Ухвала
від 05.03.2015 по справі 816/4653/14
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 р.Справа № 816/4653/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 816/4653/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2014 №0000212308 та №0000222308.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12 серпня 2014 року №0000212308 та №0000222308. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (ідентифікаційний код 05581898) судові витрати в сумі 182,70 грн.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.07.2014-17.07.2014 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" по взаємовідносинах з ТОВ "БаГор-Грейн" за квітень-червень 2013 року, ТОВ "Веснянський елеватор" за квітень-серпень 2013 року, ТОВ "Ніжинська сільгосптехніка" за серпень 2013 року, ТОВ "Флагман Донбасу" за березень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 24.07.2014 №4466/16-01-22-02/05581898, в якому, зокрема, зафіксовано порушення ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" приписів пунктів 198.2,198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2013 року в розмірі 31835,00 грн. та суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 19155,00 грн.

На підставі акту перевірки 12.08.2014 ДПІ у м. Полтаві винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000212308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23943,75 грн., в тому числі 19155,00 грн. - за основним платежем, 4788,75 грн. - за штрафними санкціями;

- №0000222308, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 39793,75 грн., в тому числі 31835,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування, 7958,75 грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагенту податкових накладних та про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо встановлених порушень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" віднесено до податкового кредиту квітня-червня 2013 року ПДВ у загальному розмірі 50989,31 грн., з яких 31834,55 грн. у квітні 2013 року, 11144,01 грн. у травні 2013 року та 8010,75 грн. у червні 2013 року, в результаті господарських операцій з придбання у квітні та червні 2013 року в ТОВ "БаГор-Грейн" товарно-матеріальних цінностей, а саме: стрічки конвеєрної (БКНЛ-65 2х0 600*4, БКНЛ-65 2х0 650*4, БКНЛ-65 2х0 500*3) та пасів привідних плоских (БКНЛ-65 0х0 450х8, БКНЛ-65 0х0 800х5, БКНЛ-65 0х0 300х8, БКНЛ-65 0х0 300х6) згідно наступних договорів:

- договору №6к від 15.03.2013, з урахуванням специфікації №1 до нього (том 1 а.с. 121-124);

- договору №7к від 20.03.2013, з урахуванням специфікації №1 та додатку №1 до нього (том 1 а.с. 114-118);

- договору №8к від 02.04.2013, з урахуванням специфікацій та додатків до нього (том 1 а.с. 127-131, том 2 а.с. 136-137).

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "БаГор-Грейн" вказаних ТМЦ позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії: рахунку-фактури №12-03/6 від 12.03.2013, видаткових накладних №РН-04-16 від 04.04.2013, №РН-04-32 від 15.04.2013, №РН-04-17 від 04.04.2013, №РН-06-61 від 17.06.2013, податкових накладних №9 від 04.04.2013, №25 від 15.04.2013, №10 від 04.04.2013, №20 від 17.06.2013 (том 1 а.с. 119-120, 125-126, 132-133, 137-138, том 3 а.с. 230).

З наявних у матеріалах справи договору №8к від 02.04.2013, видаткових накладних №РН-04-17 від 04.04.2013, №РН-06-61 від 17.06.2013 та вказаних податкових накладних (том 1 а.с. 127-128, 132, 133, 137, 138) чітко простежується кількість придбаного товару, його найменування та вартість.

Податкові накладні, виписані ТОВ "БаГор-Грейн" на користь ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" в результаті здійснення спірних господарських операцій відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

Посилання відповідача в обґрунтування безтоварності операцій на зазначення у податкових накладних №10 від 04.04.2013 та №20 від 17.06.2013 у графі "Вид цивільно-правового договору" договору №8к від 12.03.2013, хоча до перевірки надано договір №8к від 02.04.2013, судом до уваги не приймаються , оскільки представник позивача в судовому засіданні вказував про допущення контрагентом- ТОВ "БаГор-Грейн" при виписці на користь позивача вказаних податкових накладних помилки у даті договору, яка не була помічена та виплавлена.

Розрахунки між позивачем та його контрагентом ТОВ "БаГор-Грейн" за придбані у квітні, червні 2013 року товари проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №5388 від 21.06.2013, №3004 від 12.04.2013, №2861 від 10.04.2013 та №3402 від 25.04.2013 (том 1 а.с. 94-97).

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування товарів, що придбавалися позивачем у ТОВ "БаГор-Грейн" в рамках спірних господарських операцій, є безпідставними, оскільки згідно договорів №6к від 15.03.2013, №7к від 20.03.2013 та №8к від 02.04.2013 умовою поставки товарів є поставка товару на підприємство покупця.

Тобто, в даному випадку транспортування придбаних позивачем у ТОВ "БаГор-Грейн" у квітні, червні 2013 року ТМЦ здійснювалося за рахунок контрагента-постачальника без надання ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" копій товарно-транспортних документів.

Відповідно до положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, та Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відтак, сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, а так само недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

З пояснень позивача вбачається, придбані товариством ТМЦ транспортувалися постачальником на адресу відповідних належним чином обладнаних майнових комплексів - дільниць ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", а саме: ТМЦ згідно податкової накладної №9 від 04.04.2013 транспортувалися на Веселинівську дільницю підприємства, розташовану за адресою: Миколаївська область, смт Веселиново, вул. Жовтневої революції, 2; ТМЦ згідно податкової накладної №25 від 15.04.2013 транспортувалися на Кіровоградську дільницю підприємства, розташовану за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 45; ТМЦ згідно податкової накладної №10 від 04.04.2013 транспортувалися на Миргородську дільницю підприємства, розташовану за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Петрівська, 15; ТМЦ згідно податкової накладної №20 від 17.06.2013 транспортувалися на Новобузьку дільницю підприємства, розташовану за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, с. Жовтневе, вул. Ватутіна, буд. 1-Б.

Наявність у позивача вказаних обладнаних майнових комплексів - дільниць, на адресу яких постачальником доставлялися ТМЦ, підтверджується долученими представником позивача до матеріалів справи договорами купівлі-продажу нерухомого майна, витягами з Державного реєстру правочинів, актами приймання-передачі майна та договорами купівлі-продажу майна (том 2 а.с. 220-257, том 3 а.с. 1-23, 62-146).

На підставі наданих позивачем витягів із журналу обліку в'їзду (виїзду) транспортних засобів підприємства ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (Новобузька дільниця), журналу реєстрації довіреностей ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (Новобузька дільниця), журналу ввозу (вивозу) ТМЦ Миргородської дільниці, журналу обліку переміщення матеріальних цінностей Кіровоградської дільниці, книги видачі довіреностей (Кіровоградська дільниця), журналу обліку переміщення матеріальних цінностей Веселинівської дільниці, книги обліку довіреностей (Веселинівська дільниця), а також довідок по працівниках ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" від 16.01.2015 №92 та від 20.01.2015 №103, судом встановлено надходження придбаних позивачем товарів на відповідні дільниці останнього та отримання вказаних товарів уповноваженими представниками ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (том 3 а.с. 203-204, 206-211, 218-221, 225-229, 232-237).

Оприбуткування товарів на ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" підтверджується наявними у матеріалах справи картками по рахунках 207 та 201 (том 3 а.с. 205, 212-217, 222-224, 231).

З матеріалів справи вбачається, що придбані у ТОВ "БаГор-Грейн" товарно-матеріальні цінності були використані позивачем для ремонту обладнання елеваторів, що підтверджується актами на списання ТМЦ б/н від 24.04.2013, №Кір-0381 від 21.05.2013, №Кір-0382 від 21.05.2013, №Кір-0459 від 26.07.2013, №91 від 21.05.2013, №84 від 21.05.2013, №85 від 21.05.2013, №6 від 21.06.2013 та №7 від 21.06.2013 (том 2 а.с. 138-140, 144-149).

Посилання апелянта на те , що позивачем до перевірки не надано документів, які б підтверджували відповідність товарів встановленим стандартам, а також документів, що встановлюють вимоги до якості ТМЦ, до уваги не приймаються, оскільки повне використання придбаних позивачем товарів у своїй господарській діяльності та списання таких ТМЦ здійснено ще у 2013 році. У зв'язку з цим, будь-які документи, які б підтверджували якість вже використаних та списаних товарів на ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", не збереглися.

При цьому, сертифікати відповідності чи паспорти якості на ТМЦ не являються первинними бухгалтерськими документами суворої звітності, а відтак їх відсутність на підприємстві не може свідчити про безтоварність спірних господарських операцій.

ТОВ "БаГор-Грейн" на момент здійснення господарських операцій зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Здійснення платником податків навмисних збиткових фінансово-господарських операцій матеріалами справи не підтверджується. Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив, адже добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "БаГор-Грейн"мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту.

Тобто, факт реальності господарської операції за участю позивача з ТОВ "БаГор-Грейн" повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами.

Жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи при тому, що реальність господарської операції за участю позивача з ТОВ "БаГор-Грейн" повністю підтверджена залученими до матеріалів справи первинними документами.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення отриманих ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового зобов'язання.

Відповідач в обґрунтування висновку про безтоварність спірних господарських операцій посилається на висновки акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 26.03.2014 №240/14-03-22-08/38458819 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БаГор-Грейн" (код 38458819) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2013 рік та з податку на додану вартість за період квітень, червень 2013 року по взаємовідносинах з платником податків ТОВ "ЄСБІЗНЕС" (код 37062649) та контрагентами-покупцями" (том 2 а.с. 104-116), згідно яких перевіркою ТОВ "БаГор-Грейн" не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями за період квітень-червень 2013 року, в тому числі й з ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" на суму ПДВ 42978,56 грн. за період квітень 2013 року та на суму ПДВ 8010,75 грн. за період червень 2013 року.

Однак, посилання контролюючого органу на обставини, встановлені в ході проведеної перевірки контрагента позивача, є такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Крім того, сам по собі акт перевірки, в тому числі його висновки, є суб'єктивним судженням перевіряючих. В ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів прийняття за висновками акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 26.03.2014 №240/14-03-22-08/38458819 податкових повідомлень-рішень, в тому числі щодо нарахування ТОВ "БаГор-Грейн" сум податків за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12 серпня 2014 року №0000212308 та №0000222308 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 816/4653/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 10.03.2015 р.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.03.2015
Оприлюднено16.03.2015
Номер документу43031085
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —816/4653/14

Ухвала від 15.01.2015

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

О.В. Гіглава

Ухвала від 02.07.2015

Адміністративне

Верховний Суд України

Коротких О.А.

Ухвала від 27.03.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 05.03.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Ухвала від 20.02.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Постанова від 20.01.2015

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

О.В. Гіглава

Ухвала від 23.12.2014

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

О.В. Гіглава

Ухвала від 26.11.2014

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

О.В. Гіглава

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні