КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/11937/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
28 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
за участю представників позивача - Гасай О.В., Оксимчука А.О., представника відповідача - Ткача С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СТС - Капітал" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС - Капітал" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №18426552201.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ПАТ «ФК «СТС-Капітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09 листопада 2010 року по 31 грудня 2012 року.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 04 липня 2013 року № 52/26-55-22-01/37401756, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 262715 грн., в тому числі по періодам: за 2-й квартал 2011 року на суму 79635 грн., за 3-й квартал 2011 року - 23000 грн., за 4-й квартал 2011 року - 160080 грн.
На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №18426552201, яким збільшила ПАТ «ФК «СТС-Капітал» грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 262715,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 названого Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Пунктом 135.2 названої статті передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Тим часом, пункт 135.4 статті 135 ПК України закріплює, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Особливості оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами визначені у пункті 153.8 статті 153 ПК України.
Для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що платник податків має право застосовувати положення статті 153 тільки за умови наявності первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів саме в результаті проведення операцій з торгівлі цінними паперами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з Акту перевірки, перевіркою відображених у рядку 03 Декларації «інші доходи» показників за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року у загальній сумі 13595151 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з отримання доходів від відсотків по залишкам на рахунках, доходів від володіння борговими вимогами, доходи отримані при першому відступленні права вимоги, прибуток від операцій з цінними паперами.
При цьому, проведеною перевіркою зазначених показників встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 Декларації «інші доходи» на загальну суму 1142240 грн., в тому числі за 2-й квартал 2011 року на суму 346340 грн., за 3-й квартал 2011 року на суму 100000 грн., за 4-й квартал 2011 року на суму 696000 грн.
Підставою для такого висновку стало встановлення згідно банківських виписок по рахунку 2650727866 ТОВ «ФК «СТС-Капітал» (правонаступником якого є ПАТ «ФК «СТС-Капітал»)отримало грошові кошти за договорами, які не були надані до перевірки, а саме:
- згідно банківської виписки від 20 квітня 2011 року на суму 346240 грн., кошти отримані від ТОВ «СІАМ-КАПІТАЛ» (код 35723951) «за облігації підприємств процентні іменні в без док. формі згідно договору куп.-прод. Д11/2004/3; Д11/2004/3 від 20 квітня 2011 року без ПДВ»;
- згідно банківської виписки від 30 вересня 2011 року на суму 100000 грн., кошти отримані від ТОВ «Автобортранс» (код 31646774) «за облігації відсоткові іменні в без документальній формі зг. Договором купівлі-продажу ц.п. №Б11/2410/6; Д11/2410/1 від 24 жовтня 2011 року без ПДВ»;
- згідно банківської виписки від 30 листопада 2011 року на суму 126000 грн., кошти отримані від ПАТ «ВАП-АСИСТАНС» (код 30436287) «оплата за акції прості іменні в без документальній формі зг. з договором купівлі-продажу ц.п. №Д11/3011/1 від 30 листопада 2011 року без ПДВ».
Згідно з даними оборотно-сальдових відомостей по рахунках 36, 37 та 68 заборгованість по вищезазначеним договорам станом на 31 грудня 2012 року відсутня. Проте жодних актів виконаних робіт (наданих послуг) на виконання вказаних договорів до перевірки не надано.
Встановлення зазначених обставин стало підставою для висновку про отримання позивачем коштів в якості безповоротної фінансової допомоги, яка включається до складу інших доходів, що платником податків, в порушення вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, зроблено не було.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що на підтвердження дотримання вимог податкового законодавства та отримання грошових коштів саме за результатами укладення договорів купівлі - продажу цінних паперів ПАТ «ФК «СТС-Капітал» надано копії відповідних договорів від 20 квітня 2011 року №Д11/2004/3; Д11/2004/3 купівлі продажу цінних паперів з актом прийому - передачі цінних паперів та виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу цінних паперів №Д11/2004/3; Д11/2004/3 від 20 квітня 2011 року, від 30 вересня 2011 року №Д11/3009/1 купівлі - продажу цінних паперів з актом прийому - передачі цінних паперів та виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу цінних паперів №Д11/3009/1 від 30 вересня 2011 року, від 24 жовтня 2011 року №Б11/2410/6; Д11/2410/1 купівлі - продажу цінних паперів з актом прийому - передачі цінних паперів до договору купівлі - продажу цінних паперів №Б11/2410/6; Д11/2410/1 від 24 жовтня 2011 року та від 30 листопада 2011 року №Д11/3011/1 купівлі-продажу цінних паперів з актом прийому - передачі цінних паперів та виконання зобов'язань до договору купівлі - продажу цінних паперів №Д11/3011/1від 30 листопада 2011 року.
Також позивачем надано виписки про операції з цінними паперами на рахунку в цінних паперах №005020.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно обліковував грошові кошти, отримані за результатами виконання умов договорів купівлі - продажу цінних паперів відповідно до положень статті 153 ПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що посадовими особами відповідача, які проводили планову виїзну перевірку позивача, не було складено будь-якого документа з вимогою надати договори купівлі- продажу цінних паперів, посилання на які містились у банківських виписках, зазначених у Акті перевірки на сторінці 5, після виявлення їх відсутності не було відібрано пояснень посадових осіб платника податків щодо встановленого порушення.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За змістом п.77.4 ст.77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом на виконання вимог п.77.4 ст.77 ПК України позивачу надіслано повідомлення від 30.04.2013р. №553/22-3 про проведення планової документальної перевірки, в якому вказано про виникнення обов'язку в наданні всіх документів за перевіряємий період, веденння яких передбачено законом та інших документів, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліках.
Згідно п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Як свідчать матеріали справи, податковим органом було надано до суду копію фіскального чеку від 07.05.2013р. на суму 0,30грн., який не є доказом у розумінні ст.69 КАС України, а отже не підтверджує, що саме було надіслано та не підтверджує отримання зазначених вище документів.
Також, суд враховує, що не може бути прийнятий як доказ направлення вищезазначених документів на адресу позивача копія бланку кур'єрської доставки, оскільки з даного бланку вбачається, що ДПІ на адресу позивача було надіслано лише 18.07.2013р. та отримано останнім 24.07.2013р., тобто після того як було проведено перевірку.
Відповідно до абз.5 п.81.1 ст.81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Крім того, як вбачається з приписів Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі по тексту - Порядок №984), який був чинним на час проведення контрольного заходу відповідачем, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Крім того, пунктом 5.2 названого Порядку закріплено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Однак, посадовими особами відповідача, які проводили планову виїзну перевірку позивача, на виконання наведених положень чинних нормативно-правових актів, не було складено будь-якого документа з вимогою надати договори купівлі-продажу цінних паперів, посилання на які містились у банківських виписках, зазначених у Акті перевірки на сторінці 5, після виявлення їх відсутності не було відібрано пояснень посадових осіб платника податків щодо встановленого порушення.
Натомість, копії відповідних договори наявні у матеріалах справи та оригінали таких надані для огляду суду під час розгляду справи по суті.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено факту відсутності у позивача під час проведення перевірки договорів купівлі - продажу цінних паперів та правомірність включення до складу доходів суми отримані за результатами виконання зазначених договорів.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Ухвалу в повному тексті виготовлено 28.04.2015 року.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Федотов І.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2015 |
Оприлюднено | 12.05.2015 |
Номер документу | 43963690 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Оксененко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні