Ухвала

від 12.02.2015 по справі 2а-1870/8200/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ К/9991/27054/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-сервісне підприємство „Атлант-С" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012

у справі № 2а-1870/8200/11

за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-сервісне

підприємство „Атлант-С"

про надання дозволу на погашення боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Суми звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-сервісне підприємство „Атлант-С" про надання ДПІ в м. Суми дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі на підставі акта опису № 12 від 18.02.2011 для погашення податкового боргу у сумі 2018522, 32 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем проведена планова виїзна перевірка підприємства відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства з 01.10.2006 по 30.09.2009 та складено акт № 652/2314/31849941/8 від 02.02.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000152314/0/7586 від 09.02.2010, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 720675 грн. та застосовано штрафні санкції 369167 грн.; № 0000162314/0/7585 від 09.02.2010, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 620786 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 310393 грн.

За результатами оскарження вказаний податкових повідомлень-рішень в судовому порядку постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 у справі № 2а-2705/10/1870, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У зв'язку з частковою сплатою платником податку загальна сума податкового зобов'язання по податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню № 0000152314/0/7586 від 09.02.2010 складає 1088019 грн. та по податковому повідомленню-рішенню № 0000162314/0/7585 загальна сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість складає 923578 грн.

З урахуванням приписів п. 14.1.175 ст. 14 та п. 129.1.1 ст. 129 ПК України позивачем була нарахована пеня по податку на прибуток у розмірі 16, 75 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 179, 57 грн.

Станом на 27.09.2011 у зв'язку з переплатою та з урахуванням пені загальна сума заборгованості перед бюджетом становить 2018522, 32 грн., що підтверджується картками особового рахунку, актом перевірки, податковими повідомленнями-рішеннями, судовими рішеннями.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 95 ПК України, орган ДПС здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення податкового боргу у сумі 2019011, 2 грн., постановою суду від 29.04.2011 у справі № 2а-1870/2119/11 яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2011 позовні вимоги задоволено.

З метою виконання вказаних судових рішень, позивачем були направлені платіжні вимоги у банки, в яких відкриті рахунки відповідача для стягнення податкового боргу, але платіжні вимоги були повернуті у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.

Позивач звернутися до суду з позовом про надання йому дозволу на погашення всієї суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі на підставі акту опису № 12 від 18.02.2011.

Виходячи з наведеного колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що обставини, пов'язані з предметом позову судами попередніх інстанцій встановлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-сервісне підприємство „Атлант-С" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 у справі № 2а-1870/8200/11 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-сервісне підприємство „Атлант-С" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 у справі № 2а-1870/8200/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко