Постанова

від 10.02.2015 по справі 814/3725/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10 лютого 2015 року Справа № 814/3725/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомфермерського господарства "Трансагролідер", вул. Островського, 5-В, смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340

доЮжноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів Миколаївської області, вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 проскасування податкового повідомлення - рішення від 14.11.2014 р. № 0000632201, В С Т А Н О В И В:

Позивач - фермерське господарство "Трансагролідер", звернувся до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2014 р. № 0000632201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не мав підстав для проведення перевірки. Позивач надав достатню кількість первинних документів для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами. Висновки відповідача ґрунтуються лише на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів.

Відповідач не надав письмових заперечень на позовну заяву.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача не висловив заперечень проти заявленого клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

У жовтні 2014 р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 16.10.2014 р. № 32/14-09-22-01/33434699 (т. 1 а. с. 14-53).

Перевіркою встановлено порушення п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено податковий кредит у сумі 728353,00 грн. за березень-травень 2014 р.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 р. № 0000632201 на суму 910441,00 грн. (т. 1 а. с. 12).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

За період, що підлягав перевірці, позивач мав господарські відносини з ТОВ "Бат Трейд Груп" і ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент".

Зокрема, з ТОВ "Бат Трейд Груп" позивач підписав договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.02.2014 р. № 38, за яким ТОВ "Бат Трейд Груп" організувало виконання транспортних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу позивача автомобільним транспортом. Контрагент самостійно здійснював підбір автомобільного транспорту для перевезення вантажу. Договір діяв з моменту підписання до 31.12.2014 р. (т. 1 а. с. 72-75).

Позивач надав суду належним чином оформлені рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, реєстри товарно-транспортних накладних (т. 1 а. с. 87-250, т. 2 а. с. 1-250, т. 3 а. с. 1-32).

В акті перевірки відповідач не зазначив про те, що позивач не надав первинних бухгалтерських документів або вони не оформлені належним чином. Відповідач посилається лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бат Трейд Груп", яким встановлено неможливість фактичного здійснення товариством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

З ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" позивач підписав договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.05.2014 р. № 2-05, за яким ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" організувало виконання транспортних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу позивача автомобільним транспортом. Контрагент самостійно здійснював підбір автомобільного транспорту для перевезення вантажу. Договір діяв з моменту підписання до 31.12.2014 р. (т. 3 а. с. 33-36).

Крім того, ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" надавало позивачу послуги за договором про переведення боргу від 30.05.2014 р. (т. 3 а. с. 41-42). Згідно п. 2 договору, ПП "Чезена Люкс" переводить на ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" борг (надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення соняшнику), що виник на підставі договору від 01.05.2014 р. № 52 (т. 3 а. с. 37-40).

Позивач надав суду належним чином оформлені рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, реєстри товарно-транспортних накладних (т. 3 а. с. 93-240).

В акті перевірки відповідач не зазначив про те, що позивач не надав первинних бухгалтерських документів або вони не оформлені належним чином. Відповідач посилається лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент", яким встановлено, що операції товариства не містять розумних економічних причин або ділової мети. Операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, відповідач лише вказав, без відповідних доказів, на нереальний характер правочинів позивача, що є лише особистим припущенням перевіряючого. Можливе порушення податкового законодавства контрагентами позивача не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. У позивача відсутній обов'язок і можливості перевіряти добросовісність своїх контрагентів. У взаємовідносинах з позивачем ТОВ "Бат Трейд Груп" і ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" виконали свої зобов'язання у повному обсязі. Господарські операції позивача з контрагентами не були безпосереднім предметом перевірки.

Зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. у п. 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

З приводу посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних звірок суд зазначає, що єдиною обставиною, яку може підтверджувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки (складення якого не передбачено ні нормами ПК України, ні затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок), - це непроведення зустрічної звірки. Отже, вказаний акт не є носієм інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198, п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України право на формування податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання по першій події. Підставою для формування податкового кредиту є перш за все податкова накладна, оформлена належним чином і зареєстрована в Реєстрі податкових накладних. В акті перевірки відповідачем не зазначено факт неналежного оформлення даних документів або їх відсутність.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи те, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, суд погоджується з позицією позивача стосовно безпідставності призначення самої перевірки. Згідно листів від 29.05.2014 р., 13.06.2014 р., 18.07.2014 р. позивач у повному обсязі надав первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах із ТОВ "Бат Трейд Груп" і ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" на запити відповідача (т. 1 а. с. 61-63).

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 487,20 грн. (т. 1 а. с. 2а), що й підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 14.11.2014 р. № 0000632201.

3. Повернути фермерському господарству "Трансагролідер" (ідентифікаційний код 33434699) судовий збір у сумі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська