн.; 28 675, 98 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 100 091, 48 грн. пені за прострочення сплати процентів; 14 060, 90 грн. 3 % річних за користування чужими грошовими коштами; 69 778, 36 грн. штраф за невиконання п. 4.2.6. кредитного договору (неподання банку щоквартальної фінансової звітності. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 1 111 972, 61 долари США, що згідно курсу НБУ за 06.11.2014 (1395, 5672 грн. за 100 дол. США) еквівалентно 15 518 325, 02 грн. та за штрафними санкціями 212 606, 72 грн.

В ході розгляду справи відповідачем - 1 розмір заборгованості за кредитним договором не заперечувався, заперечення щодо наявності заборгованості не висувалися. Приймаючи участь у судових засідання представник відповідача - 1 просив суд застосувати позовну давність до позовних вимог, зокрема, до вимог щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення оплати процентів.

Доказів, які б спростовували твердження позивача про порушення відповідачем умов п. 4.2.6. кредитного договору щодо надання банку у строки визначені вказаним пунктом договору фінансової інформації, пов'язаної з діяльністю позичальника, відповідачем - 1 в матеріали справи, також, не надано.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.06.2014 Правлінням Національного банку України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію позивача (постанова правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339). Отже, відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедуру № 45 від 11.06.2014 розпочато процедуру ліквідації позивача в порядку визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кредитний договір № 46-08-840-K від 27.11.2008 за своєю правовою природою є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання відповідачу - 1 обумовлених кредитних коштів. Доказів належного виконання відповідачем - 1 своїх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі, щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 27.01.2014 по 03.11.2014 та щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином та в повному обсязі матеріали справи не містять. Невиконання зобов'язань за кредитним договором призвело до заборгованості відповідача - 1 перед позивачем у розмірі 1 111 972, 61 доларів США.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та по нарахованим відсоткам, які рахуються непогашеними перед банком станом на 07.11.2014, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам кредитного договору.

Заперечень, як вже зазначалося, щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості по кредиту та процентам, відповідачем -1 та/або відповідачами - 2, 3 суду надано не було.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості по кредиту - 1 000 000, 00 доларів США, що еквівалентно 13 955 672, 00 грн., заборгованості по простроченим процентам - 111 972, 61 доларів США, що еквівалентно 1 562 653, 02 грн. нарахованих за період з 27.01.2014 по 03.11.2014, та які є непогашеними на даний час.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 ст. 7 кредитного договору, передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нарахувати позивальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.1.3. договору (18 % річних), від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором за період прострочення по сплаті тіла кредиту з 04.11.2014 по 06.11.2014 та за період прострочення по сплаті процентів з 08.09.2012 по 06.11.2014, суд дійшов висновку про його не обґрунтованість та арифметичну не правильність, в частині розрахунку пені, нарахованої за прострочення сплати процентів, оскільки обраховані позивачем розміри пені в цій частині перевищують дозволені до стягнення згідно з чинним законодавством.

Розрахунок пені за прострочення основного зобов'язання за період з 04.11.2014 по 06.11.2014 здійснений позивачем вірно, і суд погоджується з визначеним позивачем розміром пені в сумі 2 054, 79 доларів США, що еквівалентно 28 675, 98 грн.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача - 1 за кредитним договором станом на 07.11.2014 судом встановлено, що нарахування пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів здійснено позивачем з врахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

При здійсненні позивачем розрахунку пені нарахованої на проценти за користування кредиту за загальний період з 08.09.2012 по 06.11.2014 було допущено арифметичні неточності. Так, згідно розрахунку, позивач нараховує відповідачу пеню за несплату процентів за користування кредитом в період з 27.09.2014 по 03.11.2014 в розмірі 15 616, 44 доларів США за період прострочення з 04.11.2014 по 06.11.2014 що складає 32, 09 доларів США. Проте, згідно умов договору, а саме п. 2.7. проценти за користування кредитом сплачуються до 15 числа включно місяця наступного за звітнім, а відтак станом на 04.11.2014 зобов'язання відповідача - 1 по оплаті процентів за користування кредитом за період з 27.09.2014 по 03.11.2014 не настало, і відповідно пеня за порушення вказаного зобов'язання нарахуванню не підлягає. В іншій частині розрахунок пені за прострочення процентів здійснений позивачем вірно. Отже, сума пені за прострочення процентів за період прострочення з 08.09.2012 по 06.11.2014 складає 7 140, 01 доларів США, що еквівалентно станом на 06.11.2014 - 99 643, 64 грн.

В ході розгляду справи, як неодноразова зазначалося судом, відповідач - 1 заявив про застосування позовної давності до позовних вимог у даній справі, зокрема до вимог щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення оплати процентів.

Дослідивши питання пропуску позивачем при зверненні до суду за захистом його порушених прав, внаслідок неналежного виконання відповідачами - 1, 2, 3 їх зобов'язань перед позивачем, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Статтею 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Приймаючи до уваги наведенні приписи чинного законодавства та враховуючи, що пеня нарахована позивачем відповідачу - 1 за прострочення процентів за загальний період з 08.09.2012 по 06.11.2014, та враховуючи дані розрахунку позивача (із яких вбачається нарахування пені за період з 08.09.2012 по 09.09.2012 в розмірі 9, 03 доларів США, за прострочення оплати процентів в розмірі 11 010, 93 доларів США за період з 27.07.2012 по 26.08.2012) і дату звернення позивача до суду з позовною заявою (18.11.2014) суд дійшов висновку, що за вимогою по сплаті пені нарахованої позивачем відповідачу за порушення зобов'язання по оплаті процентів за період з 08.09.2012 по 09.09.2012 в розмірі 9, 03 доларів США сплив строк позовної давності, і відповідно позовні вимоги в цій частині, з огляду на заяву відповідача - 1 про застосування строків позовної давності задоволені не можуть бути.

Щодо інших вимог позивача заявлених у справі, в тому числі по стягненню пені за прострочення процентів за загальний період прострочення з 16.12.2013 по 06.11.2014 в розмірі 7 130, 98 доларів США (що еквівалентно 99 517, 62 грн.) строк позовної давності не сплив.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Сторонами в кредитному договорі, як встановлено судом, передбачено відповідальність відповідача - 1 за порушення зобов'язання щодо щоквартального надання інформації про свою фінансову діяльність в розмірі 0, 5 % від суми фактичного залишку заборгованості.

Відповідачем - 1 твердження позивача, щодо порушення ним зобов'язання передбаченого п. 4.2.6. кредитного договору не спростовано, відтак при вирішенні справи суд виходить із того що відповідне зобов'язання було порушено. Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 69 778, 36 грн. (0, 5 % * 1 000 000 = 5 000, 00 доларів США, що еквівалентно 69 778, 36 грн.) штрафу за невиконання п. 4.2.6. кредитного договору ґрунтуються на законі та договорі, і відповідно є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідачів - 1, 2, 3 на свою користь 14 060, 90 грн. трьох відсотків річних нарахованих на суму боргу за весь час прострочення за загальний період з 08.09.2012 по 06.11.2014.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до розрахунку суду, оскільки при здійсненні розрахунку 3% річних позивачем допущено арифметичну помилку. Так, судом встановлено, що при здійснені розрахунку 3 % річних позивачем нараховані відповідачу 3 % річних за несплату процентів за користування кредитом в період з 27.09.2014 по 03.11.2014 в розмірі 15 616, 44 доларів США за період прострочення з 04.11.2014 по 06.11.2014 що складає 3, 85 доларів США. Проте, згідно умов договору, а саме п. 2.7. проценти за користування кредитом сплачуються до 15 числа включно місяця наступного за звітнім, а відтак станом на 04.11.2014 зобов'язання відповідача - 1 по оплаті процентів за користування кредитом за період з 27.09.2014 по 03.11.2014 не настало, і відповідно 3 % річних за порушення вказаного зобов'язання нарахуванню не підлягають. В іншій частині розрахунок 3 % річних за прострочення процентів здійснений позивачем вірно. Отже, сума 3 % річних за прострочення процентів за період прострочення з 08.09.2012 по 06.11.2014 складає 1 003, 69 доларів США, що еквівалентно станом на 06.11.2014 - 14 007, 17 грн.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Підсумовуючи викладене, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2, 3 заборгованості по кредиту - 1 000 000, 00 доларів США, заборгованості по простроченим процентам - 111 972, 61 доларів США, пені за простроченими кредитом та процентами - 28 675, 98 грн. та 99 517, 62 грн. відповідно, штрафу - 69 778, 36 грн. та 3 % річних - 14 007, 17 грн., які є непогашеними на даний час.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до умов кредитного договору, а саме положень п. 2.8. моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки банку суми кредиту, процентів, комісій, неустойки визначених договором. Належних доказів (платіжних доручень, банківських виписок) зарахування грошових коштів на відповідні рахунки в рахунок погашення заборгованості відповідача - 1 за кредитним договором матеріали справи не містять.

Отже, відповідачами - 1, 2, 3 не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача - 1 як особи, винної у виникненні спору та стягується в дохід Державного бюджету України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85,121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 10-А; ідентифікаційний код 33780390), Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистема" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, буд. 26-А; ідентифікаційний код 31463911) та Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ ТРЕЙД ЛІГА" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 28; ідентифікаційний код 38465585) в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41; ідентифікаційний код 19357489) заборгованість по кредиту - 1 000 000 (один мільйонів) доларів США, що згідно з курсом НБУ за 06.11.2014 еквівалентно 15 518 325 (п'ятнадцяти мільйонам п'ятсот вісімнадцяти тисячам триста двадцяти п'яти) грн. 02 коп., заборгованість по простроченим процентам - 111 972 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят два) долара США 61 цент, що згідно з курсом НБУ за 06.11.2014 еквівалентно 1 562 653 (одному мільйону п'ятсот шістдесяти двом тисячам шістсот п'ятдесят трьом) грн. 02 коп., пеню за прострочення сплати кредиту - 28 675 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 98 коп., пеню за прострочення сплати процентів - 99 517 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 62 коп., 3 % річних - 14 007 (чотирнадцять тисяч сім) грн. 17 коп. та штрафу - 69 778 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 36 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 10-А; ідентифікаційний код 33780390) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) витрати по оплаті судового збору - 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.02.2015.

Суддя Бондаренко Г.П.