Постанова

від 27.02.2015 по справі 826/11937/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2015 року № 826/11937/13-а

Суддя Окружний адміністративний суд міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фінансова компанія " СТС - Капітал" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень ВСТАНОВИВ:

Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «СТС-Капітал» (далі по тексту - позивач, ПАТ «ФК «СТС-Капітал») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №18426552201 від 18 липня 2013 року.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його протиправним, необґрунтованими та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

За результатами перегляду зазначених рішень ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 грудня 2014 року касаційну скаргу ПАТ «ФК «СТС-Капітал» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначено про необхідність надання юридичної оцінки наданим позивачем первинно-бухгалтерським документам, які на думку останнього підтверджують реальність здійснення господарських операцій в період проведення перевірки. Крім того, судова колегія звернула увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За результатами автоматичного розподілу, адміністративну справу №826/11937/13-а передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.

Під час розгляду справи позивач наполягав на тому, що відповідач помилково дійшов висновку про заниження позивачем валового доходу за рахунок не включення до його складу суми безповоротної фінансової допомоги.

Відповідач проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Зауважив, що висновки Акта перевірки являються правомірними, оскільки позивачем не надано первинних документів, на підставі яких отримано коштів у розмірі 1142240 грн., а тому такі суми мали бути включені до складу інших доходів за правилами оподаткування операцій особливого виду, для цілей оподаткування на підставі підпункту 14.1.257 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України як безповоротна фінансова допомога.

Суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлень від 17 травня 2013 року № 1149/22-3, №1150/22-3, №193/17.5, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 17 травня 2013 року по 26 червня 2013 року, з продовженням терміну проведення з 12 червня 2013 ротку на 10 робочих днів на підставі наказу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12 червня 2013 року №60, працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «ФК «СТС-Капітал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09 листопада 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 09 листопада 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 04 липня 2013 року № 52/26-55-22-01/37401756 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому працівниками податкового органу, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 262715 грн., в тому числі по періодам: за 2-й квартал 2011 року на суму 79635 грн., за 3-й квартал 2011 року - 23000 грн., за 4-й квартал 2011 року - 160080 грн.

18 липня 2013 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до пункту 77.1 статті 77, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, на підставі Акта перевірки від 04 липня 2013 року № 52/26-55-22-01/37401756 за порушення підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесло податкове повідомлення - рішення №18426552201, яким збільшила ПАТ «ФК «СТС-Капітал» грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 262715,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, які стали підставою для нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток, ПАТ «ФК «СТС-Капітал» звернулось з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом та вбачається з Акту перевірки, перевіркою відображених у рядку 03 Декларації «інші доходи» показників за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року у загальній сумі 13595151 грн. встановлено, що на форм4ування цих показників мало вплив здійснення операцій з отримання доходів від відсотків по залишкам на рахунках, доходів від володіння борговими вимогами, доходи отримані при першому відступленні права вимоги, прибуток від операцій з цінними паперами.

При цьому, проведеною перевіркою зазначених показників встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 Декларації «інші доходи» на загальну суму 1142240 грн., в тому числі за 2-й квартал 2011 року на суму 346340 грн., за 3-й квартал 2011 року на суму 100000 грн., за 4-й квартал 2011 року на суму 696000 грн.

Підставою для такого висновку стало встановлення згідно банківських виписок по рахунку 2650727866 ТОВ «ФК «СТС-Капітал» (правонаступником якого є ПАТ «ФК «СТС-Капітал»)отримало грошові кошти за договорами, які не були надані до перевірки, а саме:

згідно банківської виписки від 20 квітня 2011 року на суму 346240 грн., кошти отримані від ТОВ «СІАМ-КАПІТАЛ» (код 35723951) «за облігації підприємств процентні іменні в без док. формі згідно договору куп.-прод. Д11/2004/3; Д11/2004/3 від 20 квітня 2011 року без ПДВ»;

згідно банківської виписки від 30 вересня 2011 року на суму 100000 грн., кошти отримані від ТОВ «Автобортранс» (код 31646774) «за облігації відсоткові іменні в без документальній формі зг. Договором купівлі-продажу ц.п. №Б11/2410/6; Д11/2410/1 від 24 жовтня 2011 року без ПДВ»;

згідно банківської виписки від 30 листопада 2011 року на суму 126000 грн., кошти отримані від ПАТ «ВАП-АСИСТАНС» (код 30436287) «оплата за акції прості іменні в без документальній формі зг. з договором купівлі-продажу ц.п. №Д11/3011/1 від 30 листопада 2011 року без ПДВ».

Згідно з даними оборотно-сальдових відомостей по рахунках 36, 37 та 68 заборгованість по вищезазначеним договорам станом на 31 грудня 2012 року відсутня. Проте жодних актів виконаних робіт (наданих послуг) на виконання вказаних договорів до перевірки не надано.

Встановлення зазначених обставин стало підставою для висновку про отримання позивачем коштів в якості безповоротної фінансової допомоги, яка включається до складу інших доходів, що платником податків, в порушення вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, зроблено не було.

Аналізуючи обґрунтованість таких висновків податкового органу, суд приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).

Порядок визначення доходів та їх склад, визначений у розділі ІІІ ПК України.

Так, відповідно до пункту 135.1 статті 135 названого Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 названої статті передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тим часом, пункт 135.4 статті 135 ПК України закріплює, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Особливості оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами визначені у пункті 153.8 статті 153 ПК України.

Для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що платник податків має право застосовувати положення статті 153 тільки за умови наявності первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів саме в результаті проведення операцій з торгівлі цінними паперами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

На підтвердження дотримання вимог податкового законодавства та отримання грошових коштів саме за результатами укладення договорів купівлі - продажу цінних паперів ПАТ «ФК «СТС-Капітал» надано суду копії відповідних договорів від 20 квітня 2011 року №Д11/2004/3; Д11/2004/3 купівлі продажу цінних паперів з актом прийому - передачі цінних паперів та виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу цінних паперів №Д11/2004/3; Д11/2004/3 від 20 квітня 2011 року, від 30 вересня 2011 року №Д11/3009/1 купівлі - продажу цінних паперів з актом прийому - передачі цінних паперів та виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу цінних паперів №Д11/3009/1 від 30 вересня 2011 року, від 24 жовтня 2011 року №Б11/2410/6; Д11/2410/1 купівлі - продажу цінних паперів з актом прийому - передачі цінних паперів до договору купівлі - продажу цінних паперів №Б11/2410/6; Д11/2410/1 від 24 жовтня 2011 року та від 30 листопада 2011 року №Д11/3011/1 купівлі-продажу цінних паперів з актом прийому - передачі цінних паперів та виконання зобов'язань до договору купівлі - продажу цінних паперів №Д11/3011/1від 30 листопада 2011 року.

Також позивачем надано виписки про операції з цінними паперами на рахунку в цінних паперах №005020.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач правомірно обліковував грошові кошти, отримані за результатами виконання умов договорів купівлі - продажу цінних паперів відповідно до положень статті 153 ПК України.

Аналізуючи посилання субєкта владних повноважень на відсутність у платника податків на момент проведення перевірки документів на підтвердження отримання грошових коштів саме за результатами виконання договорів купівлі - продажу цінних паперів в обґрунтування правомірності віднесення зазначених сум до складу валового доходу в якості безповоротної фінансової дороги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 77.8 статті 77 ПК України закріплено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Так, у статті 83 ПК України закріплено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Надання платником податків документів, врегульовано статтею 85 названого Кодексу.

Так, пунктом 85.2 зазначеної статті закріплено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Тим часом при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 ПК України).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (пункт 85.7 статті 85 ПК України).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПК України, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 статті 85 ПКУ).

Крім того, як вбачається з приписів Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі по тексту - Порядок №984), який був чинним на час проведення контрольного заходу відповідачем, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, пунктом 5.2 названого Порядку закріплено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Однак, посадовими особами відповідача, які проводили планову виїзну перевірку позивача, на виконання наведених положень чинних нормативно-правових актів, не було складено будь-якого документа з вимогою надати договори купівлі- продажу цінних паперів, посилання на які містились у банківських виписках, зазначених у Акті перевірки на сторінці 5, після виявлення їх відсутності не було відібрано пояснень посадових осіб платника податків щодо встановленого порушення.

Натомість, копії відповідних договори наявні у матеріалах справи та оригінали таких надані для огляду суду під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про не доведення відповідачем факту відсутності у позивача під час проведення перевірки договорів купівлі - продажу цінних паперів та правомірність включення до складу доходів суми отримані за результатами виконання зазначених договорів.

На виконання викладеної в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 грудня 2014 року позиції щодо ненадання відповідачем доказів на підтвердження дотримання ним порядку проведення планової виїзної перевірки в частині направлення на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, суд зауважує щодо ненадання суб'єктом владних повноважень таких доказів під час нового розгляду справи.

Тим часом, ані в адміністративному позові, ані під час розгляду справи судом, позивач не наполягав на визнання протиправними дій субєкта владних повноважень щодо порушення порядку проведення планової виїзної перевірки, що в силу приписів частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, не дає суду можливості надання правової оцінки таким діям відповідача.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18 липня 2013 року №18426552201.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник