Рішення

від 12.02.2015 по справі 203/6347/14-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

12.02.2015

Справа № 203/6347/14-ц

2/0203/158/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі : головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

представник третьої особи - Синько А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», третя особа - ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2014 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 2-5).

09 жовтня 2014 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська до участі у розгляді цивільної справи було залучено у якості третіх осіб - ПрАТ «СК «Юнівес», ПрАТ «СК «Україна» (а.с. 42).

04 грудня 2014 року третьою особою з самостійними вимогами ПрАТ «СК «Юнівес» в судовому засідання було заявлено позов до ОСОБА_4, ПрАТ «СК «Україна», третя особа - ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, який був прийнятий до спільного розгляду з даною цивільною справою (а.с. 110-111, 164-165).

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві разом з її представником у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень, посилались на те, що 12 серпня 2014 року ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив вимоги Правил дорожнього руху та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було завдано механічних ушкоджень автомобілю НОМЕР_2, який належить на праві власності позивачу. Цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи ОСОБА_4 була застрахована в ПрАТ «СК «Україна». Автомобіль ОСОБА_1 на момент ДТП був застрахований в ПрАТ «СК «Юнівес», від якої вона отримала страхове відшкодування у розмірі 33 731,52 грн., однак позивач зазнала набагато більшої шкоди, а саме - 226 809,88 грн., тому позивач звернулась до ПрАТ «СК «Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 16 268,48 грн. та з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 178 569,88 грн., моральної шкоди - 10 000,00 грн. та судових витрат (а.с. 2-5, 224-227).

Позивач ПрАТ «СК «Юнівес» у позовній заяві та його представник у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог, посилались на те, що 12 серпня 2014 року сталася вищезазначена дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої постраждав автомобіль НОМЕР_2, що застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту в ПрАТ «СК «Юнівес», відповідно до якого останній виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 33 731,52. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в ПрАТ «СК «Україна». За таких обставин, позивачем було направлено претензії до відповідача ОСОБА_4 з вимогою про виплату суми франшизи та відповідачу ПрАТ «СК «Україна» з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, але позивач коштів так і не отримав, тому звернувся до суду з позовом про відшкодування витрат в порядку регресу та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 суму франшизи - 1 000 грн., а з відповідача ПрАТ «СК «Україна» страхове відшкодування - 32 731,52 грн. та солідарно з відповідачів судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, проти позову позивача ПрАТ «СК «Юнівес» не заперечували.

Представник позивача ПрАТ «СК «Юнівес» у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, проти позову позивача ОСОБА_1 не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений належним чином, на адресу суду надав письмові заперечення проти позову позивача ОСОБА_1 з посиланням на те, що він не згоден з висновком експертного дослідження авто-товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку, оскільки при проведенні даного дослідження його не було запрошено на попередній огляд пошкодженого автомобіля. Крім того договором добровільного страхування наземного транспорту укладений між позивачем ОСОБА_1 та позивачем ПрАТ «СК «Юнівес» визначена дійсна вартість транспортного засобу, яка складає - 209 000 грн. та сума страхової виплати - 211 976,40 грн., при цьому в зазначеному договорі прямо передбачені дії страховика при настанні випадку коли вартість відновлення автомобіля перевищує 70 % його дійсної вартості на момент укладання договору або перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків транспортного засобу, страхове відшкодування виплачується в розмірі страхової суми транспортного засобу. Також відповідач вважає, що позивач ОСОБА_1 не довела свої вимоги про спричинення їй моральної шкоди та не надала відповідних доказів, тому відповідач вважає звернення останньої до суду з позовом до нього безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі Також відповідач ОСОБА_4 на адресу суду надав письмові заперечення проти позову позивача ПрАТ «СК «Юнівес» з посиланням на те, що позивачем було сплачено ОСОБА_1 тільки страхове відшкодування, франшиза сплачена не була, тому відповідач вважає вимоги позивача незаконними та необґрунтованими та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з нього суми франшизи у розмірі - 1 000 грн. (а.с. 196-200, 207-209).

Представник відповідача ПрАТ «СК «Україна» в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника, представника позивача ПрАТ «СК «Юнівес», дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Встановлено, що 12 серпня 2014 року об 17 год. 20 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_3 у м. Дніпропетровську на перехресті пр. К. Маркса та вул. Половецької при виконанні повороту ліворуч не надав дорогу зустрічному напрямку чим скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, після чого автомобіль останньої по інерції зіткнувся з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 ОСОБА_4 порушив вимоги п.16.13 ПДР України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, завдано матеріальні збитки, винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_4, ці обставини підтверджуються копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2014 року, копією справи про адміністративне правопорушення № 3/199/2971/14 Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, копією довідки про ДТП № 006065 та копією відомості про ДТП, наявними в матеріалах справи (а.с. 9, 86-100, 150, 157).

Судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_2 на момент ДТП належав на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, що підтверджується копією зазначеного свідоцтва, наявною в матеріалах справи (а.с. 11).

Судом також встановлено, що автомобіль НОМЕР_1 на момент ДТП належав на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, що підтверджується копією листа ГУ МВС України в Дніпропетровській області Державтоінспекції від 30 жовтня 2014 року (а.с. 106).

Встановлено, що на момент ДТП між ПрАТ СК «Україна» та ОСОБА_4 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС № 3973833, як водія транспортного засобу «Мітсубісі Галант», д.н. НОМЕР_5, за яким визначено розмір ліміту за шкоду майну - 50 000 грн. та розмір франшизи - 1 000 грн., що підтверджується копією витягу з інтернет ресурсу та відміткою у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, наявними в матеріалах справи (а.с. 89, 158).

Крім того, встановлено, що на момент ДТП між ПрАТ «СК «Юнівес» та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 306-а/13/зп від 24 вересня 2013 року, щодо страхування автомобіля НОМЕР_6, що підтверджується копією зазначеного договору, наявною в матеріалах справи (а.с. 114-117).

Також встановлено, що ОСОБА_4 був запрошений та присутній на попередньому огляді пошкодженого транспортного засобу «Ніссан Кашкай», д.н. НОМЕР_7, що підтверджується копією розписки ОСОБА_4 від 14 серпня 2015 року та копією протоколу огляду транспортного засобу від 15 серпня 2014, наявними в матеріалах справи (а.с. 141-143, 156).

22 серпня 2014 року судовим експертом ОСОБА_8 на підставі заяви ОСОБА_1 від 18 серпня 2014 року визначена вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті пошкодження автотранспорту при ДТП, у розмірі - 226 809,88 грн., що підтверджується копією висновку авто-товарознавчого дослідження, наявною в матеріалах справи (а.с. 15-33).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 понесла витрати пов'язані з евакуацією пошкодженого транспортного засобу в розмірі 400 грн., часткового розбирання пошкодженого транспортного засобу для проведення експертного дослідження і визначення розміру шкоди - 160 грн., витрати на незалежне експертне дослідження транспортного засобу - 400 грн., стоянка пошкодженого транспортного засобу - 800 грн., а разом 1 760 грн., що підтверджується відповідними копіями квитанцій та акту виконаних робіт, наявними в матеріалах справи (а.с. 33, 34, 36, 62, 147).

Встановлено, що 13 серпня 2014 року ОСОБА_1 зверталась з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку до ПрАТ «СК «Юнівес» та з заявою про виплату страхового відшкодування від 28 серпня 2014 року, на підставі яких 02 вересня 2014 року ПрАТ «СК «Юнівес» був складений страховий акт № А-1745/зп, яким визначено ступінь пошкодження транспортного засобу, отриманні в результаті події, як тотальне знищення та розраховано загальний розмір страхового відшкодування. 05 вересня 2014 року ПрАТ «СК «Юнівес» здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 33 731,52 грн., ці обставини підтверджуються копіями зазначених документів, наявними в матеріалах справи (а.с. 151-162).

28 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ СК «Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування та повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується копією зазначених документів, наявними в матеріалах справи (а.с. 248-251).

Судом також встановлено, що 29 вересня 2014 року ПрАТ «СК «Юнівес» було направлено претензії № 324-21/14 до ПрАТ СК «Україна» з регресною вимогою сплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС № 3973833 - 32 731,52 грн. та претензії № 324-21/14фы до ОСОБА_4 з регресною вимогою сплати суми франшизи за зазначеним полісом - 1 000 грн., що підтверджується копіями зазначених претензій, наявними в матеріалах справи (а.с. 160, 161).

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного Кодексу України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Цивільно-процесуального Кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодування в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладанні договору страхування відповідно до законодавства.

За приписами п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування» видами добровільного страхування можуть бути - страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» в Україні здійснюється обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За приписами ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування).

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Так, відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до змісту ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд при розгляді справи виходить з того, що ПрАТ «СК «Юнівес», було розраховано та виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 33 731,52 грн., на підставі підписаного між ними договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 306-а/13/зп від 24 вересня 2013 року, відповідно до п. 6.6 договору при повній загибелі ТЗ (випадок, коли вартість відновлення пошкодженого ТЗ перевищує 70 % його дійсної вартості на момент укладання договору або перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків ТЗ) страхове відшкодування виплачується в розмірі страхової суми ТЗ (з урахуванням умов п. 6.1 договору) за вирахуванням зносу ТЗ за період дії договору (п. 10.3 договору), франшизи, передбаченої умовами договору, вартості залишків ТЗ та сум отриманих страхувальником від осіб винних в заподіянні збитку. Вартість залишків ТЗ визначається на розсуд страховика шляхом попиту та пропозиції на ринку таких залишків, в т.ч., але не виключно на інтернет сайтах, шляхом проведення незалежної оцінки, або погодження вартості залишків із страхувальником, так був проведений наступний розрахунок: 211 976,40 грн. (страхова сума відповідно до договору) - 159 944,5 грн. (вартість залишків, відповідно до експертного дослідження № 127/04 від 29 серпня 2014 року) - 18 700,38 грн. (знос за період страхування, розрахований за п. 10.3 договору) + 400 грн. (додаткові витрати, які відшкодовує страховик) = 33 731,52 грн. страхове відшкодування, яке було сплачено ОСОБА_1

