Постанова

від 13.05.2015 по справі 910/26325/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа№ 910/26325/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Пашкіної С.А.

Зеленіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

у судове засідання з'явилися представники:

від позивача - Чернійчук М.В., дов. б/н від 29.05.2014 року;

від відповідача - Пархомчук С.В., дов. № 876 від 24.10.2013 року;

від третьої особи-1 - не з'явилися;

від третьої особи-2 - не з'явилися;

від третьої особи-3 - Пархомчук С.В., дов. б/н від 10.03.2015 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.02.2015 року

у справі № 910/26325/14 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона»

до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального

округу Войтовський Валентин Сергійович;

2. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої

служби України;

3. Приватне акціонерне товариство «Дельта Банк»

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає

виконанню

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року по справі № 910/26325/14 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнона» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року по справі № 910/26325/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 01.04.2015 року.

01.04.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Дельта Банк» надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких третя особа-3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 року розгляд справи № 910/26325/14 відкладено на 22.04.2015 року.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, за результатами якого справу № 910/26325/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Пашкіної С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року вказаним складом суду було прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року розгляд справи № 910/26325/14 відкладено на 13.05.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року по справі № 910/26325/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Приватного акціонерного товариства «Дельта Банк» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2015 року про прийняття апеляційної скарги до провадження була вручена третій особі-1 та 2 16.03.2015 року. Ухвали про відкладення розгляду справи направлялися сторонам за тими ж адресами.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відсутніх сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.06.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», який реорганізовано у Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (далі -відповідач, банк, ПАТ «Кредитпромбанк») та Тютюник Вітою Олегівною (далі - Тютюник В.О.) було укладено договір кредиту № 49.4/45/06-Z (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надав кредит у розмірі 1 212 000 дол. США на споживчі цілі, стоком користування до 31.05.2013 року, під 13.75% річних.

01.06.2006 року, з метою забезпечення зазначеного Кредитного договору, між ПАТ «Кредитпромбанк» як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнона» (далі - позивач, майновий поручитель, ТОВ «Юнона») було укладено договір іпотеки № 49.8/45/176/06 (далі - Іпотечний договір), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - ПН КМНО) Занудіною О.І. та зареєстровано за № 742.

За умовами Іпотечного договору, в іпотеку передано належне позивачу на праві власності майно, а саме нежиле приміщення № 64 (Літ А), загальною площею 398,2 кв.м., розташоване у м. Києві по вул. Патриса Лумумби, буд.20.

12.10.2007 року та 24.09.2008 року позивачем та відповідачем укладалися договори про внесення змін до Іпотечного договору, які були посвідчені ПН КМНО Занудіною О.І. та зареєстровані за № 2502 та № 1047 відповідно.

23.07.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. вчинено виконавчий напис № 2346, яким звернуто стягнення на нежитлове приміщення № 64 (Літ А), площею 398,20 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Патриса Лумумби, буд. 20, належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнона», місцезнаходження м. Київ, вул. Патриса Лумумби, буд. 20, ідентифікаційний код 25590600. За рахунок коштів отриманих від реалізації майна, запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» у розмірі 2 321 459,83 доларів США (два мільйони триста двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять доларів США 83 центи), що за офіційним курсом НБУ станом на 27.03.2013 року становить 18 555 428,40 грн. (вісімнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 40 копійок), та складається із: - заборгованості по відсотках в розмірі 856 752,95 дол. США (вісімсот п'ятдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят два дол. СІІІА 95 центів), що за офіційним курсом встановленого НБУ станом на 27.03.2013р. становить 6 848 026,33 грн. (шість мільйонів вісімсот сорок вісім тисяч двадцять шість гривень 33 копійок), заборгованості за кредитом 1 464 706,88 дол. США (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі сімсот шість доларів США 88 центів) що за офіційним курсом встановленого НБУ станом на 27.03.2013 року становить 11 707 402,09 (одинадцять мільйонів сімсот сім тисяч чотириста дві гривні 09 копійок).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що виконавчий напис вчинений 23.07.2013 року та зареєстрований за № 2346, приватним нотаріусом Войтовським Валентином Сергійович є таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив безспірність заборгованості в порушення вимоги ч. 1 ст. 88 Закону «Про нотаріат». Не перевірив безспірність розрахунку заборгованості поданої Відповідачем.

Також позивач зазначив про порушення «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції № 296/5 від 22.02.2012 року, оскільки нотаріусом не виконано вимоги:

- п. 3.5 даного Порядку, а саме не перевірено - чи подано на обґрунтування стягнення документи зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172

- п. 3.6 даного Порядку, а саме не перевірено, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.

Крім того, позивач вважає, що виконавчий напис не відповідає вимогам змісту виконавчого напису, встановленим Порядком затвердженого наказом Міністерства юстиції № 296/5 від 22.02.2012 року, а саме п. 4 вказаного Порядку, ст. 89 Закону України «Про нотаріат», якими визначено, що виконавчий напис має містити, зокрема, найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача, проте, змістом вчиненого виконавчого напису не визначено місцезнаходження стягувача, що також не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач звертає увагу, що відповідач не повідомив нотаріуса, щодо черговості стягнення заборгованості, а саме: «Як зазначено Позичальником укладено кредитний договір 49.4/45/06 - Z, від 01.06.2006р., згодом договором про внесення змін №1 від 12.10.2007р., Відповідачем та Позичальником Тютюник Вітою Олегівною, змінено умови кредитування шляхом зміни умов кредитування та відкриття кредитної лінії у сумі 1 492 000,00 дол. США, що передбачає зміну умов черговості погашення зобов'язань позичальника, а отже при вчиненні виконавчого напису, Відповідач не довів до відома, а нотаріус не вжив заходів перевірки та витребування додаткових документів в обґрунтування сум вимог Відповідача, на виконання положень п. 5.3. Порядку, - якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника.»

Відповідач також посилається на лист-вимогу від 06.03.2013 року вих. № 4917/53.6.1-20948-49 (Про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором), що містить суму заборгованості станом на 04.03.2013 року, а не станом на 27.03.2013 року, що також виключає безспірність заборгованості, а також серед іншого не містить попередження іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже не є належним попередженням іпотекодержателем про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Положеннями розділу 4 Іпотечного договору сторони погодили умови звернення стягнення на предмет іпотеки, якими передбачили можливість звернути стягнення на майно, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29.06.1999 року № 1172 (у редакції станом на час звернення та вчинення виконавчого напису) передбачено, що для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, а також звернення стягнення на заставлене майно нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Аналогічні положення містяться у п. 3.1. глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5, яким передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При цьому, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Позивач зазначає, що ним направлялися:

- повідомлення-вимога від 05.03.2013 року № 480/53.6.1-21270-49 на адресу Тютюник В.О., Тютюник І.М. та ТОВ «Юнона» про дострокове повернення кредитних коштів (а.с. 94-95);

- повідомлення-вимога від 06.03.2013 року № 4917/53.6.1-20948-49 на адресу Тютюник В.О., Тютюник І.М. та ТОВ «Юнона» про дострокове повернення кредитних коштів (а.с. 98-99), вручення якої, підтверджується описом вкладення фіскальним чеком та поштовим повідомленням про вручення даної вимоги (а.с. 100-101);

Вказаними повідомленнями-вимогами було встановлено строк повернення кредитних коштів до 05.04.2013 року.

Телеграмою від 02.04.2013 року № 127/101 направленою на адресу Тютюник В.О., яку вручено 03.04.2013 року, було встановлено строк повернення кредитних коштів до 29.04.2013 року (а.с. 96).

Жодних дій щодо погашення заборгованості боржниками вчинено не було.

У зв'язку з чим, ПАТ «Кредитпромбанк» було вимушене звернутися із заявою про вчинення виконавчого напису на Іпотечному договорі.

До заяви ПАТ «Кредитпромбанк» було додано:

- копію Кредитного договору, оригінал Іпотечного договору з усіма додатками до них;

- копію повідомлень-вимог адресованих та отриманих основним боржником Тютюник В.О. та іпотекодавцем ТОВ «Юнона»;

- оригінал розрахунку заборгованості Тютюник В.О. перед ПАТ «Кредитпромбанк»;

- виписки по рахункам позичальника (Тютюник В.О.) рух коштів на рахунках, відкритих відповідно до укладених кредитних договорів;

- копію св-ва про державну реєстрацію ТОВ «Юнона» та копії паспорту та ідентифікаційного коду Тютюник В.О.

На вимогу суду оригінали Договорів та інші зазначені документи були витребувані у відповідача та оглянуті у судовому засідання 22.04.2015 року.

Згідно із п. 3.5 глави 16 вищевказаного «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Суд звертає увагу на те, що в господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.

Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

При цьому, господарські суди не повинні перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та здійснювати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом статей 1, 2, 18 ГПК України, статей 1 і 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а у відповідності до статті 50 названого Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Відповідно до абз. 3 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011 року № 10 зазначено, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 21.01.2015 року по справі № 924/887/14.

Зазначеної вище позиції щодо перевірки безспірності вимог нотаріусом дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 20.01.2015 року по справі № 910/8282/14.

Крім того, на підтвердження своїх посилань про спірність заборгованості за Кредитним договором позивач не надав жодних доказів, які свідчать про оспорювання визначеної у виконавчому написі нотаріуса суми боргу. Також не було надано доказів погашення заборгованості за Кредитним договором, не було зроблено власного контррозрахунку належних до сплати сум.

Таким чином, ТОВ «Юнона», як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не надало обґрунтованих заперечень та належних документальних підтверджень щодо іншого розміру заборгованості за Кредитним договором, ніж передбачений у виконавчому написі нотаріуса.

На противагу вказаному, ПАТ «Кредитпромбанк» надало розрахунок заборгованості, який подавався до нотаріуса (а.с. 20-21).

Враховуючи надання всіх передбачених законодавством документів для вчинення виконавчого напису, відсутність належних та достатніх доказів невідповідності суми заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Войтовським Валентином Сергійович 23.07.2013 року та зареєстрованого за № 2346, таким, що не підлягає виконанню.

Стосовно посилання апелянта на те, що ПАТ «Кредитпромбанк» передало ПрАТ «Дельта Банк» свої вимоги за Кредитним та Іпотечним договором 20.05.2013 року, а отже, станом на дату вчинення виконавчого напису 23.07.2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» не є стороною правовідносин з ТОВ «Юнона» та його права не порушені, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно витребуваного колегією та наданого ПрАТ «Дельта Банк» до суду витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 16.01.2015 року № 32297012 відступлення права вимоги відбулося на підставі саме Договору купівлі-продажу права вимоги від 27.09.2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 2466.

Крім того, в матеріалах справи відсутній будь-який договір відступлення права вимоги від 20.05.2013 року, наявний лише договір про купівлю-продаж права вимоги від 27.09.2013 року (а.с. 82-88).

За таких обставин, ПАТ «Кредитпромбанк» як належний кредитор звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису нотаріуса, який було видано 23.07.2013 року. тобто до відступлення права вимоги ПрАТ «Дельта Банк».

Щодо посилання на те, що ПАТ «Кредитпромбанк», відступивши право вимоги, залишається стороною у виконавчому провадженні, при цьому позивача не було повідомлено про зміну кредитора, колегія суддів зазначає, по-перше, питання недійсності правочину про відступлення права вимоги та суб'єктний склад сторін у виконавчому провадженні не є предметом даного спору (оскільки ПАТ «Кредитпромбанк» на час вчинення виконавчого напису було належним кредитором), по-друге, сторони не позбавлені права ініціювати питання про зміну сторони у виконавчому провадженні відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнона» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року по справі № 910/26325/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнона» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року по справі № 910/26325/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/26325/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.А. Пашкіна

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 18.05.2015 року.