Постанова

від 03.03.2015 по справі 911/5455/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа№ 911/5455/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Нестеренко Є.І. - посвідчення 028904 від 17.09.14р.;

від позивача: не з'явилися;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Київської області

на рішення господарського суду Київської області від 29 січня 2015 року

у справі №911/5455/14 (Суддя: Лилак Т.Д.)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Славутицької міської ради Київської області

до 1) Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді"

про визнання недійсним договору та зобов'язання повернення комунального майна

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Славутицької міської ради Київської області з позовною заявою до 1) Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області, 2) ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Аді" про визнання недійсним договору та зобов'язання повернення комунального майна (а.с.7-13).

Рішенням Господарського суду Київської області від 29 січня 2015 року по справі № 911/5455/14 у позові відмовлено повністю (а.с.129-134).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Заступник прокурора Київської області звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29 січня 2015 року у справі №911/5455/14 та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга Заступник прокурора Київської області мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з начальним та науковим процесом не підлягають приватизації, перепрофілюванню та використанню не за призначенням. На думку Заступника прокурора Київської області, використання спірного приміщення з цільовим призначенням, яке не пов'язане з навчально - виховним процесом суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справи між суддями від 19 лютого 2015 року, справу № 911/5455/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2015 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 3 березня 2015 року.

Згідно з розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 03.03.2015 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Агрикової О.В., склад суду змінено на - головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Рудченко С.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 3 березня 2015 року вказана колегія суддів прийняла справу №911/5455/14 до свого провадження.

В судовому засіданні 3 березня 2015 року прокурор надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29 січня 2015 року у справі №911/5455/14 та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Представники відділу освіти Славутицької міської ради Київської області, центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" в судове засідання 3 березня 2015 року не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомлено.

Враховуючи повідомлення відділу освіти Славутицької міської ради Київської області, центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка представників відділу освіти Славутицької міської ради Київської області, центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників відділу освіти Славутицької міської ради Київської області, центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма «Аді».

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

31 жовтня 2013 року між Центром професійного розвитку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Аді» було укладено договір №138 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності. (т. І, а.с. 20-23).

Відповідно до п. 1.3 Договору №138 орендована площа складає всього: 176,4 кв. м. в тому числі 158,4 кв. м., міст загального користування 18 кв. м.

Пунктом 1.5 Договору №138 визначено, що передане в оренду за цим договором, майно буде використовуватися під майстерню з виробництва меблів 150,9 кв.м, офіс 7,5 кв.м.

Згідно п. 1.6. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутич і знаходиться на балансі відділу освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради.

Цей договір вступає в силу з 01.11.2013 року і діє до 30.09.2016 року. (п. 7.1 Договору №138).

31 жовтня 2013 року на виконання вимог умов Договору №138 Центром професійного розвитку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Аді» було складено та підписано акт прийому - передачі приміщення, відповідно до якого орендар здав, а прийняв орендодавець приміщення площею 158,4 кв.м в будівлі Центру професійного розвитку, балансоутримувачем якого є Славутицький відділ освіти. (т. І, а.с. 25).

В позовній заяві прокурор вказує на те, що Центром професійного розвитку без належних правових підстав передано в оренду комунальне майно ТОВ «Виробничо - комерційна фірма «Аді», оскільки орендоване приміщення використовується під майстерню для виробництва меблів, що в свою чергу суперечать вимогам Закону України «Про освіту», адже об'єкт оренди дозволяється використовувати з цільовим призначенням - для навчально - виховного процесу.

В оскаржуваному рішенні господарським судом Київської області вказано наступне: «За таких обставин, враховуючи, що заступником прокурора Київської області за заявленими вимогами та їх правовими підставами не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними, суд прийшов до висновку, що вимоги заступником прокурора Київської області про визнання недійсним договору №138 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 31.10.2013 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.».

Розглянувши в сукупності доводи місцевого господарського суду, на підставі яких останній прийняв оскаржуване рішення, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішенням Славутицької міської ради Київської області №354-11-VI від 09.09.2011 року затверджено статут Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області (т. І, а.с. 34-50).

Відповідно до преамбули статуту Центр професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області створений шляхом реорганізації Міжшкільного навчально-виробничого комбінату відділу освіти м. Славутича і знаходиться у комунальній формі власності.

Відповідно до п. 1.3. статуту засновником Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області є Славутицька міська рада Київської області. Центр професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області підпорядкований відділу освіти Славутицької міської ради.

Таким чином, спірний договір укладений між суб'єктом господарювання та комунальним підприємством, яке надає освітні послуги, що відображено у розділі 3 статуту Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину (його частини) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, якими, зокрема, передбачено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом Київської області в порушення ст. 43 ГПК України не було досліджено того, що Центр професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області є закладом, що надає освітні послуги пов'язане з одержанням професійної технічної освіти, тобто його діяльність регулюється також і Законом України «Про освіту». (Ліцензія серії АЕ №527350 Міністерства Освіти і науки України, т. І, а.с. 110).

Відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту» фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Згідно ч. 4 ст. 61 Закону України «Про освіту» додатковими джерелами фінансування є: кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації з місцевих бюджетів; дивіденди від цінних паперів.

Відповідно до ч. 5 статті 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Статтею 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що не можуть бути об'єктами оренди - об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна"

Відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають - об'єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

З сукупного аналізу вищевказаних норм, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що передача Центром професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області приміщення, яке належить до комунальної власності та яке використовується за призначенням, відмінне від надання освітніх послуг суперечать вимогам Закону України «Про освіту».

Таким чином, вимога Заступника прокурора Київської області про визнання недійсним договору №138 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності є правомірною та такою, яка підлягає задоволенню.

Щодо вимоги Заступника прокурора Київської області про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" звільнити та повернути комунальне майно колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на наступне.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Як було зазначено вище, актом прийому - передачі приміщення від 31 жовтня 2013 року спірне приміщення було передане ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Аді".

Враховуючи те, що Київським апеляційним господарським судом визнано недійсним договір №138 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, на підставі якого було передане спірне приміщення, вимога прокурора про зобов'язання повернути комунальне майно є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга Заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 29 січня 2015 року підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Київської області від 29 січня 2015 року у справі № 911/5455/14 підлягає скасуванню.

Задовольнити позовні вимоги Заступника прокурора Київської області до Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Аді" про визнання недійсним договору та зобов'язання повернення комунального майна у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України: «Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.».

Відповідно до п. 2.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України чи частиною другою статті 208 Господарського кодексу України, судовий збір сплачується за ставками, передбаченими для позовних заяв немайнового характеру.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає до стягнення за розгляд позовної вимоги про визнання недійсним договору складає 1 218,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає до стягнення за розгляд позовної заяви про зобов'язання повернути комунальне майно складає 4 348,94 грн.(вартість орендованого приміщення 217 447 грн. *2%= 4 348,94 грн.).

Враховуючи те, що винними сторонами у даному спору є Центр професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Аді" судовий збір покладається на них у рівних частинах, а саме сума судового збору у розмірі 2783,47 грн. (4348,94+1218,00=5566,94/2=2783,47 грн.) стягується окремо з кожної винної сторони. Аналогічно стягується судовий збір за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 29 січня 2015 року у справі №911/5455/14 задовольнити повністю.

1. Рішення господарського суду Київської області від 29 січня 2015 року у справі №911/5455/14 скасувати.

2. Прийняти нове рішення: «І. Позовні вимоги задовольнити.

ІІ. Визнати недійсним договір №138 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 31 жовтня 2013 року, укладений між Центром професійного розвитку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Аді».

ІІІ. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Аді» (07100, Київська область, м. Славутич, Таллінський квартал, буд. 25, кв. 1, код 20614545) звільнити та повернути частину нежитлового приміщення, інженерних мереж та комунікацій вартістю 217 447,00 грн., розташованого за адресою: вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 3, м. Славутич, Київська область.

ІV. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Аді» (07100, Київська область, м. Славутич, Таллінський квартал, буд. 25, кв. 1, код ЄДРПОУ 20614545) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2783,47 грн. за розгляд позовної заяви.

V. Стягнути з Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області (07100, Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, б. 3, код ЄДРПОУ 20614916 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2783,47 грн. за розгляд позовної заяви.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Аді» (07100, Київська область, м. Славутич, Таллінський квартал, буд. 25, кв. 1, код ЄДРПОУ 20614545) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 391,74 грн. за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді.

4. Стягнути з Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області (07100, Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, б. 3, код ЄДРПОУ 20614916 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 391,74 грн. за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

6. Справу №911/5455/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.Г. Рудченко

А.О. Мальченко