Ухвала

від 25.02.2015 по справі 2а-9000/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

25 лютого 2015 року м. Київ К/800/4354/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Логвиненка А.О., Маслія В.І.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва до ВАТ Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості про стягнення коштів, за касаційною скаргою ПАТ «Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 вересня 2011 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року, -

встановив:

У червні 2011 року заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ВАТ «Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості» на користь управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва 72068,88 грн. заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року, позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості» на користь управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва 72068,88 грн.

У касаційній скарзі ПАТ «Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить вказані рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що скаржник є правонаступником науково-виробничого об'єднання шкіряно-взуттєвої промисловості «Дніпро», який у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було перейменовано у ПАТ «Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості», та є небюджетною установою.

Кількість осіб, які отримують наукову пенсію з урахуванням стажу на даній організації, установі згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» становить 48 осіб.

В результаті проведення перевірки правильності нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, було встановлено, що в зв'язку з невиконанням обов'язку щодо сплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, утворилася заборгованість, про що складено акт № 36 від 09.02.2011.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Нормами частин 1,9 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у редакції на час спірних правовідносин, визначено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначено Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Оскільки суми заборгованості зазначені в повідомленнях, незважаючи на обов'язок, встановлений законом, в добровільному порядку відшкодовані не були, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про задоволення позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ПАТ «Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 вересня 2011 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: