Ухвала

від 25.08.2015 по справі 908/6322/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/167/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.08.2015 Справа № 908/6322/14

розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" на дії (бездіяльність) посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 23.03.2015 р. № 908/6322/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (51915, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, буд. 26)

до відповідача Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Квант" (83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 71)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпроспецсталь" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 4)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5)

про стягнення 30 000,00 грн.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача (скаржника) - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Від ВДВС - не з'явився

Від третіх осіб - не з'явився

11.08.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" надійшла скарга в якій останній просить суд:

поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" строк на подання скарги на дії (бездіяльність) Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції;

визнати неправомірними дії (бездіяльність) посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 23.03.2015 р. № 908/6322/14 з порушенням Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХРУ.;

зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції винести постанову про арешт майна боржника Приватного підприємство Науково-виробниче підприємство "Квант" та оголошення його відчуження;

зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції звернути стягнення на грошові кошти боржника Приватного підприємство Науково-виробниче підприємство "Квант" за наказом господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 23.03.2015 № 908/6322/14 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс".

Протоком передачі судової справи судової справи раніше визначеному складу суду від 11.08.2015 р., скаргу призначено до розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2015 року, у відповідності до ст. 121-2 ГПК України, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 25.08.2015 р. у сторін і ВДВС витребувані документи та матеріали, необхідні для вирішення скарги по суті.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Представники позивача (скаржник) в судове засідання 25.08.2015 р. не з'явився, надіслав на адресу господарського суду Запорізької області заяву про розгляд скарги без участі його представника.

Розглянувши клопотання позивача про вирішення скарги без участі його представника, суд вважає, що воно подане у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечать правам та охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.

Скаргу обґрунтована ст. 55 Конституції України, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 11, 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Представники відповідача, третьої особи 1 та ВДВС в судове засідання 25.08.2015 р. не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа 2 в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду скарги.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає суду розглянути скаргу, подану згідно ст. 121 2 ГПК України.

Розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" на дії (бездіяльність) посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, представлені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк на подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Згідно з п. 9.9 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31,41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІ 1 ГПК тощо.

Скаржник в обґрунтування вимоги щодо відновлення пропущеного строку посилається лист Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20.07.2015 р. № С-1381/02.2, який був отриманий 03.08.2015 р., про неправомірними дії (бездіяльність) посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 23.03.2015 р. № 908/6322/14.

На підставі викладеного, суд задовольняє клопотання скаржника стосовно відновлення пропущеного строку для прийняття до розгляду скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції та вважає причини його пропуску поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 25.02.2015 р. по справі № 908/6322/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" до Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Квант", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - у якості третьої особи 1 - ТОВ "Металургійний завод "Дніпроспецсталь" та у якості третьої особи 2 - ПАТ "Мостобуд" було задоволено та стягнуто з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" 30000,00 грн. основного боргу, 1827,00 грн. судового збору та 2700,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

23.03.2015 р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2015 р. у справі № 908/6322/14 було видано відповідний наказ.

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

В силу ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом

Як вбачається з матеріалів скарги, ТОВ "Адатранссервіс" звернувся до відділу державної виконавчої служби Києво- Святошинського управління юстиції Київської області з заявою (вих. № 648 від 26.03.2015 р.) про відкриття виконавчого провадження в якій просив винести постанову про відкриття виконавчого провадження, накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на відчуження в межах суми стягнення. В додатках даної заяви міститься наказ по справі № 908/6322/14.

31.03.2015 р. уповноважений Відділом державної виконавчої служби Києво- Святошинського управління юстиції Київської області отримав вищезазначену заяву, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Однак станом на 21.04.2015 р. постанову про відкриття виконавчого провадження скаржник не отримав, у зв'язку з чим звернувся до ВДВС Києво- Святошинського управління юстиції Київської області з заявою про видачу постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постанову про відкриття виконавче провадження ВП № 47100215 стягувач отримав лише 20.05.2015 р. за вх. № 39, про що свідчить відмітка на супровідному листі від 06.05.2015 р.

