Ухвала

від 17.11.2015 по справі 205/1716/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7189/15 Справа № 205/1716/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Мовчан Д. В. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

17 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.

при секретарі Видюковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Центральний" Дніпропетровської міської ради на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ "Істейт Компані" до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ТОВ "БФ "Істейт Компані" звернулось до суду з даним позовом посилаючись на те, що нерухоме майно у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі приміщення поз. 15-22, загальною площею 47,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належить ТОВ на праві власності. Вказане нерухоме майно без будь-яких правових підстав займає ОСОБА_2, яка стверджує, що вона набула право власності на вищевказане нерухоме майно на підставі договору купівлі- продажу від 06.03.2006 року. Тому позивач, згідно уточнених позовних вимог, просив суд витребувати у ОСОБА_2 та повернути у володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ «Істейт Компані» нерухоме майно, яке складається із: у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі приміщення поз. 15-22, загальною площею 47,8 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено; вирішено витребувати нерухоме майно, яке складається із: у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі у вигляді приміщення поз. 15-22, загальною площею 47,8 кв.м., у будинку АДРЕСА_1, із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ «Істейт Компані». З відповідачки на користь позивача стягнуто судові витрати у розмірі 566 грн. 37 коп.

В апеляційних скаргах представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, КЖЕП "Центральний" посилаються на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники процесу повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України. Так, представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 була особисто присутньою в судовому засіданні у даній справі 20.10.2015 року; про слухання справи 17.11.2015 року повідомлена належним чином, що стверджується відповідною розпискою на а.с. 253; про причини неявки у судове засідання 17.11.2015 року - суд не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ТОВ «БФ «Істейт Компані» на праві власності належить нерухоме майно, яке складається із: у житловому будинку літ. А-4 на другому поверсі приміщення поз. 15-22, загальною площею 47,8 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу від 01 квітня 2014 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дом» та позивачем, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. за реєстровим № 1299 (а.с. 78 - 79).

Право власності позивача на вказане нерухоме майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягом з відповідного реєстру за № 19840131 від 01.04.2014 року (а.с. 83).

Судом також встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 користується спірним нерухомим майном; даний факт визнано сторонами, що стверджується змістом позовної заяви, заяви представника відповідачки ОСОБА_3 від 16.03.2015 року (а.с. 11 - 115), апеляційної скарги представника відповідачки ОСОБА_3 (а.с. 149 - 159) та показами представників сторін у судових засіданнях.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав користування спірним нерухомим майном, відповідачкою надано суду копію договору купівлі-продажу квартири №76, загальною площею 47,8 кв.м., у будинку АДРЕСА_1, з розстроченням платежу, від 06 березня 2006 року між ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_5 (а.с. 10-11). Даний договір виконано у простій письмовій формі; державна реєстрація права власності за цим договором не здійснювалась.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2014 року у цивільній справі № 2/205/2619/14, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Центральний» Дніпропетровської міської ради про визнання за нею права користування квартирою №76, загальною площею 47,8 кв.м., у будинку АДРЕСА_1; дане рішення суду набрало законної сили (а.с. 67-70).

Стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року, застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; приймаючи до уваги, що спірний об»єкт нерухомості, у якості нежитлового приміщення, перебуває у власності позивача ТОВ «БФ «Істейт Компані» на правових підставах; враховуючи, що відповідачкою не доведено її право власності або користування чи володіння спірним об»єктом нерухомості, як у якості нежитлового так і житлового приміщення; приймаючи до уваги, що відповідачкою не заперечується факт користування нею спірним майном, - місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо витребування спірного нерухомого майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь власника - позивача ТОВ «БФ «Істейт Компані».

Доводи апелянтів про те, що оскаржуваним рішення порушене право комунальної власності на спірне майно - є безпідставним та недоведеними.

Крім того, а ні відповідачка ОСОБА_2, а ні апелянт КЖЕП "Центральний" не мають повноважень на представлення інтересів територіальної громади міста Дніпропетровська у судовому засіданні. Дніпропетровська міська рада дане судове рішення від 18 лютого 2015 року в апеляційному порядку не оскаржує.

Твердження представника КЖЕП "Центральний" про порушення його інтересів у зв»язку з тим, що ніхто не сплачує кошти за користування спірним нерухомим майном, плату за обслуговування будинку та прибудинкової території - не спростовують правильність рішення місцевого суду у даній справі.

Більше того, оскаржуваним рішення права та законні інтереси КЖЕП "Центральний" не порушені.

Наведені в апеляційних скаргах доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на положення ст. 303 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-318 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Центральний" - відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді