Рішення

від 25.02.2015 по справі 908/6322/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/167/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015 Справа № 908/6322/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (51915, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, буд. 26)

до відповідача Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Квант" (83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 71)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпроспецсталь" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 4)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Приватне акціонерне товариство "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5)

про стягнення 30 000,00 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники

Від позивача: Солодовник Ю.С., довіреність № 2 від 02.02.2015 р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи 1 не з'явився

Від третьої особи 2 не з'явився

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" з позовною заявою до Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Квант" про стягнення 30 000 грн. основного боргу за договором № 17 на автотранспортні послуги від 25.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2015 р. справу № 908/6322/14 прийнято до розгляду суддею Колодій Н.А., справі присвоєно номер провадження 32/167/14, справа призначена до розгляду на 22.01.2015 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Також, даною ухвалою, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі № 908/6322/14 у якості третьої особи 1 - ТОВ "Металургійний завод "Дніпроспецсталь" та у якості третьої особи 2 - ПАТ "Мостобуд".

Ухвалою суду від 22.01.2015 р., у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладався на 25.02.2015 р.

Крім того, разом з позовною завою ТОВ "Адатранссервіс" заявило клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Квант" в межах суми позову у розмірі 30 000 грн.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову . У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частинами 2, 4 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", встановлено що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Клопотання позивача суд відхиляє як процесуально необґрунтоване, оскільки заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, які підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Позивачем не надано доказів, що в свою чергу були б підставою для вжиття судом заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на кошти.

Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2015 р. підтримав позовні вимоги та обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 626, 627, 638, 639, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умовами договору № 17 на автотранспортні послуги від 25.11.2014 р.

Третя особа 2 на адресу господарського суду Запорізької області надіслала клопотання (вих. 98/21-15 від 06.02.2015 р.) про участь у судовому засіданні в режимі конференції.

Згідно з ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.

Посилання заявника у клопотанні щодо зайнятості невеликого штату юристів у інших судових засіданнях, не є виключними обставинами, за яких третя особа не може прибути для реалізації свого права прийняти участь у судовому засіданні у приміщення господарського суду Запорізької області.

Причини, які вказує ПАТ "Мостобуд" у клопотанні не є підставою для проведення відеоконференції, бо об'єктивно не перешкоджають в даному випадку проведенню судового засідання та з'ясуванню судом обставин справи.

Також, в письмових пояснення (вих. № 36/21-15 від 21.01.2015 р.) ПАТ "Мостобуд" повідомило суд, що згідно з товарно-транспортної накладної від 25.11.2014 р. № 086780 ПАТ "Мостобуд" був вантажовідправником. Між відповідачем та ПАТ "Мостобуд" в особі ВП ПАТ "Мостобуд" Управління механізації було укладено договір № 44-УМ оренди механізму від 25.09.2014 р. Однак, взаємовідносини за цим договором не пов'язані з позивачем та не мають відношення до прав та обов'язків відповідача за договором № 17.

Третя особа 1 у судові засідання не з'являлась, витребувані документи не надала.

Відповідач також у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/6322/14 від 05.01.2015 р. була направлена засобами поштового зв'язку на адресу вказану у позовній заяві, а саме: 83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 71, однак у зв'язку з неможливістю здійснення поштових відправлень у м. Донецьк, направлена не була.

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3 ) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

На підставі викладеного, суд належним чином повідомив відповідача про час та місце судового засідання шляхом направлення відповідачу на електрону пошту ухвалу суду, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою за вих. № 06-05/172. Також , інформацію про час і місце судового засідання розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідний витяг який міститься в матеріалах справи.

Крім того, суд намагався повідомити відповідача про час та місце судового засідання шляхом здійснення телефонограми, про що свідчить відповідний витяг, яка була прийнята директором ПП НВО "Квант"- Котлярів Д.В.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 25.02.2015 року за відсутності представника відповідача.

Крім того, суд виходить з тих обставин, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Процесуальний строк вирішення спору закінчується 30.02.2015 р. На думку суду сторони мали достатньо часу для надання суду наявних доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, крім того, суд відкладав розгляд справи для врегулювання сторонами спору у добровільному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача та третіх осіб.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 25.02.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" та Приватним підприємством Науково-виробничим підприємством "Квант" було укладено Договір № 17 на автотранспортні послуги (далі за текстом договір).

За умовами п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався на підставі прийнятої заявки за 1-2 дня до початку відправлення вантажу доставити довірений йому вантаж в пункт призначення, зазначений в заявці, яка є невід'ємною частиною договору та видати його особі, яка зазначена в заявці. Відповідач зобов'язався оплатити за перевезення вантажу плату, яка зазначена в пункті 3 даного договору.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розділом 2 договору сторони обумовили, що позивач після надання автотранспортних послуг зобов'язується надати відповідачу рахунок, два екземпляра актів прийому - передачі наданих послуг (виконаних робіт), податкову накладну, а відповідач у свою чергу протягом 3 трьох банківських днів зобов'язується передати позивачу підписаний екземпляр акта прийому- передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Відповідно до Заявки від 25.11.2014 р. про надання транспортних послуг передбачено: маршрут: м. Київ - м. Дніпропетровськ, найменування вантажу: деталі та вузли до гусеничного крану, дата та час розвантаження - 26.11.2014 р., вартість перевезення 12000 грн., умови сплати перевезення: безготівковий розрахунок з ПДВ, оплата не пізніше через 3 дні з моменту розвантаження та інші його умови.

Заявкою від 27.11.2014 р. про надання транспортних послуг сторони передбачили: маршрут: м. Київ - м. Дніпропетровськ, найменування вантажу: машинний зал гусеничного крану, дата та час розвантаження - 28.11.2014 р., вартість перевезення 18000 грн., умови сплати перевезення: безготівковий розрахунок з ПДВ, оплата не пізніше через 3 дні з моменту розвантаження та інші умови.

У підтвердження надання відповідачу послуг за умовами Договору № 17 від 25.11.2014 р. та відповідно до вищезазначених заявок позивачем надані суду: Акти № ОУ-000644 та № ОУ-000642 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та товарно - транспортні накладні, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплений печатками підприємств, якими підтверджується факт надання транспортних послуг на загальну суму 30000 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу для сплати виконаних послуг рахунки № СФ-0000597 від 25.11.2014 р. (на суму 18000 грн.) та № 0000598 від 25.11.2014 р. (12000 грн.) .

Розділом 3 Договору встановлено, що розмір оплати за перевезення є договірною та визначається сторонами в залежності від об'ємів наданих послуг на підставі транспортних документів (подорожній лист, товарно - транспортна накладна, талонів відповідача). У випадку необхідності вартості послуг обумовлюється додатково в додатках до договору.

Оплата відповідачем за послуги здійснюється в гривні шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку позивачем та підписання акта прийому - передачі виконаних робіт.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо своєчасності та повноти оплати наданих послуг, позивач звернувся до відповідача з претензією № 587 від 08.12.2014 р., однак відповіді на претензію не надано, заборгованість до теперішнього часу в повному обсязі не сплачена.

Таким чином, станом на момент вирішення справи, судом встановлено, що відповідач в повному обсязі не виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за надані послуги по договору, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 30 000 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Приймаючи до уваги, що, на момент розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість за отримані послуги в сумі 30 000 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 30 000 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2014 р. між позивачем у справі - ТОВ "Адатранссервіс" та Солодовнік Ю.С. (адвокатом, який діє на підставі свідоцтво № 2523 від 15.06.2012 р.) було укладено договір № 159 про надання правової допомоги.

Сплата гонорару адвокату визначена в п. 4.2 договору та в акті прийому - передачі виконаних робіт до договору, загальна вартість наданої правої допомоги складає 2700 грн.

Доказом виконання оплати позивачем послуг адвоката є платіжне доручення № 900 від 26.12.2014 р. р. на суму 2700,00 грн. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Суд вважає заявлені вимоги про стягнення витрат на адвокатські послуги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" до Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Квант", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - у якості третьої особи 1 - ТОВ "Металургійний завод "Дніпроспецсталь" та у якості третьої особи 2 - ПАТ "Мостобуд" про стягнення 30 000 грн. основного боргу задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Квант" (83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 71, код ЄДРПОУ 32458085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (51915, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, буд. 26, код ЄДРПОУ 34683720) 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу , 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору та 2700 (дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "02" березня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.