Постанова

від 26.02.2015 по справі 921/1319/14-г/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа № 921/1319/14-г/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Данко Л.С.

Кузя В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Захід-Хліб-Збут-2002" від 28.01.15р., б/н.

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.01.2015р. про зупинення провадження

у справі № 921/1319/14-г/15

за позовом приватного підприємства "Захід-Хліб-Збут-2002", м. Тернопіль,

до відповідача приватного підприємства "Бекерай", 47002, м. Кременець, Тернопільська область

про стягнення заборгованості в сумі 160 413,34 грн.,

за участю представників сторін:

- від позивача - Іванців Ю.С.;

- від відповідача - Панченко А.В.;

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.01.2015р. у справі №921/1319/14-г/15 (суддя Галамай О.З.) задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 921/1319/14-г/15 до вирішення господарським судом Тернопільської області справи №921/18/15-г/18 та набрання рішенням у цій справі законної сили.

Приватним підприємством "Захід-Хліб-Збут-2002" подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду по суті, посилаючись на те, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що полягають у наступному. Пов'язаною справою, як вважає відповідач і погодився суд першої інстанції, є справа №921/18/15-г/18 за позовом приватного підприємства "Бекерай" до приватного підприємства "Захід-Хліб-Збут-2002» про визнання недійсними п.п. 6.3. 6.4 договору поставки №011109 від 11.09.2014р. Проте, скаржник вважає, що рішення у цій справі не може вплинути на розмір заявленої заборгованості відповідача перед позивачем та зазначає, що метою заявленого клопотання відповідача про зупинення провадження є лише затягування розгляду справи №921/1319/14-г/15 з метою уникнення розрахунків за товар, який був поставлений у жовтні 2014р. У своїй апеляційній скарзі скаржник також вказує, що ухвала суду першої інстанції була оголошена 21.01.2015р. не виходячи до нарадчої кімнати та при її оголошенні суд не зазначив мотивів, з яких він зупинив провадження.

ПП "Бекерай» не надало суду документально обгрунтованого відзиву, проте в судовому засіданні просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.01.2015р. - без змін. Відповідач зазначив, що предметом розгляду у справі №921/18/15-г/18 є визнання недійсним договору поставки №011109 від 11.09.2014р. в частині п.п. 6.3. та 6.4., які стосуються штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок за поставлену продукцію по договору поставки, а тому, на його думку, вирішення даної справи є неможливим до вирішення пов'язаної з нею справи №921/18/15-г/18.

При розгляді матеріалів справи, встановлено наступне:

Під час розгляду господарським судом Тернопільської області справи №921/1319/14-г/15 за позовом ПП "Захід-Хліб-Збут-2002" до ПП "Бекерай" про стягнення заборгованості в сумі 160413,34 грн. за договором №011109 від 11.09.2014р., відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у даній справі. В обґрунтування поданого клопотання відповідач покликався на те, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.01.2015р. було відкрито провадження в справі №921/18/15-г/18 за позовом приватного підприємства «Бекерай» до приватного підприємства «Захід-Хліб-Збут-2002» про визнання недійсним п.п.6.3 та 6.4 договору поставки №011109 від 11.09.2014р.

У відповідності до п. 6.3 договору поставки №011109 від 11.09.2014р. укладеного між ПП "Захід-Хліб-Збут-2002" та ПП "Бекерай", у випадку невиконання покупцем взятого на себе зобов'язання по оплаті партії товару понад чотирнадцять календарних днів із дня закінчення граничного терміну оплати, він додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми вартості поставленої партії товару. П. 6.4 даного договору передбачає, що у разі невиконання покупцем взятого на себе зобов'язання по оплаті партії товару понад календарний місяць із дня закінчення граничного терміну оплати, він додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі, що становить 10% від суми вартості поставленої партії товару за кожен наступний календарний місяць. При настанні підстав для застосування штрафів до покупця, передбачених п.6.3 та 6.4 даного договору, їх розрахунок проводиться окремо, залежно від терміну протягом якого зобов'язання покупця, передбачене п.4.4 договору, залишалось невиконаним.

Відповідач також зазначив, що п.п.6.2, 6.3, 6.4 даного договору встановлюється потрійна цивільно-правова відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить ч.1 ст.61 Конституції України.

Відтак, на думку відповідача, результат розгляду справи №921/18/15-г/18 буде впливати на правильність та обґрунтованість розрахунку позовних вимог проведеного позивачем у розглядуваній справі.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.01.2015р. було зупинено провадження у справі № 921/1319/14-г/15.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваної ухвали - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно із п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, при цьому іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Як роз'яснено у п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Враховуючи вимоги процесуального закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Зупиняючи провадження у справі, судом першої інстанції встановлено, що предметом судового розгляду у справі №921/18/15-г/18, яка розглядається в господарському суді Тернопільської області є визнання недійсними п.п. 6.3. та 6.4. договору поставки №011109 від 11.09.2014р. Як вбачається з матеріалів справи №921/1319/14-г/15 предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості згідно договору поставки №011109 від 11.09.2014р. в розмірі 160 413,34 грн., з яких: 120 898,50 грн. - основний борг, 2905,43 грн. - пеня, 24 179,70 грн. - штраф (нарахований відповідно до п.6.3 договору поставки), 12 089,85 грн. - штраф (нарахований відповідно до п.6.4 договору поставки) та 339,86 грн. - 3% річних.

Таким чином, справи № 921/1319/14-г/15 та № 921/18/15-г/18 є пов'язаними і у випадку розгляду судом справи № 921/18/15-г/18 про визнання недійсними п.п.6.3. та 6.4. договору №011109 від 11.09.2014р., з одного питання може бути винесено два рішення.

З огляду на вищенаведе, розгляд справи №921/1319/14-г/15 є неможливим до вирішення справи №921/18/15-г/18.

За таких обставин, з метою забезпечення процесуальних прав обох сторін та недопущення можливого постановлення судом суперечливого рішення з розгляду даних позовних вимог, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та зупинення провадження у даній справі на підставі ст. 79 ГПК України до вступу в законну силу рішення у справі №921/18/15-г/18 Господарського суду Тернопільської області.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі.

Доводи скаржника про те, що суд порушив норми процесуального права, не вийшовши до нарадчої кімнати перед оголошенням оскаржуваної ухвали спростовуються положеннями ст. 82 ГПК України, відповідно до якої суд виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі , а не ухвали. Інші доводи, що наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не впливають на законність ухвали місцевого господарського суду.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.01.2015р. у справі №921/1319/14-г/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Захід-Хліб-Збут-2002" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 06.03.2015р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Данко Л.С.

Кузь В.Л.