ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2016 року м. Київ К/800/21925/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року
у справі №826/11937/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «СТС-Капітал»
(надалі - ПАТ «ФК «СТС-Капітал»)
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
ПАТ «ФК «СТС-Капітал» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.07.2013 року №18426552201.
Справа розглядалась неодноразово.
За наслідками останнього її розгляду, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.11.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.11.2010 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлено актом від 04.07.2013 року №52/26-55-22-01/37401756.
За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ПАТ «ФК «СТС-Капітал» пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - ПК України) внаслідок безпідставного включення отриманих без підтверджуючих документів грошових коштів у розмірі 1 142 240,00 грн. до складу доходів за правилами оподаткування операцій особливого виду відповідно до п. 153.8 ст. 153 ПК України. Адже, такий дохід з огляду на відсутність первинної документації підлягає включенню, на думку контролюючого органу, до складу інших доходів як безповоротна фінансова допомога.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2013 року №18426552201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 262 715,00 грн. за основним платежем.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
За правилами п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Так, відповідно до п. 153.8 ст. 153 ПК України, який регулює оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
Системний аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що платник податку має право застосовувати положення п. 153.8 ст. 153 ПК України за умови наявності первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів саме в результаті проведення операцій з торгівлі цінними паперами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПК України.
Як з'ясовано судами, на підтвердження отримання грошових коштів за результатами укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів ПАТ «ФК «СТС-Капітал» до матеріалів справи долучено належним чином складені копії відповідних договорів: від 20.04.2011 року №Д11/2004/3, Д11/2004/3 купівлі продажу цінних паперів з актом прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.04.2011 року №Д11/2004/3, Д11/2004/3; від 30.09.2011 року №Д11/3009/1 купівлі-продажу цінних паперів з актом прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.09.2011 року №Д11/3009/1; від 24.10.2011 року №Б11/2410/6, Д11/2410/1 купівлі-продажу цінних паперів з актом прийому-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів від 24.10.2011 року №Б11/2410/6, Д11/2410/1; від 30.11.2011 року №Д11/3011/1 купівлі-продажу цінних паперів з актом прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов'язань до договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.11.2011 року №Д11/3011/1, а також виписки про операції з цінними паперами на рахунку в цінних паперах №005020.
Суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано прийняли вказані документи до уваги, надали їм належну правову оцінку та відхилили посилання податкового органу на ненадання представлених документів на перевірку, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.
Адже, положення ст.ст. 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.
Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність облікування позивачем спірної суми грошових коштів, отриманої за наслідками виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до правил п. 153.8 ст. 153 ПК України.
Більш того, згідно з п. 5.2 р. ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Втім, судами встановлено, що посадовими особами ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які проводили планову виїзну перевірку ПАТ «ФК «СТС-Капітал», на виконання наведених положень не складено будь-якого документа з вимогою надати договори купівлі-продажу цінних паперів, посилання на які містились у зазначених в акті перевірки від 04.07.2013 року №52/26-55-22-01/37401756 банківських виписках, після виявлення їх відсутності та не відібрано пояснень посадових осіб платника податку щодо встановленого порушення.
Отже, оцінюючі зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2016 |
Оприлюднено | 07.11.2016 |
Номер документу | 62469252 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні