Рішення

від 05.03.2015 по справі 904/5220/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.15р. Справа № 904/5220/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", м. Дніпропетровськ

відповідача-2 - Фізичної особи - підприємця Алексєєва Віталія Анатолійовича, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору поруки від 02.04.2012р.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача Прихожая О.В. - директор, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ №678573;

від відповідача-1 : Хомяк О.П.- представник, дов. від 12.07.2014р. (був присутній у судових засіданнях 29.07.2014р., 16.09.2014р.,14.10.2014р. та 30.10.2014р.);

від відповідача-2: Алексєєв В.А.- фізична особа-підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, серія В02 №566974 (був присутній у судовому засіданні 30.10.2014р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати недійсним договір поруки від 02.04.2012р. №1, укладений між Публічним акціонерним товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", Фізичною особою - підприємцем Алексеєвим Віталієм Анатолійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро".

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що договір з його боку підписано неналежною особою, оскільки Пережилов Володимир Вікторович, який на час укладання договору поруки був директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро", не підписував спірний договір.

Відповідач-1 у відзиві (вх. №46772/14 від 29.07.2014р.) на позовну заяву про визнання недійсним договору поруки вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав: - згідно преамбули оспорюваного договору зі сторони поручителя-позивача договір підписано директором Пережиловим Володимиром Вікторовичем, зі сторони кредитора - відповідача - заступником директора Прасол Віктором Миколайовичем, який діяв на підставі довіреності, підписи вказаних осіб скріплені печатками сторін договору; - позивач не підтверджує будь - якими належними доказами, що на цьому договорі підпис іншої особи, ніж зазначено в преамбулі.

Відповідач-2 у відзиві (вх.№67273/14 від 29.10.2014р.) вважає, що договір поруки від 02.04.2014р. №1 оформлений належним чином, та зазначає, що повноваження осіб, які крім відповідача-2 підписали спірний договір, ним перевірені не були.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2014р. у справі №904/5220/14 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Науково - дослідному експертно - криміналістичному центру при УМВС України на Придніпровській залізниці, зобов'язано позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро" здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги, провадження у справі зупинено. На розгляд експерту було поставлено наступне питання: чи виконаний підпис у договорі поруки від 02.04.2014р. №1 у графі Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро" Пережиловим Володимиром Вікторовичем?

10.02.2015р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області від Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України на Придніпровській залізниці супровідним листом ( вх.№8095/15) надійшов висновок експерта від 20.11.2014р. №309/4.

Позивач у клопотанні (вх. №13552/15 від 04.03.2015р.) просить суд призначити повторну судову експертизу в іншій судовій установі. Клопотання обґрунтоване тим, що у висновку експерта від 20.11.2014р. №309/4 не надано конкретної відповіді щодо того, чи належить підпис на договорі поруки Пережилову В.В.

Суд не вбачає підстав для призначення у справі повторної судової експертизи, оскільки:

- відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу;

- згідно з пунктом 15.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі; повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи;

- у господарського суду відсутні підстави вважати висновок експерта від 20.11.2014р. №309/04 необґрунтованим, таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або таким, що викликає сумнів у його правильності.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до преамбули Договору поруки від 02.04.2012р. зазначено, що цей Договір уклали: Сторона 1 - Публічне акціонерне товариство "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (Кредитор, відповідач-1 у справі) в особі заступника директора Прасола Віктора Миколайовича, Сторона-2 - Фізична особа - підприємець Алексєєв Віталій Анатолійович (Боржник, відповідач-2 у справі) та Сторона-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро" (Поручитель, позивач у справі) в особі директора Пережилова Володимира Вікторовича.

Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно в повному обсязі відповідати за виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором за Договором оренди нежилого приміщення №АР72/3 від 01.10.2011р. із змінами і доповненнями, у тому числі за Додатковою угодою №5 до зазначеного договору, надалі за текстом „Основний договір", а саме: - оплата заборгованості; - оплата неустойки у разі прострочення оплати відповідно до умов Основного договору.

У розділі 6 Договору у пункті „Місце знаходження і реквізити" вказано, що від імені поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема-Дніпро", Договір підписано директором Пережиловим В.В.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (частина 1 статті 207 Господарського кодексу України) .

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (пункт 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Позивач вважає, що спірний договір є недійсним, оскільки його підписано неналежною особою; відповідачі проти позову заперечують, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного .

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Отже, цивільно-правовий договір є правовою формою узгодження волі сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і з моменту укладення договору всі його умови стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

В обґрунтування позову позивач посилається на підписання Договору неналежною особою.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами, та правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства; обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Рішенням засновника від 21.01.2008р. №1, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лопатою О.О. 21.01.2008р. за №51, було засновано Товариство з обмеженою відповідальністю „Олема Дніпро", затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема Дніпро", призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема Дніпро" Пережилова Володимира Вікторовича.

Відповідно до наказу від 22.01.2008р. №1 прийнято Пережилова Володимира Вікторовича на посаду директора за сумісництвом з 22.01.2008р.

В подальшому відповідно до рішення засновника від 17.12.2013р. №2 директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема Дніпро" Пережилова Володимира Вікторовича звільнено з посади, призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема Дніпро" Прихожу Олену Володимирівну.

Згідно з Наказом від 17.12.2013р. №4 звільнено Пережилова Володимира Вікторовича з посади директора за сумісництвом з 17.12.2013р.

Отже, на момент укладення спірного Договору директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема Дніпро" був Пережилов Володимир Вікторович.

Відповідно до пункту 8.8 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема Дніпро" в товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - директор; директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників; директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства

Відповідно до Висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 20.11.2014р. №309/4 відповісти на питання „Чи виконаний підпис у договорі поруки від 02.04.2014р. №1 у графі Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро" Пережиловим Володимиром Вікторовичем?» не надалось можливим, у зв'язку з тим, що досліджуваний підпис та зразки підпису гр. Пережилова В.В. різні за будовою.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, матеріалами справи та проведеною експертизою не підтверджено, що підпис на Договорі поруки від імені позивача було здійснено Пережиловим Володимиром Вікторовичем, як уповноваженою на те особою.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід розподілити між сторонами у рівних сумах, оскільки на відповідачів покладався обов'язок перевірки повноважень особи, що підписала Договір поруки від поручителя, а позивач несумлінно поставився до укладення вказаного Договору поруки.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Визнати недійсним договір поруки від 02.04.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (ідентифікаційний код 01416760), Фізичною особою - підприємцем Алексєєвим Віталієм Анатолійовичем (ідентифікаційний номер 2396515575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро" (ідентифікаційний код 35739097).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21; ідентифікаційний код 01416760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро" (49015, м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 14а, кв. 318; ідентифікаційний код 35739097) 406 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Алексєєва Віталія Анатолійовича (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 33; ідентифікаційний номер 2396515575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро" (49015, м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 14а, кв. 318; ідентифікаційний код 35739097) 406 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„06"березня 2015р.