Постанова

від 02.03.2015 по справі 5011-71/16789-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 рокуСправа № 5011-71/16789-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. (судді: Спичак О.М., Смирнова Ю.М., Удалова О.Г.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р. (судді: Гаврилюк М.О., Коротун О.М., Сулім В.В.) у справі№5011-71/16789-2012 господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпромтехнології"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газконсалтинг"; 3. Державна виконавча служба України; 4. Приватне підприємство "Нива-В.Ш."; 5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп"; 6. Приватне акціонерне товариство "Креатив" прозобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном за участю представників: від позивача Чорна Н.О., довіреність №26-02/22 від 26.02.2015 р. від відповідача Шикеринець Р.І., довіреність №2-264 від 28.12.2014 р. від третіх осіб 1. не з'явились 2. не з'явились 3.Рубель І.В., довіреність №3-14/4.1/1439 від 31.12.2014 р. 4. не з'явились 5. не з'явились 6. Феоклістов О.В., довіреність №821-10 від 29.07.2014 р.

В с т а н о в и в:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - ДП "Укрспирт") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"), правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромтехнології" (далі - ТОВ "Газпромтехнології"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Газконсалтинг" (далі - ТОВ "Газконсалтинг"), Державної виконавчої служби України, Приватного підприємства "Нива-В.Ш." (далі - ПП "Нива-В.Ш."), Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" (далі - ТОВ "Офіс Бізнес Груп") та Приватного акціонерного товариства "Креатив" (далі - ПрАТ "Креатив") про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, як зберігач природного газу, створює йому перешкоди у реалізації права власності на майно, а саме 4 320,618 тис.куб.м. газу, що складаються з 3 097,910 тис.куб.м. газу, придбаних у ТОВ "Газпромтехнології" на підставі договору на постачання природного газу №47 від 30.09.2011 р., які знаходяться на зберіганні у підземному сховищі газу за договором на зберігання природного газу №1204000840 від 27.04.2012 р., а також, 1 222,708 тис. куб. м. газу, які передані позивачу ТОВ "Газконсалтинг" на підставі договору поруки б/н від 31.07.2012 р. і знаходяться на зберіганні у підземному сховищі газу за договором на зберігання природного газу №1205000384 від 16.05.2012 р.

На думку позивача, ПАТ "Укртрансгаз", за відсутності підстав, встановлених договором, законом або ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, не вчиняє дій по відбору обсягу природного газу з підземних сховищ газу за заявками ТОВ "Газпромтехнології" та ТОВ "Газконсалтинг" з метою його передачі позивачу, як покупцю 4 320,618 тис.куб.м. газу на підставі відповідних договорів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. у справі №5011-71/16789-2012 позовні вимоги ДП "Укрспирт" задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Креатив" та залишено без змін вищевказане судове рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2014 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р., а справу №5011-71/16789-2012 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

В процесі нового розгляду справи №5011-71/16789-2012 господарським судом міста Києва враховано вказівки Вищого господарського суду України та прийнято рішення від 13.10.2014 р., яким, на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припинено провадження у справі за відсутністю предмету спору в частині позовних вимог ДП "Уркспирт" щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження 3 097,910 тис.куб.м. газу, а також, відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні 1 222,708 тис.куб.м. газу.

Вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій, ДП "Уркспирт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р., постанову Київського апеляційного господарського суду 02.12.2014 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову в частині зобов'язання усунути перешкоди в користуванні 1 222,708 тис.куб.м. газу, шляхом їх відбору з підземних сховищ газу та передачі від ТОВ "Газконсалтинг" позивачу.

В обґрунтування своїх вимог, заявник касаційної скарги посилається на порушенням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник вказує на те, що господарськими судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки факту наявності у ДП "Уркспирт" права власності на природний газ, що є предметом договору зберігання природного газу №1205000384 від 16.05.2012 р., а також, не враховано, що правовідносини пов'язані з реалізацією позивачем права власності на 3 097,910 тис. куб. м. газу та на 1 222,708 тис. куб. м. газу є аналогічними за своїм змістом.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2015 р. касаційну скаргу ДП "Уркспирт" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 02.03.2015 р.

Через відділ документального забезпечення діяльності судових палат Вищого господарського суду України 02.03.2015 р. від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу.

У судове засідання 02.03.2015 р. з'явились представники позивача, відповідача, третіх осіб 3 та 6 .

Представники третіх осіб 1, 2 та 4 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи 5 в судове засідання також не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників третіх осіб 1, 2, 4 та 5.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р., постанову Київського апеляційного господарського суду 02.12.2014 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову в частині зобов'язання усунути перешкоди в користуванні 1 222,708 тис. куб. м. газу

Представники відповідача, третіх осіб 3 та 6 в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги та просили залишити без змін оскаржувані судові акти.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третіх осіб 3 та 6, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Згідно з абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р.).

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій при дослідженні доказів у справі №5011-71/16789-2012, 30.09.2011 р. між ТОВ "Газпромтехнології" (постачальник) та ДП "Укрспирт" (покупець) укладено договір на постачання природного газу №47, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця природний газ на умовах даного договору, а покупець - прийняти та оплатити його.

Об'єми поставок природного газу за цим договором у період 2011-2012 років встановлюються в обсязі до 260000 тис.куб.м. Одиниця виміру - одна тисяча кубічних метрів (п. 3.3. договору №47 від 30.09.2011 р.).

В подальшому, між позивачем та третьою особою 1 підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі об'ємів природного газу від 31.10.2012 р., з якого вбачається, що постачальник передав у власність покупця, а покупець прийняв природний газ в обсязі 3 097,910 тис.куб.м.

Крім того, 31.07.2012 р. між ТОВ "Газконсалтинг" (поручитель), ДП "Укрспирт" (кредитор) та ТОВ "Газпромтехнології" (боржник) було укладено договір поруки б/н, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником обов'язків перед кредитором за договором №47 від 30.09.2011 р. та у разі невиконання або неналежного виконання боржником обов'язків за вказаним правочином зобов'язується поставити кредитору природний газ у необхідному обсязі відповідно до додатково укладеного договору на постачання природного газу, складеного у відповідності з вимогами чинного законодавства, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в об'ємі непоставленого боржником природного газу.

Листом №1510/2 від 15.10.2012 р. ТОВ "Газпромтехнології" повідомило позивача про необхідність звернення з вимогою поставити газ у недопоставленому обсязі до поручителя, у зв'язку з наявністю у третьої особи 1 запасів газу у недостатній кількості, а саме, лише в обсязі 3 097,910 тис.куб.м.

З огляду на вказаний лист, ДП "Укрспирт" звернулось до ТОВ "Газконсалтинг", як поручителя, з письмовою вимогу №01-4-2/362-1 від 19.10.2012 р. про поставку природного газу об'ємом 1 222,708 тис.куб.м.

В свою чергу, листом б/н від 22.10.2012 р. третя особа 2 повідомила позивача про те, що ТОВ "Газконсалтинг" зобов'язується поставити позивачу природний газ об'ємом 1 222,708 тис.куб.м., для чого необхідно укласти додатковий договір на постачання природного газу у відповідному обсязі.

За таких обставин, 25.10.2012 р. між ТОВ "Газконсалтинг" (постачальник) та ДП "Уркспирт" (покупець), укладено договір на постачання природного газу №ПГ25/10, за яким постачальник зобов'язався передати у власність покупця природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору.

Умовами даного договору постачання передбачено, що постачальник зобов'язаний:

- здійснити поставку газу покупцю згідно умов даного договору та на виконання договору поруки від 31.07.2012 р. (п.п. 2.1.1 п. 2.1);

- оформити документацію, необхідну для отримання газу покупцем (п.п. 2.1.2 п. 2.1);

- передавати покупцю акти приймання - передачі природного газу (п.п. 2.1.3 п. 2.1);

При цьому, покупець за договором постачання природного газу №ПГ25/10 від 25.10.2012 р. зобов'язаний:

- прийняти газ від постачальника та зарахувати поставлений об'єм природного газу в рахунок погашення зобов'язання постачальника, як поручителя за договором поруки від 31.07.2012 р. (п.п. 2.2.1 п. 2.2);

- підписати акти приймання - передачі отриманого природного газу (п.п. 2.2.2 п. 2.2);

- передати постачальнику документи, які підтверджують обов'язок постачання об'єму природного газу у розмірах, визначених п. 3 договору (п.п. 2.2.3 п. 2.2).