Про прострочення строку направлення постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам також підтверджено листом Головне територіальне управління юстиції у Київській області від 20.07.2015 р. в якому зазначено, що у зв'язку з недостатнім рівнем матеріально - технічного забезпечення Відділу, копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу боржника та стягувача 06.05.2015 р. за вих. № 4087/2, 4088/2.

За таких обставин, суд приймає до уваги доводи скаржника, що ТОВ "Адатранссервіс" не було у встановленому законом порядку повідомлено про відкриття виконавчого провадження, оскільки вони не спростовані належними доказами.

Також, суд вважає доводи скаржника щодо порушення строків примусового виконання рішення правомірними.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що вимога скаржника про визнання неправомірними дій Відділу державної виконавчої служби Києво - Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 23.03.2015 р. № 908/6322/14 з порушенням Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-ХРУ обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Однак вимоги скаржника слід задовольнити частково з урахуванням Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Згідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що у вирішенні статті питань, пов'язаних із застосуванням статті 121 2 господарським судам слід мати на увазі таке. За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

У порядку згаданої статті ГПК до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами.

У вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням статті 121 2 ГПК, господарським судам слід мати на увазі таке. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Заявник в скарзі просить визнати неправомірними дії посадових осіб Відділу виконавчої служби, але суд з урахуванням Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визнає лише дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними а не уповноважених осіб, тому суд вважає за доцільним визнати дії Відділу державної виконавчої служби незаконними.

Стосовно вимог про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції винести постанову про арешт майна боржника Приватного підприємство Науково-виробниче підприємство "Квант" та оголошення його відчуження та про зобов'язання звернути стягнення на грошові кошти суд повідомляє наступне.

В рішенні господарського суду Запорізької області визначено лише спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення грошових коштів

Згідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом . За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Так, у випадку звернення позивача з заявою до належного відділу виконавчої державної служби та відкриття ним виконавчого провадження, на виконання Закону державний виконавець провадив виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20.07.2015 р. вбачається, що 22.004.2015 р. направлено запити до ДПС та реєструючих право власності установ, з метою виявлення рахунків, відкритих боржником в установах банків та майна, належного боржнику на праві власності. Згідно відповіді ДПС від 23.04.2015 р., боржник має відкриті рахунки в м. Донецьке РУ ПАТ "КБ Приватбанк", маріупольській філії ПАТ "КБ "Приватбанк". 05.05.2015 р. державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. 05.05.2015 р. винесено постанову про арешт коштів боржника, яку за вих. № 4079, 4080, 4081 направлено на адресу ПАТ "КБ "ПриватБанк" для виконання та сторонам до відома. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості щодо реєстрації за боржником прав власності на нерухоме майно. 13.07.2015 р. державним виконавцем направлено платіжні вимоги до фінансових установ з метою списання котів з арештованих рахунків боржника. 13.07.2015 р. повторно направлено запити до реєструючи право власності установ. Подальше виконання рішення суду буде організовано відповідно до вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах..

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Крім того, як зазначалось у вищезазначеному листі Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20.07.2015 р. згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості щодо реєстрації за боржником прав власності нерухомого майна.

Згідно ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції винести постанову про арешт майна боржника Приватного підприємство Науково-виробниче підприємство "Квант" та оголошення його відчуження та про зобов'язання звернути стягнення на грошові кошти, скаржником не обґрунтовані належними доказами та не підлягає задоволенню.

За таких обставин, вимоги скаржника обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про виконавче провадження" та ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити пропущений строк для подання скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" на дії (бездіяльність) посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 23.03.2015 р. № 908/6322/14.

Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" на дії (бездіяльність) посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 23.03.2015 р. № 908/6322/14 частково.

Визнати незаконними дії (бездіяльність) Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 23.03.2015 р. № 908/6322/14 в частині несвоєчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу стягувачу.

В задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Суддя Н.А. Колодій