Постанова

від 11.03.2015 по справі 910/11468/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 910/11468/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року у справі 910/11468/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Інтегрейшн Сервіс" до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи - Державної казначейської служби України, про стягнення суми, -

Встановив:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сістем Інтегрейшн Сервіс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства доходів і зборів України про стягнення 26973720 грн. основного боргу за договором поставки № 126/1 від 12 жовтня 2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 9 вересня 2014 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Державну казначейську службу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року, замінено відповідача - Міністерство доходів і зборів України - правонаступником - Державною фіскальною службою України. Позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 26973720 грн. боргу та 73080 грн. судового збору.

У касаційній скарзі Державна фіскальна служба України, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 12 жовтня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю "Сістем Інтегрейшн Сервіс" і Державною митною службою України укладено договір поставки № 126/1, за умовами якого постачальник зобов'язався у 2012 році поставити та передати у власність покупця товар - устаткування для автоматичного оброблення інформації (серверне обладнання центру обробки даних) вартістю 26598168 грн., здійснити його монтаж і пусконалагодження, вартість якого складає 375552 грн. згідно зі Специфікацією на поставку товару, його монтаж та пусконалагодження, яка є Додатком № 1 до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти та оплатити такий товар і послуги.

Додатковою угодою № 1 до вказаного договору сторони визначили, що зобов'язання Державної митної служби України за договором покладаються на її правонаступника - Міністерство доходів і зборів України.

Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням покупцем зобов'язань з оплати поставленого товару та наданих послуг, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 26973720 грн.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, встановивши, що оскільки Міністерство доходів і зборів України реорганізовано шляхом перетворення та, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160, утворено Державну фіскальну службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, дійшов висновку, що належним відповідачем у даній справі є правонаступник Міністерства доходів і зборів України - Державна фіскальна служба України, та здійснив заміну відповідача у справі.

Разом з тим, вимоги, заявлені до відповідача, судом задоволено з посиланням на встановлений ним факт порушення покупцем зобов'язань з оплати поставленого товару та наданих послуг і наявність заборгованості, яка не є погашеною, зважаючи на норми ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Проте, з висновком попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для заміни відповідача у справі та задоволення позову погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).

Встановлено, що внаслідок реорганізації Міністерства доходів і зборів України шляхом перетворення, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №160 утворено Державну фіскальну службу України як центральний орган виконавчої влади.

Загальними положеннями про юридичну особу, викладеними в главі 7 Цивільного кодексу України визначені підстави та час припинення юридичної особи, обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи, порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу та перетворення, поняття перетворення юридичної особи (ст.ст. 104, 105, 107, 108 Цивільного кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, якою затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначено, що орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації, зокрема, шляхом перетворення, одного чи кількох органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації, зокрема, перетворення, або ліквідації.

Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять у разі перетворення до утвореного органу виконавчої влади. Майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта.

Внаслідок реорганізації, зокрема, перетворення, органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.

Керівник утвореного органу виконавчої влади забезпечує здійснення заходів, пов'язаних, зокрема, з вирішенням питань відповідно до законодавства.

Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

У разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації. Комісія публікує у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про припинення органу виконавчої влади або територіального органу та строк заявлення вимог його кредиторами, що становить не менш як два місяці з моменту такої публікації, а також здійснює заходи, пов'язані з виявленням кредиторів та задоволенням відповідно до законодавства їх вимог. Голова комісії, зокрема, подає державному реєстраторові в установленому законодавством порядку документи, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення органу виконавчої влади або територіального органу, затверджує передавальний акт.

Передавальний акт складається комісією після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами та задоволення або відхилення таких вимог, підписується членом комісії - бухгалтером та затверджується головою комісії. Передавальний акт повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх фінансових зобов'язань органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється, всіх його кредиторів та боржників, у тому числі зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Приймаючи рішення про заміну відповідача у справі - Міністерства доходів і зборів України на його правонаступника - Державну фіскальну службу України, попередні судові інстанції, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, на зазначені положення чинного законодавства уваги не звернули, не перевірили наявності обставин, з якими закон пов'язує момент і процедуру набуття правонаступником органу виконавчої влади своїх прав та обов'язків, а тому, висновок про заміну відповідача у справі є передчасним, як і висновок про можливість в такому випадку задоволення заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року у справі 910/11468/14 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий П.А. Гончарук

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко