Постанова

від 26.02.2015 по справі 924/1801/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа № 924/1801/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Мельник О.Д. довіреність від 19.11.2012р., Заганяч В.М. довіреність від 15.08.2014р.

відповідача - Слєсаренко Я.В. довіреність від 05.05.2011р.

третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду Хмельницької області від "29" грудня 2014 р. у справі №924/1801/14 (суддя Муха М.Є.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Завод "Адвіс" м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Літвінчука Ігоря Анатолійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ

про визнання виконавчого напису нотаріуса №1976 від 26.03.09р. таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014 року у справі №924/1801/14 (суддя Муха М.Є.) позов Товариства з додатковою відповідальністю "Завод "Адвіс" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Літвінчука Ігоря Анатолійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису нотаріуса № 1976 від 26.03.09р. таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 26.03.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчуком Ігорем Анатолійовичем (реєстраційний номер 1976) про звернення стягнення на приміщення корпусу №6, що розташоване за адресою: Україна, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88 загальною площею 22 722,4 кв.м. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Завод "Адвіс" судовий збір у розмірі 1218 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу, відмовити. В обґрунтування підстав для його скасування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2015р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд скарги призначено на 26.02.2015р., про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином /а.с. 155-157/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 року у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Юрчука М.І. в склад колегії по розгляду справи №924/1801/14 господарського суду Хмельницької області введено суддю Бучинську Г.Б.

У відзиві на апеляційну скаргу від 26.02.2015 року б/н позивач просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання прибули представники скаржника та позивача, які надали суду усні пояснення по суті доводів та заперечень, викладених відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Третя особа, відзив на апеляційну скаргу не надіслала, її представник в судове засідання не з'явився.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.05.2008р. між відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "АДВІС" (іпотекодавець), правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Завод "АДВІС" і товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, посвідчений Палінчак Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу (реєстровий номер 2697).

За умовами п.1.1. Договору іпотеки, іпотекою забезпечуються вимоги ТОВ "Український промисловий банк" (іпотекодержателя) за кредитним договором №2/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 26.01.2007р., укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" і товариством з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Маршал" (надалі - ТОВ "Меблева фабрика "Маршал") (ідентифікаційний код 32813455). Згідно цього ж пункту Договору іпотеки, ТОВ "Меблева фабрика "Маршал" зобов'язувалося повернути ТОВ "Український промисловий банк" до 25.01.2012р. кредит у розмірі, еквівалент 2300000,00 доларів США 00 центів, сплатити проценти за користування ним у розмірі 19,0 процентів річних - по заборгованості в гривні, 13,0 процентів річних - по заборгованості в доларах США, 12,5 процентів - по заборгованості в ЄВРО, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - приміщення корпусу №6, що розташоване за адресою: Україна, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чорновола В.М. (вул. Індустріальна), буд. 88, загальною площею 22722,4 кв.м.

Колегією суддів встановлено, що 26.03.2009р. в зв'язку із невиконанням ТОВ "Меблева фабрика "Маршал" зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчуком І.А. вчинено виконавчий напис (реєстровий номер 1976), за яким запропоновано звернути стягнення на Предмет іпотеки, а за рахунок коштів, отриманих від його реалізації задовольнити вимоги ТОВ "Український промисловий банк", загальний розмір яких в гривневому еквіваленті становить 19374742,98 грн.

10.04.2009р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 12275509) щодо примусового виконання виконавчого напису (реєстровий номер 1976) від 26.03.2009р.

12.03.2011р. між ТОВ "Український промисловий банк" та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, посвідчений Соколовим О.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (реєстровий номер 911). Відповідно до умов вказаного договору до ПАТ "Дельта Банк" перейшли активи ТОВ "Український промисловий банк", права вимоги до позичальників ТОВ "Український промисловий банк", які виникли з кредитних та забезпечувальних договорів, в т.ч. право вимоги по кредитному договору №2/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, укладеному між ТОВ "Український промисловий банк" і ТОВ "Меблева фабрика "Маршал".

02.07.2012р. постановою головного державного виконавця ВПВР ДВС України змінено боржника у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 26.03.2009р. з ВАТ "АК Адвіс" на ТДВ "Завод Адвіс".

01.10.2012р. постановою головного державного виконавця ВПВР ДВС України змінено стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого напису № 1976 від 26.03.2009р. з ТОВ "Український промисловий банк" на ПАТ "Дельта Банк".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.575, п.1 ч.1 ст.593, ч.1 ст.609 ЦК України, ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору), відтак припинення юридичної особи у зв'язку із визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з вказаними висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч.1 абз. 3 ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником незабезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми бору та будь-якого збільшення цієї суми, яке було передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Постановою господарського суду 11.05.2011р. у справі №7/5025/611/11, ТОВ "Меблева фабрика "Маршал" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо цього боржника та призначено ліквідатора.

Ухвалою від 19.11.2014р. у справі №7/5025/611/11 затверджено звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс ТОВ "Меблева фабрика "Маршал", а ТОВ "Меблева фабрика Маршал" ліквідовано.

При вирішенні спору по суті місцевим судом правильно взято до уваги, що згідно витягу з ЄДРПОУ № 19855267 станом на 29.12.14р. 24.11.14р. припинено юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева Фабрика "Маршал" (код ЄДРПОУ 32813455, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88).

Статтею 609 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

За приписами ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ході ліквідаційної процедури після опублікування оголошення порушення справи про банкрутство кредиторам надано право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, які, у разі визнання їх боржником або судом, включаються до реєстру вимог кредиторів та задовольняються у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.112 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Частиною 1 ст.87 закону України "Про нотаріат", визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ч.1 ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Також, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, стосовно відмови в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про застосування позовної давності, з підстав зазначених місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вчиненого 26.03.09р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчуком І.А.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014р. у справі № 924/1801/14 прийняте на підставі матеріалів справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а відтак, не є такими, що можуть бути підставою згідно зі ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014 року у справі №924/1801/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/1801/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Крейбух О.Г.