Постанова

від 11.06.2015 по справі 924/1801/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 924/1801/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Катеринчук Л.Й., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову та на рішенняРівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014 року у справі господарського суду за позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача№924/1801/14 Хмельницької області Товариства з додатковою відповідальністю "Завод "Адвіс" Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Літвінчука Ігоря Анатолійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса №1976 від 26.03.2009 року таким, що не підлягає виконанню За участю представників: ТОВ "Адвіс"- Мельника О.Д., ПАТ "Дельта Банк"-Пархомчука С.П.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014 року у справі №924/1801/14 (суддя Муха М.Є.) позов Товариства з додатковою відповідальністю "Завод "Адвіс" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука Ігоря Анатолійовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса №1976 від 26.03.09 року таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 26.03.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчуком Ігорем Анатолійовичем (реєстраційний номер 1976) про звернення стягнення на приміщення корпусу №6, що розташоване за адресою: Україна, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88 загальною площею 22 722,4 кв.м. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Завод "Адвіс" судовий збір у розмірі 1218 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року (судді: Демянчук Ю.Г. - головуючий, Бучинська Г.Б., Крейбух О.Г.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишено без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014 року у справі №924/1801/14 - без змін.

Не погодившись із наведеними процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014 року у справі №924/1801/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Завод "Адвіс" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено що 21.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "АДВІС" (іпотекодавець), правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Завод "АДВІС" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, посвідчений Палінчак Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу (реєстровий номер 2697).

За умовами п.1.1. Договору іпотеки, іпотекою забезпечуються вимоги ТОВ "Український промисловий банк" (іпотекодержателя) за кредитним договором №2/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 26.01.2007р., укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" і товариством з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Маршал" (надалі - ТОВ "Меблева фабрика "Маршал") (ідентифікаційний код 32813455). Згідно цього ж пункту Договору іпотеки, ТОВ "Меблева фабрика "Маршал" зобов'язувалося повернути ТОВ "Український промисловий банк" до 25.01.2012р. кредит у розмірі, еквівалент 2300000,00 доларів США 00 центів, сплатити проценти за користування ним у розмірі 19,0 процентів річних - по заборгованості в гривні, 13,0 процентів річних - по заборгованості в доларах США, 12,5 процентів - по заборгованості в ЄВРО, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - приміщення корпусу №6, що розташоване за адресою: Україна, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чорновола В.М. (вул. Індустріальна), буд. 88, загальною площею 22722,4 кв.м.

Частиною 1 ст.87 закону України "Про нотаріат", визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ч.1 ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, серед іншого, у разі припинення основного зобов'язання.

Статтею 609 ЦК України визначено, зокрема, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Пунктом 5 ст. 111 ЦК України передбачено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

26.03.2009 року, у зв'язку із невиконанням ТОВ "Меблева фабрика "Маршал" зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчуком І.А. вчинено виконавчий напис (реєстровий номер 1976), за яким запропоновано звернути стягнення на Предмет іпотеки, а за рахунок коштів, отриманих від його реалізації задовольнити вимоги ТОВ "Український промисловий банк", загальний розмір яких в гривневому еквіваленті становить 19374742,98 грн.

10.04.2009 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 12275509) щодо примусового виконання виконавчого напису (реєстровий номер 1976) від 26.03.2009 року.

12.03.2011 року між ТОВ "Український промисловий банк" та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, посвідчений Соколовим О.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (реєстровий номер 911). Відповідно до умов вказаного договору до ПАТ "Дельта Банк" перейшли активи ТОВ "Український промисловий банк", права вимоги до позичальників ТОВ "Український промисловий банк", які виникли з кредитних та забезпечувальних договорів, в т.ч. право вимоги по кредитному договору №2/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, укладеному між ТОВ "Український промисловий банк" і ТОВ "Меблева фабрика "Маршал".

02.07.2012 року постановою головного державного виконавця ВПВР ДВС України змінено боржника у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 26.03.2009 року з ВАТ "АК Адвіс" на ТДВ "Завод Адвіс".

01.10.2012 року постановою головного державного виконавця ВПВР ДВС України змінено стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого напису № 1976 від 26.03.2009р. з ТОВ "Український промисловий банк" на ПАТ "Дельта Банк". Постановою господарського суду 11.05.2011 року у справі №7/5025/611/11, ТОВ "Меблева фабрика "Маршал" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо цього боржника та призначено ліквідатора.

Ухвалою від 19.11.2014 року у справі №7/5025/611/11 затверджено звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс ТОВ "Меблева фабрика "Маршал", а ТОВ "Меблева фабрика Маршал" ліквідовано.

Згідно витягу з ЄДРПОУ №19855267 станом на 29.12.2014 року 24.11.2014 року припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева Фабрика "Маршал" (код ЄДРПОУ 32813455, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, рішення якого підтримав апеляційний господарський суд, виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.575, п.1 ч.1 ст.593, ч.1 ст.609 ЦК України, ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (за кредитним договором). Відтак, припинення юридичної особи основного боржника у зв'язку із визнанням його банкрутом та виключення його з ЄДРПОУ є підставою припинення іпотеки, як акцесорного зобов'язання, а отже, може бути підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню за рішенням суду.

З правовою позицією про те, що забезпечувальне іпотекою зобов'язання має похідний характер погодився Верховний суд України у Постанові від 09.09.2014року у справі №922/3658/13.

Також згідно висновків Верховного суду України у Постанові від 11.09.2013року, справа №6-52цс/13 зазначено про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому ураховуючи імперативний характер норми п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, визначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правильністю застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права про припинення основного зобов'язання за кредитним договором №2/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 26.01.2007р., укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" і ТОВ "Меблева фабрика "Маршал" після виключення основного боржника ТОВ "Меблева фабрика "Маршал" з ЄДРПОУ за наслідком його банкрутства.

У разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. (Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України у справі №6-52 цс13)

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено можливість визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку.

Відтак, вимога позивача про визнання таким, що не підлягає виконанню нотаріального напису про звернення стягнення на предмет застави, як виконавчого документу, є такою, що відповідає передбаченим цивільним правом способам захисту майнових прав. З такою правовою позицією погодився ВГСУ у Постановах від 10.02.2014року у справі №922/328/13-г та від 23.12.2010року у справі №7/61-10(31/132-09).

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій з огляду на припинення основного кредитного зобов'язання дійшли до вірного та обґрунтованого висновку, що і зобов'язання, вчинене задля забезпечення основного, тобто зобов'язання, що випливають з договорів іпотеки також припинилося, а відтак, виконавчий напис, який був вчинений на виконання зобов'язання, що вже припинене, має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки господарські суди попередніх інстанцій в порядку ст.ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 35, 43, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, вірно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів заявника, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014 року у справі №924/1801/14 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014 року у справі №924/1801/14 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Ю. Поліщук