Рішення

від 18.02.2015 по справі 205/1716/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

18.02.2015 Єдиний унікальний номер 205/1716/14-ц

2/205/212/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ «Істейт Компані» до ОСОБА_1, про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ «Істейт Компані» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив, що такій стороні на праві власності належить нерухоме майно у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі приміщення поз. 15-22, загальною площею 47,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач зазначає, про те, що належні йому на праві володіння нежитлові приміщення без будь-яких правових підстав займає ОСОБА_1 (далі - Відповідач), яка стверджує, що нібито вона набула право власності на вищевказане нерухоме майно на підставі договору купівлі - продажу від 06.03.2006 року. Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити суд в своїй уточненій позовній заяві вилучити у ОСОБА_1 та повернути у володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ «Істейт Компані» нерухоме майно, яке складається із: у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі приміщення поз. 15-22, загальною площею 47,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

18 лютого 2015 року до суду надійшла заява від представника позивача, в якій він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд здійснити розгляд справи по суті без його участі, позовну заяву задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення підприємства поштового зв'язку про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань від неї не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочну форму розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, з'ясувавши обставини справи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах. Так судом встановлені наступні обставини справи та визначені виниклі відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить нерухоме майно, яке складається із: у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі приміщення поз. 15-22, загальною площею 47,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Означена обставина підтверджується Договором купівлі-продажу від 01 квітня 2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дом» та позивачем, та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1299 (а.с. 78-79).

За правилами ч.1 ст. 182 Цивільного Кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Матеріалами даної цивільної справи підтверджено, що вказане речове право позивача на таке нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягом з такої автоматизованої системи бази даних за № 19840131 від 01.04.2014 року (а.с. 83).

Відповідно до норм ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач є законним власником вказаного об'єкту нерухомого майна у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі у вигляді приміщення поз. 15-22, загальною площею 47,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, ст. 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Отже, позивач на підставі ст. 387 ЦК України повинен довести, а суд відповідно встановити факти, які доводять право власності позивача на майно і право на витребування цього майна; вибуття майна з володіння позивача і знаходження його у відповідача; незаконність володіння відповідача майном позивача; відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.

В матеріалах даної цивільної справи міститься договір купівлі-продажу спірного об'єкту нерухомого майна з розстроченням платежу, який було укладено 06 березня 2006 року між відповідачем ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3 (а.с. 10-11). При цьому, з матеріалів справи вбачається, що саме на такий договір, як на правову підставу наявності у відповідача права володіння, користування та розпорядження спірним приміщенням, посилається означена сторона по справі.

Разом із цим, судом встановлено, що такий договір укладено в простій письмовій формі без його нотаріального посвідчення та, відповідно, державну реєстрацію таких речових прав за відповідачем не здійснено.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Однією із істотних умов договору купівлі-продажу є ціна.

Статтею 657 ЦК України (чинній на момент укладання означеного договору купівлі-продажу спірного об'єкту нерухомого майна з розстроченням платежу від 06 березня 2006 року) встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку квартири або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) даних вимог, тягне за собою недійсність правочину на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки сторонами такого договору не були дотримані законодавчі приписи щодо його нотаріального посвідчення та державної реєстрації права набувача, то суд доходить висновку, що означений договір є нікчемним, і не може породжувати відповідні юридичні наслідки для його сторін.

Також матеріалами даної цивільної справи підтверджено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2014 року у цивільній справі № 2/205/2619/14, ухваленому за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Центральний» Дніпропетровської міської ради про визнання права користування спірним приміщенням було відмовлено. Означене рішення набуло чинності у встановленому законом порядку 05 грудня 2014 року (а.с. 67-70).

Відтак суд доходить висновку, що відповідач по справі володіє та користується спірним майном без відповідної на це правової підстави.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуально, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Оскільки спірне нерухоме майно у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі у вигляді приміщення поз. 15-22, загальною площею 47,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, є річчю, яку можливо індивідуалізувати та визначити, і відповідач володіє таким майном без належної на це правової підстави, то суд вважає, що в даному випадку наявні у їх сукупності всі правові підстави для задоволення віндикаційного позову та витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ «Істейт Компані» означеного спірного нерухомого майна.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з'явилася, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надала, не довела суду правомірність володіння та користування спірним майном, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Також на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача - ОСОБА_1, слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 37 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 215, 387, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 2,3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 10, 11, 169, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ «Істейт Компані» до ОСОБА_1, про витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити.

2. Витребувати нерухоме майно, яке складається із: у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі у вигляді приміщення поз. 15-22, загальною площею 47, 8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, із чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 (і.п.н.НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ «Істейт Компані» (код ЄДРПОУ 23365767).

3. Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н.НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ «Істейт Компані» (код ЄДРПОУ 23365767) понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 37 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Мовчан Д.В.