cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2015 р. Справа№ 910/26325/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі Яцюта Г.С.
за участю представників:
від позивача: Чернійчук М.В. - представник за довіреністю від 29.05.2014 року;
від відповідача: Пархомчук С.В. - представник за довіреністю від 24.10.2013 року;
від третіх осіб: 1) не з'явились;
2) не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2014 року
у справі № 910/26325/14 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона»
до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»
Треті особи 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович
2) Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнона" звернувся до Господарського суду міста Києва позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 року порушено провадження у справі № 910/26325/14.
В ході розгляду справи, позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на майно належне Позивачу, а саме нежиле приміщення №64 (Літ. А) загальною площею 398,20 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, вул. Патриса Лумумби, буд. 20, до вирішення справи по суті.
- зупинення виконавчого провадження №41392269, відкритого відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, на підставі виконавчого напису №2346 від 23.07.2013р. виданого Войтовським В.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, до вирішення справи по суті.
Вказана заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в тому числі через звернення стягнення на майно державним виконавцем та його неправомірну реалізацію в рамках виконавчого провадження № 41392269 з примусового виконання виконавчого напису № 2346 виданого Войтовським В.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.07.2013р. слід зупинити, на майно належне позивачу накласти арешт до вирішення справи господарським судом по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2014 року заяву ТОВ "Юнона" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Зупинено, до набрання рішення у справі законної сили, стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича від 23.07.2013 року зареєстрованого в реєстрі за № 2346.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2014 року та винести нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ТОВ "Юнона" про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на нерухоме майно, прямо порушує права ПАТ «Кредитпромбанк» як іпотекодержателя цього майна, оскільки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, а зупинення стягнення на нерухоме майно може створити труднощі для реалізації даного права іпотекодержателя.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 10.02.2015 року.
У судове засідання 10.02.2015 року представники третіх осіб не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.02.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2015 року заперечував проти апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.
Крім того, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено до 23.02.2015 року.
У судове засідання 23.02.2015 року представники третіх осіб не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача у судовому засіданні 23.02.2015 року заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду по суті даної справи.
Представником відповідача у судовому засіданні 23.02.2015 року надані заперечення на клопотання позивача.
Крім того, представниками сторін надані додаткові пояснення по суті апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року відкладено розгляд справи до 02.03.2015 року.
Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2015 року підтримав раніше подане клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду по суті даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Беручи до уваги, що господарський суд зупиняє провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, а не до розгляду по суті тієї ж справи по якій переглядається в апеляційній інстанції ухвала про забезпечення позову, колегія суддів відхиляє клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.03.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса №2346, яким звернуто стягнення на нежитлове приміщення №64 (Літ А), площею 398,20 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вулю. Патриса Лумумби, буд. 20, належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнона", місцезнаходження м. Київ, вул.Патриса Лумумби, буд.20, ідентифікаційний код 25590600. За рахунок коштів отриманих від реалізації майна, запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" у розмірі 2 321 459,83 доларів США (два мільйони триста двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять доларів США 83 центи ), що за офіційним курсом НБУ станом на 27.03.2013 року становить 18 555 428,40 грн. (вісімнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 40 копійок), та складається із : - заборгованості по відсотках в розмірі 856752,95 дол. США (вісімсот п'ятдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят два дол..СІІІА 95 центів), що за офіційним курсом встановленого НБУ станом на 27.03.2013р. становить 6 848 026,33 грн. (шість мільйонів вісімсот сорок вісім тисяч двадцять шість гривень 33 копійок), заборгованості за кредитом 1 464 706,88 дол.США (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі сімсот шість доларів США 88 центів) що за офіційним курсом встановленого НБУ станом на 27.03.2013р. становить 11 707 402,09 (одинадцять мільйонів сімсот сім тисяч чотириста дві гривні 09 копійок).
Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в тому числі через звернення стягнення на майно державним виконавцем та його неправомірну реалізацію в рамках виконавчого провадження № 41392269 з примусового виконання виконавчого напису № 2346 виданого Войтовським В.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.07.2013 року.
Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або у касаційному порядку.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову повинна здійснюватися з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарським судом враховано наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
Частково задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що як зазначено позивачем, по спірному виконавчому напису нотаріуса органом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Водночас, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції не було досліджено питання щодо стадії виконання виконавчого провадження, які дії здійснюються державним виконавцем по виконанню виконавчого документа, а позивачем не було надано належних доказів утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у зв'язку із відкриттям виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса.
Так, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
При цьому, позивачем при подані заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, не було надано належних та допустимих доказів реалізації предмета іпотеки чи підготовчі дії до його реалізації, тощо.
Натомість, колегією суддів встановлено, що 04.11.2014 року державним виконавцем в рамках виконання виконавчого провадження № 41392269 було винесено постанову про призначення виконавчих дій, а саме призначені виконавчі дії скеровані на опис та арешт належного ТОВ «Юнона» майна на 19.11.2014 року.
Разом з тим, на час винесення Господарським судом міста Києва ухвали про забезпечення позову у даній справі, дії щодо реалізації, на підставі спірного виконавчого напису, майна державним виконавцем не вчинялися. Доказів зворотнього позивач суду не надав.
Беручи до уваги викладене, зважаючи на те, що докази утруднення або неможливості виконання рішення суду, у разі невжиття заходів до забезпечення позову, позивач не надав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву про забезпечення позову в частині зупинення виконавчого провадження №41392269, відкритого відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, на підставі виконавчого напису №2346 від 23.07.2013р. виданого Войтовським В.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, до вирішення даної справи по суті.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вказуючи в резолютивній частині ухвали від 04.12.2014 року про часткове задоволення заяви ТОВ «Юнона» про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував незадоволення даної заяви в частині накладення арешту на майно позивача, а саме нежиле приміщення № 64 (літ. А) загальною площею 398, 20 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, вул.. Патриса Лумумби, 20.
Так, колегія суддів зазначає, що беручи до уваги, що позивачем не надано доказів здійснення відповідачем дій на спрямованих на реалізацію вищевказаного майна, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість реалізації даного майна не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно позивача, а саме нежиле приміщення № 64 (літ. А) загальною площею 398, 20 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, вул.. Патриса Лумумби, 20.
Натомість колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на грубе порушення судом першої інстанції ст. 4-3 ГПК України, у зв'язку із розглядом зави про вжиття заходів до забезпечення позову без виклику сторін, є необґрунтованим, оскільки питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
Таким чином, з огляду на встановлені апеляційним господарським судом фактичні обставини справи, судова колегія приходить до висновку ухвала Господарського суду міста Києва від 04.12.2014 року підлягає скасуванню повністю, оскільки місцевим господарським судом не було розглянуто та не надано належної правової оцінки відмови у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на майно позивача.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2014 року у справі № 910/26325/14 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2014 року у справі № 910/26325/14 скасувати.
3. Заяву Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона» (01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 20; код ЄДРПОУ 25590600) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, 38; код ЄДРПОУ 21666051) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
6. Матеріали оскарження по справі № 910/26325/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2015 |
Оприлюднено | 17.03.2015 |
Номер документу | 43052288 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Дідиченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні