Постанова

від 05.03.2015 по справі 915/176/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р.Справа № 915/176/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

головуючого судді: Мацюри П.Ф.,

суддів: Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В..

при секретарі судового засідання Молодові В. С.

за участю представників сторін

від позивача (ТОВ "Екос-сателіт") - Степіної Н.Г., за довіреністю;

від позивача (ТОВ "Екос-сателіт")- Флоріної Л.В., за довіреністю;

від відповідача - директора ТОВ "Гурія" Самошкіної В.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 року

по справі № 915/176/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт"

до Товариства з додатковою відповідальністю „Гурія"

про стягнення 8 718 грн. ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю „Гурія" 24099,51грн., з яких: 7148,71грн. - борг за рахунком № 107 від 14.04.2011р. по договору про ведення реєстру № 423 від 12.05.2008р. та нараховані на цей борг: 929,33 грн. - пеня за період з 13.02.2013р. по 20.03.2014р., 611,06грн. - 3% річних за період з 15.05.11р. по 20.03.14р. та 92,93грн. - інфляційні витрати за той же період. Крім того, позивач просив стягнути на його користь 5317,48грн. заборгованості за рахунком №71 від 14.03.14р. та 10000грн. витрат за договором на надання юридичних послуг від 15.01.14р.

Рішенням від 01.04.2014 р. по справі №915/176/14 господарський суд Миколаївської області позов ТОВ „Екос-сателіт" задовольнив частково, з ТДВ „Гурія" стягнув борг у розмірі 7148,71 грн., 3 % річних у розмірі 552,31 грн., 92,93 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір у розмірі 1633,35грн. В решті позовних вимог ТОВ „Екос-сателіт", а саме, у стягненні 929,33 грн. пені та 58,75 грн. річних відсотків відмовлено, оскільки договором сторін не встановлено забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, а відсотки помилково нараховано за період з 15.01.11р. по 21.08.11р., що передував даті виникнення зобов'язання з оплати основного боргу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю „Гурія" була задоволена, рішення господарського суду Миколаївської області від 01.04.2014 року по справі № 915/176/14 скасовано, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2014 р. у даній справі було скасовано рішення місцевого та апеляційного господарських судів, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з не встановленням в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності з урахуванням об'єкта і предмета спору.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18 грудня 2014 року у справі №915/176/14 (суддя Бездоля Д.О.) ТОВ „Екос-сателіт" відмовлено у задоволені позовних вимог. Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на пропуск позивачем трирічного строку позовної давності, що за відсутності доведених позивачем поважних причин його пропуску та наявності заяви відповідача про застосування позовної давності, є підставою для відмови позивачу у позові в частині стягнення з відповідача коштів за послуги по збереженню та обліку бланків сертифікатів акцій за 4 квартал 2010 року, по розірванню договору, по формуванню та наданню реєстру на дату закриття системи реєстру та по зберіганню документів протягом 5 років. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів по рахунку ід 14.04.2011 р. №107 за окремі послуги по зберіганню бланків сертифікатів іменних цінних паперів після закриття системи реєстру власників іменних цінних паперів господарський суд першої інстанції обґрунтував це тим, що зобов'язання зі зберігання бланків сертифікатів іменних цінних паперів у разі закриття системи реєстру власників іменних цінних паперів входить до загального зобов'язання реєстратора зберігати документи системи реєстру після його закриття, а не окремо, як визначено позивачем у рахунку від 14.04.2011 № 107: послуги по зберіганню бланків сертифікатів акцій за 1 квартал 2011 року та за 2 квартал 2011 року з 1 по 7 квітня 2011 року і послуги по зберіганню документів (попередня оплата при розірвання за 5 років).

Господарським судом першої інстанції було також зазначено, що враховуючи відмову позивачу у задоволенні позову про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7148,71 грн., то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих на цю суму боргу також не підлягають задоволенню.

Позивач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „Екос-сателіт", з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За твердженнями скаржника господарським судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги той факт, що заборона проведення будь-яких операцій не є тотожною забороні діяльності із ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів (ІЦП). На думку скаржника, поняття «закриття реєстру» стосується тільки «зупинення обігу акцій» - внесення змін до реєстру власників ІЦП на підставі документів, згідно з якими переходить право власності на відповідні ІЦП. Але випуск акцій ще не скасовано, емісійний та особливий рахунок емітента, особові рахунки власників та номінальних утримувачів не закриваються, облік ІЦП за певним випуском ведеться, реєстратор зобов'язаний здійснювати інші свої функції, які передбачені чинним законодавством України та оплата яких передбачена у послузі «абонентська плата». Скаржник стверджує, що ним не було пропущено строк позовної давності, оскільки рахунок №310 від 14.04.2011 р. несе лише попередній інформаційний характер.

У судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції представники позивача підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції заперечували проти задоволення апеляційної скарги ТОВ „Екос-сателіт" та просив залишити оскаржуване рішення без змін. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив на порушення ст.101 ГПК України, щодо залучення як доказів по справі копії журналу обліку записів у реєстрі, журналу адміністративних операцій у реєстрі ЗАТ "Гурія-магазин № 315"

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що між правопопередником відповідача Закритим акціонерним товариством "Гурія-магазин № 315" (емітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екос-сателіт" (реєстратор) 12.05.2008 р. було укладено договір № 423 на ведення реєстру (т. 1, а.с 11-15), згідно умов якого реєстратор зобов`язується надавати емітенту послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів на підставі законодавства, а емітент зобов`язується здійснювати оплату наданих послуг.

Згідно з п. 5.6 договору емітент оплачує роботи та послуги реєстратора згідно з виставленим рахунком у строк 5 (п'ять) днів з дня надання його реєстратором. Реєстратор надає акти виконаних робіт у 2-х примірниках, один з яких емітент зобов'язується підписати, поставити відбиток печатки та повернути реєстратору протягом 5 (п'яти) днів. У разі відмови підписання акта виконаних робіт емітент у той же строк повинен надати реєстратору мотивовану відмову для подальшого вирішення проблеми у судовому порядку. У разі відсутності мотивованої відмови акт виконаних робіт вважається таким, що підписаний сторонами.

Відповідно до п.п. 7.3., 7.4. договору всі документи, які сторони надсилають одна одній відповідно до цього договору, повинні бути укладені у письмовій формі, підписані керівником та засвідчені печаткою. Будь-які форми зв'язку та повідомлень з питань цього договору повинні бути спрямовані будь-яким з вказаних засобів: рекомендованим листом по пошті; кур'єром; факсимільним повідомленням або повідомленням по електронній пошті з обов'язковим письмовим підтвердженням, завіреним уповноваженим представником сторони, що передає, та повинні бути отримані в день передачі.

Як визначено п. 8.1, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом п`яти років.

Відповідно до п. 8.2 договір вважається продовженим на кожний наступний строк, якщо за 45 днів до закінчення терміну дії цього договору сторона не надіслала іншій стороні повідомлення про його розірвання.

Відповідач 12.11.2010 р. листом (з доданим до нього протоколом загальних зборів акціонерів позивача від 08.08.2010р., т.1, а.с.16-20) повідомив позивача про прийняття рішення про реорганізацію з закритого акціонерного товариства у товариство з додатковою відповідальністю.

Розпорядженням Миколаївського територіального управління ДКЦПФР від 01.12.2010 № 74-МИ-3 зупинено обіг акцій відповідача. Інформація про зупинення обігу акцій відповідача була опублікована 02.12.2010 у Відомостях ДКЦПФР.

Розпорядженням Миколаївського територіального управління ДКЦПФР від 24.03.2011 № 43-МИ-С-А скасовано випуск акцій відповідача. Інформація про скасування випуску акцій відповідача була опублікована 07.04.2011 у друкованому виданні ДКЦПФР "Цінні папери України" № 14(659).

Відповідно до п. 1 розділу I Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 № 1000, в редакції з 18.09.2009 по 05.04.2011, дата закриття реєстру - дата, починаючи з якої реєстроутримувачу забороняється проведення будь-яких операцій у системі реєстру власників іменних цінних паперів, крім визначених законодавством операцій, пов'язаних із припиненням провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, та надання інформації, що міститься в системі реєстру. У разі припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації або реорганізації датою закриття реєстру є дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до п/п 1.5., 1.6. п. 1 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 № 222, в редакції з 30.09.2008 по 17.02.2012, починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Згідно з п/п 3.5. п. 3 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 № 222, в редакції з 30.09.2008 по 17.02.2012, на підставі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій реєструвальним органом уносяться відповідні зміни до загального реєстру випуску цінних паперів, а також здійснюється анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Отже, згідно з чинним станом на 02.12.2010 р. законодавством України, реєстр власників іменних цінних паперів відповідача є закритим з 02.12.2010 р., що визнається сторонами у справі. З цієї дати, як вказано у зазначеному Положенні, позивачу заборонено проведення будь-яких операцій у системі реєстру власників іменних цінних паперів відповідача, крім визначених законодавством операцій, пов'язаних із припиненням провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, та надання інформації, що міститься в системі реєстру. При цьому, відповідні зміни до загального реєстру випуску цінних паперів на підставі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій вносяться саме реєструвальним органом.

За цих обставин, господарський суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду першої інстанції стосовно того, що з 02.12.2010 р. позивач не здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів відповідача, а здійснює окремі функції, пов'язані з закриттям цього реєстру, які передбачені законодавством України, а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача абонентської платні за ведення реєстру за 1 квартал 2011 року та за 2 квартал 2011 року з 1 по 7 квітня 2011 року є неправомірним та таким, що не підлягає задоволенню судом.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів за послуги по збереженню та обліку бланків сертифікатів акцій за 4 квартал 2010 року, по розірванню договору, по формуванню та наданню реєстру на дату закриття системи реєстру та по зберіганню документів протягом 5 років, господарський суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

09.12.2010 р. позивач листом від 09.12.2010 № 99 (т.1, а.с. 53) виставив відповідачу для оплати послуг по договору рахунок від 12.11.2010 № 310 (т.1, а.с. 47) на суму 8325,00 грн., згідно в якому окрім абонентської плати за ведення реєстру за 4-й квартал 2010 р. на суму 300,00 грн., містяться наступні послуги: збереження та облік бланків сертифікатів акцій за 4-й квартал 2010 року, розірвання договору, закриття особових рахунків зареєстрованих осіб, закриття особового та емісійного рахунку емітента, формування та друк реєстру на дату закриття системи реєстру, архівація електронної версії та паперових документів системи реєстру, відповідальне зберігання протягом п'яти років.

Строк оплати рахунку від 12.11.2010 № 310 згідно з п. 5.6. договору становить 5 днів, тобто до 14.12.2010 (включно).

15.12.2010 відповідач сплатив позивачу 300 грн. як оплату за ведення реєстру акціонерів за 4 квартал 2010 року по рахунку від 12.11.2010 № 310, що підтверджується платіжним дорученням від 15.12.2010 № 1216 (т.1 а.с.52) та поясненнями сторін.

Дана обставина, а також наявність реквізитів, підпису директора та печатки позивача на обох рахунках позивача від 12.11.2010 № 310 та від 14.04.2011 № 107, спростовують доводи позивача про інформаційний характер рахунку позивача від 12.11.2010 № 310.

16.08.2011 позивач листом від 14.04.2011 № 23 виставив відповідачу для оплати послуг по договору рахунок від 14.04.2011 № 107 на суму 7148,71 грн. (т.1, а.с. 27), згідно з яким в цей рахунок були включені наступні послуги:

1. абонентська платня за ведення реєстру акціонерів за 2 квартал 2011 року з 1 по 7 квітня 2011 року;

2. послуги по зберіганню бланків сертифікатів акцій за 2 квартал 2011 року з 1 по 7 квітня 2011 року;

3. розірвання договору на ведення реєстру;

4. підготовка і надання реєстру власників ІЦП у письмовому вигляді на дату закриття системи реєстру;

5. зберігання документів (попередня оплата при розірванні за 5 років);

6. заборгованість за послуги по зберіганню бланків сертифікатів акцій за 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року;

7. заборгованість по абонентській платні за ведення реєстру акціонерів за 1 квартал 2011 року.

Обставина направлення позивачем відповідачу рахунку від 14.04.2011 № 107 лише 16.08.2011 р., підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, фіскальним чеком від 11.08.2011, журналом реєстрації вихідної кореспонденції позивача за 2011 рік та визнана доведеною у постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2014 у даній справі.

Строк оплати рахунку від 14.04.2011 № 107 згідно з п. 5.6. договору становить 5 днів, тобто до 21.08.2011 р. (включно).

Необхідно зазначити, що доказів того, що рахунок №107 від 14.04.2011 р. був надісланий відповідачу раніше ніж листом від 16.08.2011 р. позивачем не надано.

Відповідач рахунок від 14.04.2011 № 107 не оплатив, у зв'язку з чим і виник спір у даній справі.

З даним позовом позивач звернувся до господарського суду 12.02.2014 р .

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 № 1000, в редакції з 18.09.2009 по 05.04.2011, документи, які були підставою для відкриття у системі реєстру особових рахунків емітента та зареєстрованих осіб і внесення змін до них, повинні зберігатись у реєстратора протягом строку існування відповідного рахунку в системі реєстру та протягом п'яти років з дати його закриття. Інші документи щодо системи реєстру мають зберігатися реєстратором протягом п'яти років з дати їх надходження. Після закінчення п'ятирічного терміну зберігання такі документи передаються уповноваженому на подальше зберігання. Якщо уповноваженим на зберігання є емітент, він має право знищити документи, отримані від реєстратора, у зв'язку із завершенням строку зберігання, з обов'язковим оформленням акта про знищення документів. Документи щодо формування системи реєстру власників іменних цінних паперів знищенню не підлягають. У разі, якщо емітент не знищив документи, він повинен забезпечити їх зберігання на умовах, визначених у цьому пункті. У разі припинення емітента шляхом ліквідації або реорганізації визначення особи, до якої передається система, строк передачі документів системи реєстру встановлюються комісією з припинення юридичної особи (ліквідаційна комісія) і не повинні порушувати права кредиторів та учасників емітента щодо задоволення їх майнових претензій до емітента. Оформлення актів приймання-передавання документів у цьому випадку покладається на ліквідаційну комісію. У разі, якщо система реєстру не була передана ліквідаційній комісії, реєстратор має право знищити документи системи реєстру після закінчення п'ятирічного строку з моменту виключення такого емітента з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України й Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і скасування випуску цінних паперів.

Отже, згідно з наведеними та чинними станом на 02.12.2010 нормами права, документи системи реєстру мають зберігатись реєстратором протягом 5 років з дати його закриття/дати їх надходження/моменту виключення емітента з ЄДР.

Перелік документів системи реєстру встановлений у п. 1 розділу IV Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 № 1000, в редакції з 18.09.2009 по 05.04.2011, а саме: вхідні документи; вихідні документи; бланки сертифікатів іменних цінних паперів; облікові журнали (регістри).

Таким чином, зобов'язання зі зберігання бланків сертифікатів іменних цінних паперів у разі закриття системи реєстру власників іменних цінних паперів входить до загального зобов'язання реєстратора зберігати документи системи реєстру після його закриття, а не окремо, як визначено позивачем у рахунку від 14.04.2011 № 107: послуги по зберіганню бланків сертифікатів акцій за 1 квартал 2011 року та за 2 квартал 2011 року з 1 по 7 квітня 2011 року і послуги по зберіганню документів (попередня оплата при розірвання за 5 років).

За цих обставин позову в частині стягнення з відповідача коштів по рахунку від 14.04.2011 № 107 за окремі послуги по зберіганню бланків сертифікатів іменних цінних паперів після закриття системи реєстру власників іменних цінних паперів відповідача задоволенню не підлягає.

Стосовно доводів позивача того, що господарським судом першої інстанції був не правомірно застосований строк позовної давності до спірних відносин, господарський суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено пропуск позивачем строку для пред'явлення позову, виходячи з наступного.

Рахунок від 12.11.2010 № 310 підлягав оплаті відповідачем у термін до 14.12.2010 (включно) та включав оплату в т.ч. за наступні послуги:

-послуги по збереженню та обліку бланків сертифікатів акцій за 4 квартал 2010 року;

- розірвання договору;

- формування та друк реєстру на дату закриття системи реєстру;

- відповідальне зберігання протягом п'яти років від дати передачі реєстру первинних документів, на підставі яких здійснювались зміни в системі реєстру.

Господарським судом встановлено, що рахунок від 14.04.2011 № 107 підлягав оплаті відповідачем у термін до 21.08.2011 (включно) та включав оплату в т.ч. за наступні послуги:

- заборгованість за послуги по зберіганню бланків сертифікатів акцій за 4 квартал 2010 року;

- розірвання договору на ведення реєстру;

- підготовка і надання реєстру власників ІЦП у письмовому вигляді на дату закриття системи реєстру;

- зберігання документів (попередня оплата при розірванні за 5 років).

Таким чином, рахунки від 12.11.2010 № 310 та від 14.04.2011 № 107 містять однаковий перелік послуг позивача, що підлягали оплаті відповідачем у термін до 14.12.2010 року по збереженню та обліку бланків сертифікатів акцій за 4 квартал 2010 року; по розірванню договору, по формуванню та наданню реєстру на дату закриття системи реєстру та по зберіганню документів протягом 5 років.

Господарським судом встановлено, що з даним позовом позивач звернувся до господарського суду 12.02.2014 року, тобто з пропущенням трирічного строку позовної давності, що за відсутності доведених позивачем поважних причин його пропуску та наявності заяви відповідача про застосування позовної давності, є підставою для відмови позивачу у позові в частині стягнення з відповідача коштів за послуги по збереженню та обліку бланків сертифікатів акцій за 4 квартал 2010 року, по розірванню договору, по формуванню та наданню реєстру на дату закриття системи реєстру та по зберіганню документів протягом 5 років.

Враховуючи, що судом відмовлено позивачу у задоволенні позову про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7148,71 грн., не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих на цю суму боргу.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ „Екос-сателіт", а отже рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18 грудня 2014 р. по справі №915/176/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екос-сателіт"- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Мацюра П.Ф.

Судді: Ліпчанська Н.В.

Лисенко В.А.