Постанова

від 22.04.2015 по справі 802/3352/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3352/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

22 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу споживчого товариства "КООПЕРАТИВ" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом споживчого товариства "КООПЕРАТИВ" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Урус Анастасії Ігорівни, Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнати протиправною та скасувати державну реєстраціюправа приватної власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію (індексний номер рішення 8612504 від 03.12.2013р.) права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 видане 03.12.2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Урус А. І.; зобов'язати Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області внести до Державного реєстру записи про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та свідоцтва про право власності.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року адміністративний позов задоволений частково, а саме: визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію (індексний номер рішення 8612504 від 03.12.2013 р.) права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В решті вимог відмовлено.

Позивач вважаючи, що дане судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати в частині відмови у задоволенні адміністративного позову і в цій частині прийняти нове рішення.

Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідачі та третя особа своїх повноважних представників в судове засідання не направили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в травні 2014 року споживчому товариству "КООПЕРАТИВ" стало відомо про державну реєстрацію 03.12.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Урус Анастасією Ігорівною права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0224 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та видано свідоцтво про право власності НОМЕР_2.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2014 року, державна реєстрація права власності на земельну ділянку здійснена на підставі: кадастрового плану земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серія та номер: НОМЕР_3, виданого 02.12.2013 року управлінням Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області; державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4, виданого 19.05.2006 року Вінницьким міським управлінням земельних ресурсів; протоколу загальних зборів членів Споживчого товариства «КООПЕРАТИВ» №1 від 12.03.2013 року; акта приймання-передачі майна від 12.03.2013 року.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність оскарженого рішення.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції в частині скасування оскарженого рішення відповідача, що знайшов своє відображення в оскарженій постанові, з огляду на таке.

Так, підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлені ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Підпунктом 9 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 визначено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою.

Тобто, державний реєстратор приймає рішення про реєстрацію права власності чи про відмову у такій реєстрації на підставі оригіналів документів, які подаються для державної реєстрації прав.

У даному випадку оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку виданий 19.05.2006 року НОМЕР_4 державному реєстратору не надавався, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи.

Отже, Реєстраційною службою Вінницького міського управління юстиції Вінницької області державна реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 вчинена за відсутності оригінала правовстановлюючого документа на земельну ділянку, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Як свідчать матеріали реєстраційної справи щодо реєстрації за ОСОБА_3 земельної ділянки, оскаржувану реєстрацію права власності вчинено, зокрема, на підставі протоколу загальних зборів СТ "КООПЕРАТИВ" №1 від 12.03.2013 року та Акта приймання - передачі майна від 12.03.2013 року.

Згідно зазначених документів, на загальних зборах засновників товариства були присутні та приймали рішення про передачу земельної ділянки засновники ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, засновниками СТ "КООПЕРАТИВ" є ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Тобто, ОСОБА_4 до складу засновників СТ "КООПЕРАТИВ" не входить, відтак право на підписання протоколу загальних зборів та акту приймання - передачі земельної ділянки у неї відсутнє.

За змістом п. 6.4 розділу VI "Загальні збори членів СТ" статуту СТ "КООПЕРАТИВ", загальні збори скликаються правлінням СТ в міру необхідності, але не раніше одного разу на рік. Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 пайовиків. Рішення вважаються прийнятими якщо за них проголосувало 3/4 пайовиків присутніх на зборах.

За данними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, до органу управління юридичної особи обрана ОСОБА_5, як особа, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами.

Таким чином, право на скликання загальних зборів товариства належить ОСОБА_5, як керівнику товариства та голові правління.

Крім того, в суді першої інстанції в ході судового розгляду справи, ОСОБА_5 стверджувала, що про проведення загальних зборів СТ "КООПЕРАТИВ" з питань переходу права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 їй відомо не було, що є підставою для висновку про неправомочність загальних зборів СТ "КООПЕРАТИВ" оформлених протоколом №1 від 12.03.2013 року.

Тобто, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Вінниця є протиправною.

Що ж стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача внести до державного реєстру записи про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, то така процедура здійснюється відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за №1429/20167 (далі - Порядок).

Так, пунктом 2.3 Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав передбачено, що скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, тобто документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Водночас, з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування свідцтва про право власності, оскільки дана вимога є похідною і процедурної від першої, а отже є передчасною, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Особливості державної реєстрації прав на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно визначалися Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 22.06.2011 року № 703, пунктом 42 якого передбачено, що державний реєстратор прав на нерухоме майно у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Пунктом 16 цього Порядку визначено, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення.

Згідно з п. 35 Порядку ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1141 державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оформляє свідоцтво про право власності на нерухоме майно, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.

Таким чином, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі документів, визначених у ст. 19 Закону, у тому числі на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке оформлює за результатом розгляду заяви та доданих до неї документів, тобто перед прийняттям відповідного рішення.

Отже, свідоцтво про право власності у даному випадку передувало прийняттю рішення про державну реєстрацію права, при тому, що і оформлення свідоцтва, і оформлення рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснювалось в комплексі у процесі розгляду заяви про державну реєстрацію права. І підстави для здійснення обох реєстраційних дій були однакові.

В силу п. 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 22.06.2011 року № 703, державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на таке майно за новим правонабувачем проводиться за наявності державної реєстрації права власності на таке майно за попереднім правонабувачем, крім проведення державної реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно.

Однак матеріали реєстраційної справи свідчать про те, що державна реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на цю земельну ділянку за попереднім правонабувачем (СТ «КООПЕРАТИВ») не проводилась.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також абзацом третім п. 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 22.06.2011 року № 703, встановлено, що документи, необхідні для проведення державної реєстрації, які подані з порушенням вимог, встановлених законом, цим Порядком та іншими нормативно- правовими актами, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, в частині відмови у задоволенні позовних вимог стосовно визнання недійсним свідоцтва про право власності, постанова суду першої інстанції ухвалена всупереч приписам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення неповно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу споживчого товариства "КООПЕРАТИВ" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні адміністративного позову щодо визнання недійсним свідцтва про право власності НОМЕР_2 видане 03.12.2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Урус А. І.

Прийняти в цій частині нову постанову.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 видане 03.12.2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Урус А. І.

Решту частини постанови - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.