Ухвала

від 26.02.2015 по справі 826/18997/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18997/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Літвіної Н.М.

Суддів: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та Кооперативної автостоянки «Глибочицька» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, за участю третіх осіб - Кооперативної автостоянки «Глибочицька», Товариства з обмеженою відповідальністю «Геокон» про визнання протиправними дій визнання недійсним п. 26 рішення № 638/798 від 10 липня 2003 року, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської міської ради, за участю третіх осіб - Кооперативної автостоянки «Глибочицька», ТОВ «Геокон» про визнання протиправними дій визнання недійсним п. 26 рішення № 638/798 від 10 липня 2003 року - залишено без розгляду, у зв'язку з тим, що ним було пропущено строки звернення до адміністративного суду.

На вказану ухвалу суду позивач та третя особа звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять її скасувати та постановити нове рішення, яким ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Київської міської ради № 638/798 від 10 липня 2003 року «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» в частині п. 26, яким затверджено проект відведення земельних ділянок ТОВ «Геокон» для будівництва та обслуговування офісних приміщень та гаражів у Глибочицькому проїзді, 2 у Шевченківському районі м. Києва до якої було включено земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1.

Так, позивач зазначав, що він є членом КА «Глибочицька», що підтверджується довідкою від 01 грудня 2014 року та землекористувачем земельної ділянки НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, яку отримав відповідно до рішення виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва № 1771/а від 22 листопада 1982 року для зберігання автомобіля на території автостоянки за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі рішення Київської міської ради народних депутатів № 163 від 16 лютого 1992 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 12 січня 1993 року «Про порядок ведення державного земельного кадастру» за кошти користувачів КА «Глибочицька» була виготовлена і погоджена технічна документація на земельну ділянку по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва, а також встановлені зовнішні межі землекористування. Вищевказана земельна ділянка та її межи були внесені до Державного земельного кадастру.

Позивач зазначає, що у вересні 2014 року КА «Глибочицька» повідомила йому, що пунктом 26 рішення Київської міської ради № 638/798 від 10 липня 2003 року «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» затверджений проект відведення земельних ділянок TOB «Геокон» для будівництва та обслуговування офісних приміщень та гаражів у Глибочицькому проїзді, 2 у Шевченківському районі м. Києва до якої було включено земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1. А тому, саме у вересні 2014 року він дізнався про порушення його права на користування земельною ділянкою НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 де знаходиться його гараж.

Між тим, суд першої інстанції не погодився з доводами позивача посилаючись на те, що 27 червня 2014 року TOB «Геокон» листом повідомив КА «Глибочицька», що згідно з пунктом 26 рішення Київської міської ради № 638/798 від 10 липня 2003 року земельна ділянка по АДРЕСА_1, передана в оренду TOB «Геокон» за іншою адресою м. Київ, Глибочицький проїзд, 2. Крім того, відповідно до листа КА «Глибочицька» від 19 серпня 2004 року, адресованого ТОВ «Геокон», КА «Глибочицька» з метою вирішення проблемних питань у користуванні земельними ділянками, визнає той факт, що земельні ділянки 91:132:042 та 91:132:045 знаходяться в оренді ТОВ «Геокон». Також, згідно протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 28 від 12 грудня 2006 року, зазначено про рішення Київської міської ради № 638/798 від 10 липня 2003 року, на підставі якого ТОВ «Геокон» користується земельними ділянками за адресою: Глибочицький проїзд, 2. Згідно вказаного протоколу, на засіданні вищезазначеної комісії був присутній голова правління автостоянки «Глибочицька» Нечипоренко В.П.

А тому, на думку суду першої інстанції, позивачу, як члену КА «Глибочицька», було відомо про існування рішення Київської міської ради № 638/798 від 10 липня 2003 року, на підставі якого було передано у користування земельні ділянки ТОВ «Геокон» ще з 2007 року, що свідчить про порушення ним строків, встановлених ч. 2 ст. 99 КАС України.

Між тим, колегія суддів не приймає до уваги зазначені висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують повідомлення позивача ОСОБА_3 про прийняття Київською міською радою рішення, згідно з яким земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 передана TOB «Геокон» за іншою адресою: м. Київ, Глибочицький проїзд, 2.

Також, як встановлено в судовому засіданні, що не заперечує й відповідач, Київською міською радою не оприлюднювалося оскаржуване рішення та не доводилось до відома КА «Глибочицька», членом якої є позивач.

Не заслуговують на увагу й доводи третьої особи, що ТОВ «Геокон» належним чином направлялась претензія від 01 червня 2007 року до КА «Глибочицька» щодо звільнення земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 від транспортних засобів, споруд, огорожі і іншого, належного їм, майна, оскільки зазначений документ не містить доказів його направлення, отримання з зазначенням штампу вхідної кореспонденції КА «Глибочицька» та не надано оригіналів для огляду в судовому засіданні.

Крім того, суд не приймає до уваги як належний доказ повідомлення КА «Глибочицька» про засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 12 грудня 2006 року, оскільки з Протоколу № 28 комісії не вбачається, що голова правління автостоянки «Глибочицька» Нечипоренко В.П. дійсно був присутній на зазначеному засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Геокон» на виконання рішення Київської міської ради № 638/798 від 10 липня 2003 року «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» сплачує орендну плату за її користування.

Крім того, встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва № 1771/а від 22 листопада 1982 року КА «Глибочицька» також вважає себе добросовісним землекористувачем земельної ділянки НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та відповідно до копій платіжних доручень сплачує податок на землю.

Отже, в судовому засіданні достеменно встановлено, що між сторонами існує спір з приводу користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України - кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У цьому відношенні не може бути будь-яких винятків щодо здійснення громадянами України конституційного права безпосередньо звертатися до суду зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до ст. 6 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що відмова в доступі до правосуддя унеможливить учасникам судового процесу реалізацію наданих їм Конституцією України прав.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що до вересня 2014 року він не знав про наявність спірного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду позивач звернувся 04 грудня 2014 року, тобто з дотриманням строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для залишення адміністративного позову без розгляду були відсутні, оскільки подано з дотриманням шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до п. 3 ст. 199 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Кооперативної автостоянки «Глибочицька» - задовольнити .

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року - скасувати та постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 03 березня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.