Умовами договору на постачання природного газу №ПГ25/10 від 25.10.2012 р. сторони також передбачили наступне.

Об'єми поставок природного газу за цим договором в строк до 31.12.2012 р. встановлюються в обсязі 1 222,708 тис. куб.м., фактична кількість поставленого по цьому договору природного газу визначається згідно щомісячних актів прийому - передачі природного газу між постачальником та покупцем, складених згідно реєстру фактичного споживання природного газу споживачами, узгодженого з газотранспортною організацією (п. 3.4).

Постачальник передає природний газ покупцю на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому - передачі газу в газотранспортну систему України (п. 4.1).

Пунктом 5.1 встановлено, що ціна, транспортування та інші умови постачання природного газу встановлені укладеним договором на постачання природного газу №47 від 30.09.2011 р., з урахуванням особливостей, встановлених договором поруки від 31.07.2012 р. та цим договором.

Постачання природного газу здійснюється постачальником в рахунок погашення його зобов'язання перед покупцем поставити газ в об'ємі 1 222,708 тис.куб.м., що виникло на підставі договору поруки від 31.07.2012 р. (п. 5.2).

В подальшому, сторонами договорів на постачання природного газу складено, підписано і скріплено печатками акт прийому - передачі об'ємів природного газу за договором на постачання природного газу №47 від 30.09.2011 р., згідно якого постачальником було передано, а покупцем прийнято у власність природний газ в обсязі 3 097,910 тис.куб.м., та акт прийому - передачі об'ємів природного газу за договором на постачання природного газу №ПГ25/10 від 25.10.2012 р., згідно якого постачальником було передано, а покупцем прийнято у власність природний газ в обсязі 1 222,708 тис.куб.м.

Одночасно, у відповідності до акту звіряння взаємних розрахунків за вересень 2012 р. між ТОВ "Газпромтехнології" та ДП "Уркспирт" за договором на постачання природного газу №47 від 30.09.2011 р., сальдо на користь позивача склало 10 872 401,80 грн.

Крім того, у жовтні 2012 р. між ТОВ "Газпромтехнології" та ДП "Уркспирт" проведені розрахунки на загальну суму 7 650 345,08 грн., у зв'язку з чим сальдо взаємних розрахунків на користь позивача склало 18 522 746,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій.

Як передбачено ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Вказане закріплено в ст. 321 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В ст. 391 вказаного кодексу закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи вищенаведені положення правових норм та фактичні обставини справи, позивач вважає, що з моменту підписання актів приймання - передачі об'ємів природного газу за договорами на постачання природного газу №47 від 30.09.2011 р. та №ПГ25/10 від 25.10.2012 р. він став власником відповідних обсягів природного газу. Однак, ДП "Уркспирт" позбавлене можливості реалізувати правомочності володіння, користування та розпорядження належного йому майна, оскільки останнє перебуває на зберіганні у відповідача.

Так, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії договорів на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1205000384 від 16.05.2012 р. та №1204000840 від 27.04.2012 р., укладені між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якого є ПАТ "Укртрансгаз" (виконавець), та ТОВ "Газконсалтинг" і ТОВ "Газпромтехнології" (замовники).

За умовами вказаних договорів, які є аналогічними за своїм змістом, виконавець зобов'язався протягом року, визначеного даним договором, зберігати в підземному сховищі газу (ПСГ) природний газ, у тому числі, страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у цьому договорі, а замовник зобов'язався внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбір) у встановлені цим договором строки .

При цьому, замовник передає виконавцю газ на зберігання, у тому числі страховий запас газу, в наступних обсягах:

- 100 000,000 тис. куб.м. - обсяг газу, що закачується в ПСГ у поточному сезоні зберігання (з 16.04.2012 р. по 15.04.2013 р.);

- 100 000,000 тис. куб.м. - обсяг газу в ПСГ, на який замовник набуває право власності в ПСГ.

У випадку наявності в ПСГ невикористаної частини (залишку) обсягу газу замовника на кінець минулого сезону зберігання (з 16.04.2011 р. по 15.04.2012 р.), останній залишає його в ПСГ виконавця на зберігання у поточному сезоні зберігання, що оформляється сторонами у відповідності до п. 2.15 договорів зберігання.

Згідно п. 2.3 вищевказаних договорів, виконавець не має права здійснювати відбір газу, переданого замовником відповідно до цього договору на зберігання та/або створення страхового запасу газу, без письмової згоди замовника, крім випадків, передбачених у п. 2.4 договору (до вказаних випадків віднесено використання споживачами замовника газу в обсягах, які перевищують установлені договорами на постачання газу із замовником, та/або виникнення дефіциту природного газу в замовника при здійсненні постачання природного газу).

Крім того, замовник передає газ на зберігання виконавцю, у тому числі страховий запас газу, у період закачування газу в ПСГ, як правило до 15.10.2012 р. (п. 2.5).

Строк зберігання газу замовника в поточному сезоні зберігання газу по даному договору визначається з моменту початку закачування газу в ПСГ або передачі газу на зберігання виконавцю до закінчення періоду відбору, але не пізніше 15.04.2013 р. (п. 2.6).

Відбір газу з ПСГ здійснюється у період відбору газу, який починається, як правило, з 15.10.2012 р. і закінчується 15.04.2013 р. (п. 2.7).

Приймання - передача газу при закачуванні або відборі в/із ПСГ здійснюється сторонами у загальному потоці на газовимірювальних станціях ПСГ (п. 2.8).

Для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ замовник за 5 робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї 3 примірники акту приймання - передачі газу, підписані уповноваженим представником замовника та скріплені печаткою замовника, у яких замовник визначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу (п. 2.9).

Виконавець здійснює облік газу, у тому числі страхового запасу газу, що закачується або відбирається в/із ПСГ; місячний обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, що передається сторонами при закачуванні або відборі газу в/із ПСГ у відповідному місяці, підтверджується диспетчерською службою виконавця (п. 2.11).

У випадку купівлі/продажу замовником газу в ПСГ, замовник зобов'язується скласти акт приймання - передачі газу з продавцем/покупцем та протягом 10 днів з моменту складання, погодити цей акт з виконавцем (п. 2.13).

У випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу замовника, останній залишає його в ПСГ виконавця на зберігання у поточному сезоні (п. 2.15).

Відповідно до листа відповідача від 20.11.2012 р. №11257/64-014, за оперативними даними станом на 01.09.2012 р. в ПСГ ДК "Укртрансгаз" знаходилось на зберіганні 2 100,000 тис. м. куб. природного газу ТОВ "Газконсалтинг", який обліковувався як страховий запас.

Згідно з листом відповідача №11258/64-014 від 20.11.2012 р., за оперативними даними станом на 01.10.2012 р. в ПСГ ДК "Укртрансгаз" знаходилось на зберіганні 3 097,910 тис.м. куб. природного газу ТОВ "Газпромтехнології", який обліковувався як страховий запас.

При цьому, ТОВ "Газпромтехнології" листом №08-11 від 08.11.2012 р., та ТОВ "Газконсалтинг" листом №811 від 08.11.2012 р., звернулись до ПАТ "Укртрансгаз" з вимогами оформити фактичний відбір з ПСГ природного газу в жовтні 2012 року у обсягах 3 097,910 тис. куб. м. та 1 222,708 тис. куб. м. відповідно для його реалізації споживачам України.

Проте, фактичний відбір з ПСГ природного газу за вказаними вимогами не відбувся, що не заперечується сторонами справи та третіми особами.

Таким чином, предмет доказування у справі №5011-71/16789-2012 становлять обставини, що підтверджують право власності позивача на спірні обсяги газу та доводять факт створення відповідачем перешкод в користуванні цим майном.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" , зберігання (закачування, відбір) природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким газозберігаюче підприємство зобов'язується зберігати у сховищах природний газ, переданий йому власником такого газу або іншою особою, яка має право на передачу газу для зберігання, і повернути його особі, яка має право на отримання зазначеного газу, у схоронності та у строк, зазначений у договорі, а особа, яка передала газ на зберігання, зобов'язується оплатити вартість послуги із зберігання газу в розмірі та порядку, визначених у договорі.

Газом є корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов і є товарною продукцією.

За приписами ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Отже, за своїми юридично значимими ознаками газ є родовою, замінною річчю.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди правильно встановили факт перебування відповідних обсягів газу, а саме: 3 097,910 тис.куб.м. та 1 222,708 тис.куб.м., на зберіганні у відповідача як до укладення договорів постачання між позивачем та третіми особами 1, 2, так і після їх укладення, що обумовлене специфікою газу, як речі, наділеної лише відповідними родовими, а не індивідуальними ознаками.

Одночасно, господарські суди попередніх інстанцій вірно визначили, що відповідно до п.п. 2.1.2 п. 2.1 договорів на постачання природного газу №47 від 30.09.2011 р. та №ПГ25/10 від 25.10.2012 р. ТОВ "Газконсалтинг" і ТОВ "Газпромтехнології" зобов'язані оформити документацію, необхідну для отримання газу покупцем, тобто документацію, згідно якої позивач міг би розпоряджатися відповідними обсягами газу, який перебуває у ПСГ і облік якого ведеться на пунктах виміру, що знаходяться на пунктах прийому - передачі газу в газотранспортну систему України. Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання третіми особами 1, 2 вказаного обов'язку перед позивачем.

Крім того, в процесі судового розгляду справи №5011-71/16789-2012 господарськими судами першої та апеляційної інстанції досліджено листи №08-11 від 08.11.2012 р. та №811 від 08.11.2012 р., в результаті чого встановлено наступне:

- вказані листи не містять вказівки про здійснення фактичного відбору газу саме на користь позивача;

- дані листи датовані листопадом місяцем 2012 р., що суперечить п. 2.9 договорів на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1205000384 від 16.05.2012 р. та №1204000840 від 27.04.2012 р., згідно яких відповідні заяви повинні бути здійснені за 5 робочих днів до початку місяця відбору газу із ПСГ шляхом подання відповідної заявки у письмовій формі з додаванням 3 примірників акту приймання - передачі газу;

- ТОВ "Газконсалтинг" та ТОВ "Газпромтехнології" не були включені до скоригованого розрахункового балансу надходження та розподілу газу по Україні на жовтень 2012 р. №4/10-12, як цього вимагають приписи п. 5.8.1 Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого Постановою НКРЕ №420 від 19.04.2012 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з вищевказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, вважає їх законними та обґрунтованими.

Таким чином, з огляду на специфіку правовідносин, що склалися між учасниками судового процесу у справі 5011-71/16789-2012, обумовлену особливостями постачання та зберігання газу, як родової речі, судова колегія суду касаційної інстанції вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди правильно визнали недоведеним факт безпідставного створення відповідачем перешкод позивачу у користуванні належним йому майном.

Сторонами та третіми особами також не заперечується, що відповідачем було здійснено дії по відбору з підземних сховищ 3 097,910 тис.куб.м. газу, придбаного у ТОВ "Газпромтехнології" на підставі договору на постачання природного газу №47 від 30.09.2011 р., який знаходився на зберіганні у підземному сховищі газу за договором на зберігання природного газу №1204000840 від 27.04.2012 р. Зазначений обсяг газу передано від ТОВ "Газпромтехнології" на користь ДП "Укрспирт", про що складено відповідний акт приймання - передавання.

Вказане, згідно з п. 1 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України , є підставою припинення господарським судом провадження у справі в цій частині позовних вимог, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Місцевий та апеляційний господарські суди дотримались вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 26.05.2014 р., також проаналізували правовідносини, врегульовані договором постачання природного газу №04 від 26.06.2012 р., укладеного між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Газконсалтиг", в результаті чого вірно визначили, що відчуження певного обсягу газу за договором на постачання природного газу №04 від 26.06.2012 р. не порушує права позивача на обсяги належного йому газу.

Враховуючи наведене, доводи заявника касаційної скарги відхиляються колегією суддів господарського суду касаційної інстанції як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, враховуючи, що місцевим та апеляційним господарськими судами було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для вирішення спору по суті та таким обставинам була надана правильна юридична оцінка, суд касаційної інстанції вважає, що підстави зміни або скасування прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішень відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. у справі №5011-71/16789-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді: А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк