Постанова

від 29.04.2015 по справі 911/5455/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 911/5455/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г. суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 у справі№911/5455/14 Господарського суду Київської області за позовомзаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Славутицької міської ради Київської області до 1. Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути комунальне майно за участю

- прокурора:Красножон О.М. (посвідчення № 000598 від 01.08.12р.) - відповідача-1:Макаров О.В. (довіреність від 20.04.2015р.) - відповідача-2: 1) Панкратов В.С. (довіреність від 18.02.2015р.) 2) Василенко О.Л. (наказ № 55 від 08.12.14р. - директор),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти Славутицької міської ради Київської області (далі - позивач), заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) просив визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №138 від 31.10.2013, укладений між Центром професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області (далі - відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" (далі - відповідач-2), а також зобов'язати останнього звільнити та повернути частину нежитлового приміщення, інженерних споруд та комунікацій вартістю 217 441,00 грн., розташованих за адресою: вул. 77 Гвардійської Дивізії, 3, м. Славутич, Київська область. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 не мав права передавати в оренду об'єкт освіти - нерухоме майно не для здійснення навчально-виховної діяльності та без рішення органу місцевого самоврядування.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2015 (суддя Лилак Т.Д.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Рудченко С.Г., Мальченко А.О.) це рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач-2 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на незаконність постанови.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.10.2013 між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір №138 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності. Відповідно до п.1.3 Договору №138 орендована площа складає всього: 176,4 кв. м. Пунктом 1.5 Договору №138 визначено, що передане в оренду за цим договором, майно буде використовуватися під майстерню з виробництва меблів 150,9 кв.м, офіс 7,5 кв.м. Згідно п.1.6. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутич і знаходиться на балансі Відділу освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради (позивача). Цей договір вступає в силу з 01.11.2013 і діє до 30.09.2016. (п.7.1 Договору №138).

31 жовтня 2013 року на виконання вимог умов Договору №138 відповідачем-1 відповідачем-2 було складено та підписано акт прийому - передачі приміщення, відповідно до якого орендар здав, а орендодавець прийняв приміщення площею 158,4 кв.м в будівлі Центру професійного розвитку, балансоутримувачем якого є Славутицький відділ освіти.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, своє рішення мотивував тим, що засновником відповідача-1 є Славутицька міська рада, тому доводи прокурора, що передумовою укладення спірного договору оренди нерухомого комунального майна мало бути прийняття рішення відповідною радою є безпідставними.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з того, що передане в оренду нерухоме майн є об'єктом освіти, яке відповідно до вимог законодавства не може використовуватись не за призначенням, в той час коли відповідач-2 в орендованому приміщенні розмістив майстерню з виробництва меблів.

В касаційній скарзі відповідач-2 посилається як на підставу для скасування постанови апеляційного суду, зокрема, на те, що апеляційним судом не належним чином було повідомлено про місце і час слухання справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про прийняття апеляційної скарги прокурора і призначення розгляду скарги на 03.03.2015 Київським апеляційним господарським судом була винесена 19.02.2015.

Відповідно до ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Згідно з штампом на оборотній стороні вказаної вище ухвали вона була надіслана сторонам 24.02.2015.

В матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до яких позивач, відповідач-1 та відповідач-2 отримали ухвалу апеляційного суду про призначення розгляду апеляційної скарги 03.03.2015, тобто в день розгляду вказаної скарги.

В протоколі та постанові апеляційного суду від 03.03.2015 зазначено про відсутність названих вище осіб при розгляді справи. В постанові апеляційним судом вказано про те, що причини неявки позивач, та відповідачі суд не повідомили, і суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Разом з тим, апеляційним судом не було належним чином повідомлено учасників спору про місце та час розгляду справи, не забезпечено їх завчасну інформованість про дату та час судового засідання, а ситуація, що склалась, фактично унеможливила участь відповідачів у засіданні та унеможливила реалізацію їх процесуальних прав при вирішенні даного спору.

Відповідно до положень ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, вказані обставини є безумовною підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, а справу належить направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.3, ст.111 10 ч.2 п.2, 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 у справі Господарського суду Київської області №911/5455/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський