Рішення

від 05.03.2015 по справі 908/53/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 11/3/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 Справа № 908/53/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (вул. 40 років Радянської України, буд. 72«А», м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, код ЄДРПОУ 34975515),

до відповідача: Комунальна установа «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради (вул. Бойка, буд. 4, с. Урицьке, Запорізький район, Запорізька область, 70404, код ЄДРПОУ 03191259),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Макаренко В.М. - дов. №42/11 від 06.01.2015;

від відповідача: Плюта О.А. - дов. №241 від 31.03.2014;

про стягнення 353806,04грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про стягнення з комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради 353806,04 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою від 05.01.2015р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи.

З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому зазначає, що відповідач в порушення вимог статей 16,19, 21 Кодексу України про надра та статей 44, 49 Водного кодексу України, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами в період з 01.01.2012р. по 07.12.2012р. здійснив забір підземної прісної води об'ємом 8126 м 3 з артезіанської свердловини, чим спричинив збитки державі, розмір яких розраховано на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (далі Методика). Вважає, що вина відповідача доведена ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області, якою завідувача господарством Іщенка Г.А. було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України за нереабілітуючими обставинами.

Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи, віднести на відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилається на те, що він відповідно до вимог статті 23 Кодексу України про надра у спірний період здійснював забір прісних підземних вод без спеціальних дозволів в межах наданої йому земельної ділянки для господарсько-питного водокористування та власних господарсько-побутових потреб без перевищення ліміту - 300 м 3 на добу. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

З 05.12.2012р. по 07.12.2012р. інспекторами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області проводилась позапланова перевірка дотримання вимог водоохоронного законодавства КП «Веселівський психоневрологічний інтернат». За результатами перевірки був складений акт, в якому зазначено, що в період з 01.01.2012 по 07.12.2012 Комунальна установа «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької міської ради здійснювала забір води з підземного водоносного горизонту (артезіанської свердловини №1) без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст. 44, 49 Водного Кодексу України. За вказаний період було забрано 8126 м 3 води, що підтверджується довідкою відповідача вих. № 901 від 13.12.2012р.

Відповідно до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів за період з 01.01.2012 по 07.12.2012 розмір шкоди, заподіяної державі КП «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради внаслідок забору води із артезіанської свердловини №1 без дозволу на спеціальне водокористування становить 353806,04 грн.

Рішення про тимчасову заборону відповідачу забирати воду з артезіанської свердловини №1 позивачем не приймалось.

Артезіанська свердловина, з якої відповідачем здійснювався забір води знаходиться на його території, що підтверджується матеріалами справи, а саме - актом перевірки, та не заперечується позивачем.

Надаючи оцінку обставинам справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Загальні підстави цивільної відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно з вказаною статтею майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з цієї норми, підставою для стягнення шкоди є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільного правопорушення, який включає: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Враховуючи вказану норму та положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, позивач повинен довести протиправність поведінки заподіювача, наявність шкоди (її розмір), безпосередній причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою в заявленому розмірі, а відповідач-відсутність своєї вини в заподіянні шкоди.

Однак позивачем не доведено наявність протиправної поведінки відповідача, у зв'язку з чим відповідно відсутні інші елементи цивільного правопорушення, як підстави для цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Зокрема, в позовній заяві позивач зазначає, що такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою доведено в судовому порядку, при цьому посилається на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 31.05.2013р. (набрала законної сили 10.06.2013р.), якою Іщенка Г.А. - завідуючого господарством КУ «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької міської ради, було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України за нереабілітуючими обставинами, у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу строком на 1 рік.

Судом таке твердження позивача до уваги не приймається, виходячи із змісту ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального Кодексу України, відповідно до якої, обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи є вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

Ухвала, на яку посилається позивач, не є носієм встановлених та обов'язкових для господарського суду фактів.

Крім того, статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Частиною 1 статті 19 Кодексу України «Про надра» передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з частиною 3 цієї статті користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 21 Кодексу України «Про надра», надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Відповідно до ч. 1 статті 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

З матеріалів справи та специфіки діяльності установи вбачається, що вода відповідачем використовувалась на господарсько-питні та господарсько-побутові потреби та максимально допустимий об'єм видобутої води, передбачений ст. 23 Кодексу України «Про надра» в 300 м 3 не перевищувався.

Доказів того, що відповідачем у спірний період вода використовувалась на інші потреби ніж господарсько-питні та господарсько-побутові позивачем не надано.

Таким чином, відповідачем у відповідності зі статтею 23 Кодексу України «Про надра», в межах наданої йому в користування земельної ділянки здійснено забір прісної підземної води на господарсько-питні та господарсько-побутові потреби, об'єм якої не перевищив 300 кубічних метрів на добу, що вкладається у передбачені законодавством межі видобування підземних вод землекористувачами без дозволів.

За таких обставин, господарський суд не знаходить достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції у Запорізькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

В засіданні 05.03.2015р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 10.03.2015р.

Суддя С.А.Гончаренко