Крім того, суд виходить з того, що ОСОБА_1 усвідомлено погодилась з розміром страхового відшкодування ПрАТ «СК «Юнівес», при цьому правовідносини, які виникли між ними жодним чином не суперечать праву ОСОБА_1 на пред'явлення позову до ОСОБА_4

Суд критично оцінює посилання відповідача ОСОБА_4, щодо недостовірності висновку авто-товарознавчої експертизи, так як останній був присутній на проведенні попереднього огляду пошкодженого транспортного засобу незалежним судовим експертом, який в подальшому послужив фундаментом для складання висновку вартості матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_8 на дату оцінки.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні у їх сукупності та враховуючи вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає їх обґрунтованими в частині стягнення фактичної суми шкоди виходячи з висновку, який надала позивач ОСОБА_1, а саме експертного авто-товарознавчого дослідження № 125/08 від 22 серпня 2014 року та інших витрат, які виникли в результаті пошкодження її транспортного засобу, приймаючи до уваги, що між ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «Україна» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу , відповідно до якого страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн. з урахуванням суми франшизи 1 000 грн., таким чином виходячи із письмових доказів наявних в матеріалах справи, ОСОБА_1 зазнала матеріальної шкоди у розмірі - 228 569,88 грн., з яких 226 809,88 грн. - вартість матеріального збитку та 1 760 грн. - інші витрати, які вона зазнала в результаті пошкодження її транспортного засобу, при цьому, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12 серпня 2014 року - 178 569,88 грн. (228 569,88 грн. - 50 000 грн. = 178 569,88 грн.)

Не викликає в суду сумнівів і дійсність спричинення позивачу ОСОБА_1, внаслідок пошкодження її автомобіля 12 серпня 2014 року відповідачем ОСОБА_4, моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях позивача через пошкодження її майна, неможливості користуватись під час проведення відновлювального ремонту. Разом з тим, суду не надані будь-які докази, що об'єктивно свідчили б про істотність заподіяної позивачу моральної шкоди і настання суттєвих негативних наслідків саме для її психологічного стану. З урахуванням викладеного, суд, керуючись вимогами розумності та справедливості при визначенні розміру відшкодування, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 500 грн.

Також, при вирішенні вимог позивача ПрАТ «СК «Юнівес» до ОСОБА_4, ПрАТ «СК «Україна» про відшкодування витрат в порядку регресу, оцінюючи усі докази, які були дослідженні судовому засіданні у їх сукупності, суд бере до уваги, що між ПрАТ «СК «Юнівес» та ОСОБА_1 на момент ДТП був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, на підставі якого останній було розраховано та сплачено страхове відшкодування, з урахуванням страхової суми, вартості відновлюваного ремонту, вартості залишків транспортного засобу та зносу за період страхування - 33 731,52 грн., враховуючи, що між ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «Україна» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного трансорту, за яким ліміт відповідальності за шкоду майну становить 50 000 грн. в розмір якої входить франшиза у розмірі 1 000 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «СК «Юнівес» підлягають задоволенні в повному розмірі та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «СК «Юнівес» в рахунок повернення франшизи - 1 000 грн. та стягнути з ПрАТ «СК «Україна» на користь ПрАТ «СК «Юнівес» у рахунок повернення страхового відшкодування в порядку регресу - 32 731,52 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України і приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 у рахунок повернення судових витрат - 1 810,70 грн. та на користь позивача ПрАТ «СК «Юнівес» у рахунок повернення судових витрат - 10 грн., стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Україна» на користь позивача ПрАТ «СК «Юнівес» у рахунок повернення судових витрат - 328 грн.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 11, 22, 23, 993, 979, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 6-9, 25, 27 Закону України «Про Страхування», ст.ст. 6, 9, 12, 22, 33, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12 серпня 2014 року, у розмірі 178 569,88 грн., у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - 2 500 грн., а також у рахунок повернення судових витрат - 1 810,70 грн., а разом 182 880,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» у рахунок повернення франшизи - 1 000 грн. та у рахунок повернення судових витрат - 10 грн., а разом 1 010 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» у рахунок повернення страхового відшкодування в порядку регресу - 32 731,52 грн. та у рахунок повернення судових витрат - 328 грн., а разом 33 059,52.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур