Постанова

від 03.03.2015 по справі 910/25593/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа№ 910/25593/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Греськів З.Г.

представників сторін: від відповідача 1- Віценко А.Г.

від відповідача 2- не з'явився.

від відповідача 3- не з'явився.

розглянувши Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі"

апеляційну скаргу

на ухвалу

господарського суду міста Києва

від 13.01.2015 року

у справі № 910/25593/14 (суддя: Бондаренко Г.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Брокбізнесбанк"

до Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі"

Товариства з обмежною відповідальністю

"Екосистема"

Товариства з обмеженою відповідальністю

"БАТ ТРЕЙД ЛІГА"

про стягнення 1111972,61 дол. США що

еквівалентно 15518325,02 грн. та 212606,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року заяву Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" від 12.01.2015 Вих. №60 задоволено частково.

З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили вжито заходи до забезпечення позову, а саме:

- накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, пр-т Миколи Бажана, буд. 10-А; ідентифікаційний код 33780390), в межах суми заявлених вимог - 15730931,74 грн., які знаходяться на його рахунках, в тому числі на р/р 26004312231801 відкритий у Акціонерному банку "ПІВДЕННИЙ" у м. Одеса; р/р 26003014053070 відкритий у Філії ОАО "Укрексімбанк" в м. Києві та розрахункові рахунки, відкриті у ПАТ "Діамант Банк" та ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК".

В задоволенні інших вимог заяви Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про вжиття заходів щодо забезпечення позову від 12.01.2015 Вих. № 60 відмовлено.

Стягувачем за цією ухвалою є Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41; ідентифікаційний код 19357489), а боржником - Приватне акціонерне товариство "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, пр-т Миколи Бажана, буд. 10-А; ідентифікаційний код 33780390).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Ю.Ф.Сі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року та прийняти постанову про відмові в задоволені заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 17.02.2015 року представники відповідача - 2 та відповідача - 3 не з'явились.

Представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 03.03.2015 року та продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 03.03.2015 року представники відповідача 2 та 3 не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників відповідача 2 та 3, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2015 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів щодо забезпечення позову від 12.01.2015 Вих. № 60, якою позивач просить накласти арешт на все майно, в межах суми заявлених вимог, що належить Приватному акціонерному товариству "Ю.Ф.Сі"; накласти арешт на грошові кошти, в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" в тому числі на р/р 26004312231801 відкритий у Акціонерному банку "ПІВДЕННИЙ" у м. Одеса; р/р 26003014053070 відкритий у Філії ОАО "Укрексімбанк" в м. Києві то розрахункові рахунки, відкриті у ПАТ "Діамант Банк" та ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"; накласти арешт на все майно, в межах суми заявлених вимог, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "БАТ ТРЕЙД ЛІГА" (код ЄДРПОУ 38465585, юридична адреса:04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок, 28); накласти арешт на грошові кошти, в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ ТРЕЙД ЛІГА" (код ЄДРПОУ 38465585, юридична адреса:04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок, 28) в тому числі на р/р 2600830141219 відкритий в ПАТ "РЕАЛ БАНК" (МФО 351588); р/р 26006010215455 відкритий в "Банк Восток" (МФО 307123); накласти арешт на все майно, в межах суми заявлених вимог, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКОСИСТЕМА" (код ЄДРПОУ 31463911, юридична адреса: 07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Красовського,26 А); накласти арешт на грошові кошти, в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСИСТЕМА" в тому числі на р/р 26006311748, що відкритий у Філії АБ "ПІВДЕННИЙ" в м. Києві, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована погіршенням фінансового стану відповідача - 1; ухиленням відповідачами - 1, 2, 3 від виконання зобов'язань за кредитним договором № 46-08-840-К від 27.11.2008; виявленням перевіркою часткової відсутністю майна, що є забезпеченням виконання зобов'язання за кредитним договором № 46-08-840-К від 27.11.2008 (докази чого надані в матеріали справи), що свідчить, на думку позивача (заявника), про намагання відповідача - 1 приховати чи реалізувати заставне майно.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

Як зазначалося вище, позивач просив вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та на грошові кошти, в межах суми заявлених вимог, відповідачів - 1, 2, 3.

При цьому, заявником до відповідної заяви надано лише докази, що підтверджують здійснення дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду тільки відповідачем - 1, і не наведено суду жодних обставин та не надано належних доказів, вчинення таких дій відповідачами - 2, 3. Доказів на підтвердження того, що відповідачами - 2, 3 вживаються будь-які заходи та що майно відповідачів - 2, 3 може зникнути, позивачем до матеріалів справи не додано, а отже у суду відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову щодо відповідачів - 2, 3, відтак суд відмовляє позивачеві у задоволенні заяви в цій частині.

Обставинами даної справи підтверджується факт вчинення відповідачем - 1 дій спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання за кредитним договором № 46-08-840-К від 27.11.2008, відсутність частини заставного майна, що підтверджується актом від 18.11.2014 року, відповідно підтверджується припущення про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, а отже, реального захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У даному випадку накладення арешту на грошові кошти відповідача-1 в межах заявленої до стягнення суми, про що, окрім іншого, просив позивач даною заявою в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача-1.

Так, відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, як на тому наголошено в п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд першої інстанції вірно вважав, що застосування арешту на грошові кошти, як заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача-1 у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Щодо інших обраних позивачем заходів до забезпечення позову у даній справі, а саме - накладення арешту на все майно відповідача-1, слід відзначити, що нормами ст. 67 ГПК України не передбачено можливості вжиття двох заходів до забезпечення позову одночасно - накладення арешту на грошові кошти та майно у разі пред`явлення однієї майнової вимоги. Оскільки предметом розгляду даної справи є грошові кошти, а не майно відповідача-1 і позивач не надав доказів про відсутність на рахунках відповідача - 1 грошових коштів, тому суд першої інстанції вірно визнав вимогу позивача про накладення арешту на майно відповідача-1 необґрунтованою, а відтак - відмовив позивачеві у задоволенні заяви в цій частині.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 13.01.2015 року у справі №910/25593/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи повернути до господарського м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло

Повний текст постанови складено 03.03.2015 року.