Постанова

від 02.03.2015 по справі 802/3352/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 березня 2015 р. Справа № 802/3352/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П. А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Мошняги В. І.

представників позивача: Андрощука О. І., ОСОБА_9

представника відповідача 2: Шубенка Д. Ю.

за відсутності відповідача 1 та третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: споживчого товариства "КООПЕРАТИВ"

до: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Урус Анастасії Ігорівни; Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5

про: визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося споживче товариство "КООПЕРАТИВ" з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Урус Анастасії Ігорівни (далі - відповідач 1), Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області (далі - відповідач - 2), третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 (далі - третя особа, ОСОБА_5.) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в травні 2014 року споживчому товариству "КООПЕРАТИВ" стало відомо про державну реєстрацію 03.12.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Урус Анастасією Ігорівною права приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0224 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0510100000:01:010:0076 та видано свідоцтво про право власності САК №530581.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2014 року, державна реєстрація права власності на земельну ділянку здійснена на підставі:

- кадастрового плану земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серія та номер: НВ-0501313022013, виданого 02.12.2013 року управлінням Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області;

- державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 673925, виданого 19.05.2006 року Вінницьким міським управлінням земельних ресурсів;

- протоколу загальних зборів членів Споживчого товариства «КООПЕРАТИВ» №1 від 12.03.2013 року;

- акта приймання-передачі майна від 12.03.2013 року.

Як зазначає у позовній заяві позивач, засновники та члени правління СТ "КООПЕРАТИВ" ОСОБА_9 та ОСОБА_6 стверджують, що ніяких загальних зборів членів СТ "КООПЕРАТИВ" з питань переходу права власності на зазначену земельну ділянку до ОСОБА_5 не проводилося, акт приймання - передачі земельної ділянки не складався та не підписувався ними, а оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ №673925 від 19.05.2006 року не міг бути наданий державному реєстратору, так як постійно знаходився у голови правління ОСОБА_9 Крім того, оскільки печатка товариства також знаходиться у голови правління, то зазначені протокол загальних зборів членів товариства від 12.03.2013 року та акт приймання - передачі майна від 12.03.2013 року не могли бути оформлені належним чином.

Враховуючи викладене, на думку позивача, рішення Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 15.09.2014 року відкрито провадження у справі.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви та заяви про зміну підстав позову (вх. №3328 від 17.02.2015 року) та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 - державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Урус Анастасія Ігорівна в судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду адміністративної справи повідомлялася завчасно та належним чином.

Представник Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав необґрунтованості.

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився.

Відповідно до вимог ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача 1 та третьої особи про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача 1 та третьої особи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Частиною 4 ст. 9 Закону встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлені ст. 17 Закону, відповідно до якої текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю. Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлені ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (ч. 3 ст. 16 Закону).

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 визначено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою (пп. 9 п. 27 Порядку).

Відтак, державний реєстратор приймає рішення про реєстрацію права власності чи про відмову у такій реєстрації на підставі оригіналів документів, які подаються для державної реєстрації прав.

Разом з тим, у даному випадку оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку виданий 19.05.2006 року ЯБ №673925 державному реєстратору не надавався, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи та не заперечувалося представником відповідача 2 у судовому засіданні.

Таким чином, судом встановлено, що Реєстраційною службою Вінницького міського управління юстиції Вінницької області державна реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 вчинена за відсутності оригінала правовстановлюючого документа на земельну ділянку, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи щодо реєстрації за ОСОБА_5 земельної ділянки, оскаржувану реєстрацію права власності вчинено, зокрема, на підставі протоколу загальних зборів СТ "КООПЕРАТИВ" №1 від 12.03.2013 року та Акта приймання - передачі майна від 12.03.2013 року.

Так, відповідно до зазначених вище документів, на загальних зборах засновників товариства були присутні та приймали рішення про передачу земельної ділянки засновники ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Із даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців судом встановлено, що засновниками СТ "КООПЕРАТИВ" є ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Враховуючи зазначене вище, ОСОБА_7 до складу засновників СТ "КООПЕРАТИВ" не входить, відтак право на підписання протоколу загальних зборів та акту приймання - передачі земельної ділянки у неї відсутнє.

Із п. 6.4 розділу VI "Загальні збори членів СТ" статуту СТ "КООПЕРАТИВ" вбачається, що загальні збори скликаються правлінням СТ в міру необхідності, але не раніше одного разу на рік. Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 пайовиків. Рішення вважаються прийнятими якщо за них проголосувало 3/4 пайовиків присутніх на зборах.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, до органу управління юридичної особи обрана ОСОБА_9, як особа, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що право на скликання загальних зборів товариства належить ОСОБА_9, як керівнику товариства та голові правління.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи, ОСОБА_9 стверджувала, що про проведення загальних зборів СТ "КООПЕРАТИВ" з питань переходу права власності на земельну ділянку до ОСОБА_5 їй відомо не було, що є підставою для висновку про неправомочність загальних зборів СТ "КООПЕРАТИВ" оформлених протоколом №1 від 12.03.2013 року.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства України та встановлені обставини справи, суд приходить до переконання, що державна реєстрація права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку (кадастровий номер 0510100000:01:010:0076), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є протиправною, а відтак, підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності САК №530581 виданого 03.12.2013 року та зобов'язання Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області внести до Державного реєстру записи про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0510100000:01:010:0076 та свідоцтва про право власності, суд виходив з наступного.

Скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за №1429/20167 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Згідно пункту 2.3 Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, тобто документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Оцінивши докази на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію (індексний номер рішення 8612504 від 03.12.2013р.) права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку (кадастровий номер 0510100000:01:010:0076), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Інші ж позовні вимоги є похідними і процедурними від першої, а отже є передчасними з огляду на наведену вище процедуру внесення записів про скасування державної реєстрації прав. А отже не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію (індексний номер рішення 8612504 від 03.12.2013р.) права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку (кадастровий номер 0510100000:01:010:0076), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь споживчого товариства "КООПЕРАТИВ" судовий збір в розмірі 24 грн. 36 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Комар Павло Анатолійович

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: