Ухвала

від 11.03.2015 по справі 596/902/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/902/14-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-о/789/2/15 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.2 ст.272 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - ОСОБА_2

Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження № 11-о/789/2/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 січня 2015 року про перегляд вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2014 року за нововиявленими обставинами,-

з участю прокурора ОСОБА_7

заявника ОСОБА_6

захисника заявника ОСОБА_8

ВСТАНОВИЛА.

Вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права займатися діяльністю по здійсненню електромонтажних робіт. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на один вік з покладенням обов`язку в силу ст. 76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

З вироку слідує, що ОСОБА_6 , працюючи електромонтером оперативно-виїзної бригади 4 групи Гусятинського РЕМу, будучи наділеним повноваженнями щодо забезпечення дотримання правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, будучи зобовязаним дотримуватись обовязків, передбачених Черговою Інструкцією електромонтера оперативно-виїзної бригади, затвердженої головним інженером ВАТ Тернопільобленерго 11 жовтня 2013 року, допустивши електрослюсара з ремонту устаткування розподільчих пристроїв служби підстанцій 35 кВ і вище потерпілого ОСОБА_9 до виконання робіт з підвищеною небезпекою із монтажу шинного моста 10 кВ від силого трансформатора до комірки КРУН-10, допустив порушення вимог ст.ст.13,14 ЗУ Про охорону праці, п.6.5.1, 6.5.3,6.5.6 Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 6 жовтня 1997 року № 257, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 тяжкі наслідки.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 03 вересня 2014 року вирок відносно ОСОБА_6 в частині додаткового покарання змінено та позбавлено права займатися певною діяльністю по здійсненню електромонтажних робіт строком на 1 рік. В решті вирок залишено без змін.

ОСОБА_6 звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що з матеріалів Територіального управління державнох служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Тернопільській області, наданих 4 вересня 2014 року на запит його адвоката, а саме оригіналів документів спеціального розслідування виявлено оригінал допуску № 14-4/02 від 11.10.2013 року, який був доказом у кримінальному провадженні, і є повністю фальсифікованим, оскільки підписи в таблиці № 3 про Інструктаж ним членів бригади, зокрема потерпілого ОСОБА_9 є підробленими.

Судом першої інстанції заяву ОСОБА_6 було залишено без задоволення з тих мотивів, що наведені ОСОБА_6 обставини не є нововияленими. Зокрема, суд виходив з того, що ОСОБА_6 та іншим учасникам кримінального провадження було відомо про існування 11.10.2013 року наряду допуску до роботи працівників, в тому числі потерпілого ОСОБА_9 , оскільки він знаходився в матеріалах досудового розслідування, з якими ОСОБА_6 ознайомлювався після його завершення Крім того, він предявлявся йому для ознайомлення під час досудового слідства, про що міститься інформація в протоколі додаткового допиту в якості свідка. Також під час судового розгляду провадження будучи допитний в якості обвинуваченого, ОСОБА_6 також посилався на оспорюваний наряд. В суді під час розгляду провадження по суті обвинувачений повністю визнавав свою вину та погодився з розглядом провадження без дослідження доказів. А доводи ОСОБА_6 про порушення його права на захист в звязку з проведенням скороченого розгляду провадження перевірялись в апеляційному порядку та не зайшли свого підтвердження.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Гусятинського районного суду від 04 грудня 2014 року. Мотивуючи її тим, що почеркознавча експертиза підтвердила б те, що допуску до роботи 11.10.2014 року потерпілого він не здійснював, порушення правил безпечної експлуатації електроустановок не порушував. Проте, суд безпідставно відмовився задовольнити його клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та визнати в якості нововиявленої обставини підроблений документ, який підтверджував його винуватості .

Заслухавши суддю-доповідача, заявника ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, прокурора, який вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою та просить залишити її змін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 не підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до ст.459 КПК України нововиявленими обставинами є лише ті фактичні дані, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладені в основу судового рішення.

Для перегляду рішення за нововиявленими обставинами необхідно, щоб такі обставини впливали на юридичну оцінку фактів, на підставі яких ухвалено оскаржуване рішення.

Ці обставини повинні існувати до винесення рішення, проте, особа дізнається про них лише після його ухвалення судом.

Судом першої інстанції досліджувався протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 23.04.2014 року, проведений старшим слідчим СВ Гусятинського РВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_10 в рамках досудового розслідуваня у вказаному кримінальному провадженні в якому при огляді наряду допуску № 1404/02 від 11.10.2013 року ОСОБА_6 вказав, що власноручно поставив підпис в графі допускач.

В заяві про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, в апеляційній скарзі та виступах в судах першої та апеляційної інстанції ОСОБА_6 не зазначав про те, що спірний наряд-допуск, який був представлений йому про проведенні додаткового допиту в якості свідка 23.04.2014 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження та з яким він ознайомився у звязку з запитом адвоката з Інспекції чимось відрізнялись між собою.

Таким чином, доводи суду першої інстанції про те, що обставина, на яку посилається ОСОБА_6 не є нововиявленою в контексті ст.459 КПК України, оскільки про її існування заявнику та всім учасникам судового розгляду було відомо ще під час досудового розслідування провадження є обгрунтованими.

Крім того, слід зазначити що відповідно до вимог ст.461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа дізналась про них. ОСОБА_6 було відомо про існування спірного наряду-допуску ще 23.04.2014 року, а з заявою про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами він звернувся лише 4.12.2014 року. Отже, встановлений законом процесуальний строк для звернення до суду з відповідною заявою він також пропустив.

Крім того, суд першої інстанції правомірно взяв до уваги те, що ОСОБА_6 під час розгляду провадження по суті судом першої інстанції визнавав свою вину та погодився з розглядом справи без дослідження доказів, а його доводи з приводу порушення права на захист в звязку з розглядом провадження в скороченому порядку переглядалась в апеляційній інстанції та не знайшли свого підтвердження, а тому в контексті п.1 ч.2 ст.459 КПК України ОСОБА_6 не може посилатись на вказану обставину як нововвиявлену, оскільки на ній не грунтується вирок. Крім того, будь-яких доказів підроблення спірного наряду-допуску заявник суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що викладені в заяві ОСОБА_6 обставини не є нововиявленими, тому в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 слід відмовити, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 459, 467 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 січня 2015 року про перегляд вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2014 року за нововиявленими обставинами - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2