Постанова

від 25.02.2015 по справі 7/5005/6871/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 7/5005/6871/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Губенко Н.М. Барицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 на постанову відДніпропетровського апеляційного господарського суду 01.04.2014 у справі Господарського суду№ 7/5005/6871/2012 Дніпропетровської області за позовомОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, 7.ОСОБА_75, ОСОБА_28 доТовариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми "Взуття ЛТД" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1.ОСОБА_77, ОСОБА_30, 3.ОСОБА_5, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, 8.ОСОБА_7, ОСОБА_37, 10.ОСОБА_9, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, 14.ОСОБА_78, 15.ОСОБА_11, 16.ОСОБА_79, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, 21.ОСОБА_80, 22.ОСОБА_81, 23.ОСОБА_16, 24.ОСОБА_82, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, 29.ОСОБА_17, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, 33.Виконавчий комітет Криворізької міської ради Дніпропетровської області в особі відділу державної реєстрації апарату міськради і виконкому, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, 40.ОСОБА_20 провизнання недійсними рішень позачергових загальних зборів

у судовому засіданні взяли участь представники: - позивачів ОСОБА_67; - відповідача - третіх осіб 5, 6, 24, 27, 28, 32, 34, 35, 36, 37, 38, 39 - інших третіх осіб Коваленко Л.В.; Коваленко Л.В.; повідомлені, але не з'явилися; ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75 та ОСОБА_76 звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми "Взуття ЛТД" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми "Взуття ЛТД", які прийнято 08.08.2010.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2013 у справі № 7/5005/6871/2012 (головуючий суддя Ліпинський О.В., судді Красота О.І., Соловйова А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 (головуючий суддя Прокопенко А.Є., судді Дмитренко А.К., Крутовських В.І.) позов задоволено повністю, визнано недійсними рішення позачергових надзвичайних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми "Взуття ЛТД", які прийнято 08.08.2010.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 звернулися до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 7/5005/6871/2012, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 у справі № 7/5005/6871/2012 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 7/5005/6871/2012, та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 09.12.2014 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2014 у справі № 7/5005/6871/2012, справу направлено на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2015 касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 7/5005/6871/2012 прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та врахувавши висновки Верховного Суду України про правильне застосування норм матеріального права щодо спірних правовідносин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 8 червня 1994 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю Криворізьку фірму "Взуття ЛТД", засноване 152 учасниками, а саме: членами організації орендарів Криворізького міського державного оптово-роздрібного підприємства фірми "Взуття", які мають частку майна у колективній власності підприємства, та особами, котрі внесли до статутного капіталу свої майнові сертифікати.

Статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми "Взуття ЛТД" було визначено у розмірі 14 100, 00 грн., фактично сплачений і розподілений розмір статутного капіталу становить 8 375, 91 грн.

З огляду на те, що прийняті у період із 1999 по 2008 рік рішення загальних зборів учасників зазначеного товариства, якими вирішувалися питання про зміну складу учасників та статутного капіталу товариства, перерозподілу часток учасників товариства у статутному капіталі, у судовому порядку було визнано недійсними, суди першої та апеляційної інстанцій у даній справі, встановили, що склад учасників товариства на момент скликання і проведення 8 серпня 2010 року загальних зборів становив 152 особи.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, учасники товариства вправі самостійно скликати позачергові загальні збори у разі якщо вони володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, при цьому таке право може бути ними реалізовано якщо голова товариства протягом 25 днів не виконав вимоги цих учасників скликати такі збори (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014, якою скасовано постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2014 у справі № 7/5005/6871/2012).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 8 липня 2010 року позивачі як учасники Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми "Взуття ЛТД" отримали повідомлення про скликання на 9 годину 8 серпня 2010 року надзвичайних загальних зборів товариства із зазначенням порядку денного зборів, що було підписано 34 особами, з них особисто учасники товариства - 19 осіб, які у сукупності володіли 13, 66 відсотками голосів, а за решту 15 осіб, які разом володіли 11, 44 відсотками голосів, повідомлення підписали представники учасників товариства, однак за одними довіреностями цих учасників представники не були уповноважені на скликання зборів чи внесення питань до порядку денного, а за іншими довіреностями учасники взагалі не уповноважували представників на участь у зборах.

Разом із цим судами встановлено, що учасники товариства, які самостійно скликали позачергові загальні збори, не зверталися до голови товариства з відповідним питанням.

Враховуючи наведені обставини, Верховний Суд України погодився із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що не дотримано передбаченої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" процедури скликання позачергових загальних зборів учасників товариства.

Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 8 серпня 2010 року було проведено позачергові надзвичайні загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми "Взуття ЛТД" (протокол від 8 серпня 2010 року). Особи, які скликали збори, до початку їх проведення не обирали ні голову, ні секретаря зборів, а також не створювали інший орган для проведення реєстрації учасників (їх представників), які прибули на збори, що був би уповноважений як проводити реєстрацію, так і визначати повноважність цих зборів.

У протоколі позачергових надзвичайних загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми "Взуття ЛТД" від 8 серпня 2010 року для визначення повноважності зборів зазначено, що загальна кількість засновників - 152 особи, з яких 8 померло, 95 вийшли із товариства. На збори запрошено всього 49 засновників, які становлять 100 відсотків голосів на день проведення зборів, з яких 10 засновників присутні особисто, за дорученням - 7 осіб, які уповноважені від 31 засновника, що становить 62 відсотки голосів; відсутні - 8 засновників, частки яких становлять 38 відсотків голосів.

Враховуючи наведені обставини, Верховний Суд України погодився із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зазначений протокол зборів не містить інформації про те, які саме учасники товариства померли та вийшли із товариства, про розмір часток кожного із них у статутному капіталі товариства, а також будь-якої іншої інформації стосовно часток цих осіб.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що кількість учасників і представників учасників, які фактично взяли участь у позачергових загальних зборах 8 серпня 2010 року, становила 25,87 відсотків голосів пропорційно їх часткам у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми "Взуття ЛТД".

Відповідно до пункту 2.11 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" підставами недійсності рішень загальних зборів є, зокрема, те, що рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо.

Крім того, частиною першою статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оспорюваними рішеннями позачергових загальних зборів від 8 серпня 2010 року, якими було вирішено питання, зокрема, внесення змін до статуту товариства щодо складу учасників, обрання голови, генерального директора, виконавчого органу та ревізійної комісії товариства, порушено права та законні інтереси позивачів щодо їх участі в управлінні товариством.

Враховуючи наведене, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що посилання Вищого господарського суду України на відсутність порушення корпоративних прав позивачів прийнятими на позачергових загальних зборах рішеннями не ґрунтується на вимогах законодавства та фактичних обставинах справи, які встановлені судами попередніх інстанцій.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2014 у справі № 7/5005/6871/2012, Верховний Суд України виходи з того, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення зборів та прийняття рішень; скликання і проведення зборів відбулося без дотримання вимог закону та статуту товариства, що призвело до порушення прав та законних інтересів його учасників.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України (частина перша статті 111 28 ГПК України).

Колегія суддів суду касаційної інстанції зважаючи на висновки Верховного Суду України, керуючись приписами статті 111 28 ГПК України та виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції відповідно до статті 111 7 ГПК України, вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на те, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, касаційна інстанція не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 28 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 7/5005/6871/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