Рішення

від 02.03.2015 по справі 910/5253/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015Справа №910/5253/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Флай Енд Тревел" доНаціональної телекомпанії України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаУправління державної казначейської служби України Шевченківського району м. Києва простягнення коштів

Судді Васильченко Т.В. (головуючий)

Любченко М.О.

Ломака В.С.

в присутності представників сторін:

від позивачаФелді О.В., довіреність б/н від 12.01.2015; від відповідачаЗеленська С.С., довіреність №8-01-19/575 від 10.04.2014; від третьої особине з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Флай Енд Тревел" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення заборгованості в розмірі 567000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти №66-24/11 від 20.11.2013 позивач надав відповідачу послуги по забезпеченню харчуванням, позаяк відповідач належним чином свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за надані послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2014 порушено провадження у справі №910/5253/14 (суддя Підченко Ю.О.) та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2014 провадження у справі №910/5253/14 припинено, стягнуто з Національної телекомпанії України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Енд Тревел" судовий збір у розмірі 11340,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 06.06.2014 скасовано, повернуто матеріали справи до господарського суду міста Києва для розгляду.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату №04-23/656 від 01.08.2014, щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №910/5253/14, справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2014 справу №910/5253/14 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

01.10.2014 відповідач, через відділ діловодства суду, подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що позивачем безпідставно нараховані штрафні санкції за фактично недійсним актом. Крім того, наголошує на тому, що одночасне нарахування пені та 3% річних є неправомірним.

10.11.2014 позивач, через відділ діловодства суду, подав письмові пояснення по справі, в яких вказав, що наявність або відсутність рахунку-фактури на попередню оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2014 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову від 03.06.2014, відповідно до якої відповідач просить стягнути з Національної телекомпанії України на його користь заборгованість в сумі 655296,65 грн., з яких: 567000,00 грн. основний борг, 8397,81 грн. - 3% річних, 39690,00 грн. - інфляційні втрати та 40208,84 грн. - пеня.

В судовому засіданні 01.12.2014, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.12.2014 призначено колегіальний розгляд справи №910/5253/14 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014 справу №910/5253/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Любченко М.О., Ломака В.С. та призначено до розгляду.

02.12.2014 позивач, через відділ діловодства суду, подав додаткові пояснення по справі, в яких звернув увагу суду на те, що висновком експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності М.О.Сьоміна від 19.11.2014 за №155/14, серед іншого встановлено, що виконання зобов'язань ТОВ «Флай Енд Тревел» перед Національною телекомпанією України з надання послуг за договором №66-24/11 підтверджується документально.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.03.2015 позовні вимоги підтримав в частині стягнення пені, інфляційних втрат і 3% річних та підтвердив, що відповідачем дійсно сплачений основний борг.

В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

В судовому засіданні 02.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Флай Енд Тревел» (виконавець) та Національною телекомпанією України (замовник) укладено договір №66-24/11 про закупівлю послуг за державні кошти, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги по забезпеченню харчуванням за контрактом (код ДК 016:2010- 56.29.1) при проведенні міжнародного дитячого пісенного конкурсу «Євробачення-2013», у тому числі при проведенні прийомів в Євроклубі, забезпечення харчуванням технічного персоналу учасників делегацій та інших акредитованих осіб відповідно до розпорядження КМУ від 26.06.2013 №448-р «Про підготовку та проведення дитячого пісенного конкурсу «Євробачення-2013», розрахунку вартості послуг, що є додатком №1 до цього договору, переліку та строків надання послуг, що є додатком №2 до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконавцеві такі послуги в порядку визначеному цим договором (п.1.1 договору).

За умовами п. 1.2 договору види, характеристика послуг та графік їх надання зазначається у додатку №2 до договору.

Ціна цього договору становить 567000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 94500,00 грн. (п.3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що до початку надання послуг замовник здійснює попередню оплату послуг у розмірі до 70% від загальної вартості послуг, що зазначена в п. 3.1 договору відповідно до помісячного плану асигнувань на підставі листа-погодження головного розпорядника коштів, отриманого на виконання підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та рахунку-фактури виконавця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору згідно з обсягами відкритих асигнувань на реєстраційному рахунку замовника. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Вартість наданих послуг відображається сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, але в будь-якому разі не повинна перевищувати ціни договору, визначеної в п. 3.1 цього договору (п. 3.3 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31 грудня 2013 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору №66-24/11 від 20.11.2013, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 567000,00 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими особами сторін без заперечень та скріпленим печатками актом здачі-приймання наданих послуг від 05.12.2013.

Позаяк, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання в частині оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого за ним, на момент звернення з даним позовом, утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 567000,00 грн.

В той же час, під час розгляду справи основний борг в сумі 567000,00 грн. був погашений відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 671, 672 та 579 від 29.05.2014.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За умовами п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також те, що сплата основного боргу відповідачем здійснена після подання позову (26.03.2014) та порушення провадження у даній справі (28.03.2014), провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Втім відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховано за період з 25.11.2013 по 28.05.2014 та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8397,81 грн. та інфляційні втрати у розмірі 39690,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 8337,23 грн., за розрахунком суду, оскільки виходячи зі змісту п. 3.2 договору початок прострочення авансового платежу (70%) настає 26.11.2013 та остаточного платежу (30%) 13.12.2013, а не 25.11.2013 та 11.12.2013 як зазначає позивач (396900,00 грн. х3/100/365х184 (з 26.11.2013 по 28.05.2014) = 6002,43 грн.; 170100,00 грн. х3/100/365х167 (з 13.12.2014 по 28.05.2014) = 2334,80 грн.; 6002,43 грн. + 2334,80 грн. = 8337,23 грн.).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 3% річних в сумі 8337,23 грн., а в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 60,58 грн. позивачу належить відмовити.

Крім того, статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5 договору сторони погодили, що замовник за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого грошового зобов'язання.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за надані ним послуги, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 6.5 договору, позивачем нараховано за період з 25.11.2013 по 28.05.2014 та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 40208,84 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За договором сторін можливості визначення іншого, ніж зазначений у ч. 6 ст. 232 ГК України, періоду нарахування пені, не передбачено.

Отже, пеня повинна нараховуватись з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позаяк, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за прострочення здійснення оплати в розмірі 70% від вартості послуг, яка мала бути сплачена 25.11.2013, по 28.05.2014, тобто з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. Крім того, як зазначалося вище, позивачем невірно визначено початок прострочення платежів.

За розрахунком суду, з урахуванням викладеного, розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 39815,83 грн.: (396900,00 грн. х 13/100/365 х 140 (з 26.11.2013 по 14.04.2014)=19790,63 грн.; 396900,00 грн. х 19/100/365 х 42 (з 15.04.2014 по 26.05.2014)=8677,43 грн.; 170100,00 грн. х 13/100/365 х 123 (з 13.12.2013 по 14.04.2014)=7451,78 грн.; 170100,00 грн. х 19/100/365 х 44 (з 15.04.2014 по 28.05.2014)=3895,99 грн.).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 39815,83 грн., тоді як в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 393,01 грн. позивачу належить відмовити.

При цьому, суд не вбачає суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати пені, виходячи з застереження викладеного в п. 6.5 договору, що у разі ненадходження або надходження не в повному обсязі на реєстраційний рахунок замовника, суми достатньої для оплати послуг за цим договором, замовник не несе жодної відповідальності за порушення строків оплати за послуги, оскільки на неодноразові вимоги суду доказів ненадходження чи надходження не в повному обсязі відповідачу коштів для оплати отриманих за договором №66-24/11 від 20.11.2013 послуг за період з 20.11.2013 по 29.05.2014, суду надано не було. Навпаки, зі змісту наявного в матеріалах справи листа №8-01-17/240 від 13.02.2014, який був направлений відповідачем на адресу ГУ ДКСУ Шевченківського району м. Києва вбачається, що на розрахунковому рахунку НТКУ на 01.01.2014 були наявні кошти (18224,2 тис. грн.), а протягом січня-лютого відповідачем отримано додаткові надходження (16084,2 тис. грн.).

В той же час, враховуючи положення п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України якими встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, суд за результатами розгляду справи вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50%, а саме до 19907,92 грн.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру пені, що підлягає до стягнення, у пропорційному відношенні, базується на встановлених судом виняткових обставинах справи та відповідає принципам застосування положень ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України.

При цьому, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, - є правом суду. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.12.2013 №3-35гс13.

У відповідності до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даному випадку, реалізуючи надане суду право на зменшення розміру пені, суд виходить з того, що згідно статей 14, 19 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» відповідач є державною телекомпанією, яка фінансується за рахунок державного бюджету України та відповідно до рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №184/1505 є неприбутковою організацією.

Тобто, відповідач як бюджетна організація та одержувач бюджетних коштів здійснює свої розрахунки за договорами через органи Державної казначейської служби України, зокрема через ГУ ДКСУ Шевченківського району міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 3.2 договору відповідач подав платіжне доручення №1348 від 17.12.2013 до ГУ ДКСУ Шевченківського району міста Києва (призначення платежу - послуги по забезпеченню харчуванням за контрактом при проведенні міжнародного дитячого пісенного конкурсу «Євробачення-2013» в розмірі 567000,00 грн.), втім орган державної казначейської служби не вчинив дій на своєчасне виконання вказаного платіжного доручення.

При цьому, відповідач листами №8-01-17/240 від 23.02.2014, №8-01-18/374 від 05.03.2014 звертався до ГУ ДКСУ Шевченківського району міста Києва, Державної казначейської служби України та Міністерства фінансів України з проханням здійснити оплату всіх зареєстрованих фінансових зобов'язань, в тому числі і по оплаті наданих позивачем послуг за договором про закупівлю послуг за державні кошти №66-24/11 від 20.11.2013.

Отже, відповідач докладав всіх залежних від нього зусиль для вирішення та врегулювання питання щодо належного виконання зобов'язань по оплаті отриманих від позивача послуг.

Суд також приймає до уваги, факт використання позивачем свого права щодо нарахування інфляційних та 3% річних, а також факт сплати заборгованості відповідачем.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи зменшення пені.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що одночасне нарахування пені та 3% річних є неправомірним, оскільки аналіз правових норм, зокрема, ст. ст. 536, ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами , обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі №6-49цс12.

Зауважує суд і на тому, що надання послуг без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки вигодонабувач користується своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №3-125гс14.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відтак, судовий збір за позовом, з урахуванням сплаченого за подачу апеляційної скарги, покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України та складає 13288,78 грн. - за розгляд справи господарським судом міста Києва та за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 43, 44, 49, п. 1.1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 567000,00 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42, ідентифікаційний код 23152907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Енд Тревел" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 37 літ. А, нежиле приміщення 26, ідентифікаційний код 38779567) 19907 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сім) грн. 92 коп. пені, 8337 (вісім тисяч триста тридцять сім) грн. 23 коп. 3% річних, 39690 (тридцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 13288 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 78 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.03.2015.

Головуючий суддя Т.В.Васильченко

Судді М.О.Любченко

В.С.Ломака