Постанова

від 11.03.2015 по справі 908/283/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа №908/283/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - Косаревська О.М., за довіреністю №2/15 від 10.02.2015 року; Шевчинський Ф.Б. (директор);

відповідачів - Алілуєв Д.Ю., за довіреністю б/н від 17.06.2014 року;

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Екссан», м.Запоріжжя (вх.№677(З)/1-40) на рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 року по справі №908/283/14,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фелікс», м.Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екссан», м.Запоріжжя,

про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 року по справі №908/283/14 (суддя Азізбекян Т.А.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екссан» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фелікс» суму боргу 25500,00 грн. та суму судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екссан» із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося та звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт зазначає, що судом першої інстанції з'ясовано фактичні обставини справи з недостатньою повнотою, що є порушенням норм процесуального законодавства. Зокрема, як вказує відповідач, судом першої інстанції при вирішенні спору не перевірено виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, а саме, матеріали справи не містять підготовленого позивачем дизайн-проекту. Відповідач наполягає на тому, що станом на момент звернення позивача до суду дизайн-проект його не передавався.

Апелянт наполягає на тому, що довідка та акти виконаних робіт не є належними та допустимими доказами по справі, оскільки мають суперечливий характер. Крім того, апелянт вказує на невідповідність дат відправлення позивачем кореспонденції.

У січні 2015 року матеріали апеляційної скарги з додатками надійшли до Харківського апеляційного господарського суду.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 року за №1632-VII змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 року визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

Абзацом другим частини третьої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» передбачено, що у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного рішення.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Враховуючи викладене та, перевіривши матеріали апеляційної скарги, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екссан» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

26.02.2015 року від позивача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3231), в якому він проти позиції апелянта заперечує та зазначає, що судових засідань з розгляду даної справи було декілька і представник відповідача на них не з'являвся, а отже відповідачу не відомо, що ТОВ «БК «Фелікс» надавало суду для огляду дизайн-проект, але до матеріалів справи він не долучався, оскільки проект є предметом договору №8/09 від 17.09.2012 року, а не предметом спору по даній справі.

Як зазначає позивач, до матеріалів справи ним надавалися копії акта виконаних робіт згідно з договором та довідки про вартість робіт за договором, оригінали яких передавалися відповідачу разом з дизайн-проектом.

Також, позивач зазначає, що він намагався врегулювати спір до моменту звернення до суду з позовною заявою шляхом направлення на адресу позивача вимоги про сплату суму заборгованості, яка була залишена боржником без відповіді. Щодо тверджень апелянта про відсутність завдання на проектування, за яким позивач мав виконувати дизайн-проект, то це не відповідає дійсності, адже у договорі було викладено всі істотні умови та встановлено завдання на проектування і визначено складові частини дизайн-проекту.

На думку позивача, невиконання відповідачем своїх обов'язків з оплати виконаної роботи за договором документально підтверджується і в суду першої інстанції були усі підстави для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим він просить рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, 26.02.2015 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2015 року разом із супровідним листом надано документи (вх.№3232), які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.03.2015 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача проти позиції скаржника заперечував, з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

17.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екссан» (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фелікс» (підрядник, позивач у справі) укладено договір №8/09, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе у відповідності з умовами цього договору зобов'язання з виконання дизайн-проекту з благоустрою території дитячого табору відпочинку у місті Приморськ (п. 1.1 договору).

У пункті 1.2 договору сторони погодили, що вартість робіт за ним становить 50000,00 грн. При цьому, сторони також визначили склад дизайн-проекту: план благоустрою території (площа перед їдальнею, алея, пляж, амфітеатр (сцена), місце для водних розваг; фасади будівель (спальний корпус тип А, спальний корпус тип Б, їдальня); дизайн-проект інтер'єру окремо взятого приміщення спального корпусу та туалетної кімнати, обіднього залу їдальні; вхідна група; малі архітектурні форми; дизайн-проект освітлення території проектних фрагментів.

Сторони за договором домовилися, що замовник оплачує передоплату для виконання робіт в розмірі 25000,00 грн., при цьому остаточний розрахунок провадиться не пізніше як через 5 робочих днів після передачі проекту замовнику (п. 1.3 та п. 1.4 договору).

Розділом 2 договору визначені умови та строки виконання робіт, зокрема, підрядник виконує роботи на протязі 30 робочих днів після одержання передоплати.

Пунктом 3 договору №8/09 від 17.09.2012 року передбачено, що підрядник бере на себе зобов'язання виконати весь комплекс робіт згідно цього договору та в установлені строки передати замовнику проект.

У свою чергу замовник бере на себе зобов'язання забезпечити приймання від підрядника виконаних робіт і провести розрахунки згідно договору.

Розділом 5 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його виконання.

Так, договір №8/09 складено в письмовій формі, підписано представниками сторін, а також скріплено печатками підприємств.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою договір №8/09 від 17.09.2012 року є договором підряду, який містить всі суттєві умови для договорів даного виду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.10.2012 року платіжним дорученням №7 відповідачем проведена передоплата по договору №8/09 від 17.09.2012 року у розмірі 25000,00 грн.

Позивач надав до суду докази на підтвердження факту виконання підрядних робіт за договором №8/09 від 17.09.2012 року. Так, за фактом виконання робіт позивачем складений акт виконаних робіт за листопад 2012 року та довідка про вартість виконаних робіт з реконструкції об'єкту, які передані відповідачу для підпису, що підтверджується відміткою про прийняття документів.

Документи, які складені позивачем на виконання договору, а саме: дизайн-проект на 48 аркушах; диск; акт виконаних робіт за листопад 2012 року відповідно до договору №08/09 від 17.09.2012 року у 2-х примірниках; довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2012 року у 2-х примірниках повторно направлені на адресу відповідача поштою, що підтверджується поштовим фіскальним чеком та описом вкладення від 10.12.2013 року.

Також, на адресу відповідача була направлена письмова вимога про сплату заборгованості за договором №8/09 від 17.09.2012 р. у розмірі 25000,00 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги, яка залишена без відповіді.

Як вже зазначалося, договором №8/09 від 17.09.2012 року передбачено, що замовник сплачує передоплату для виконання робіт в розмірі 25000,00 грн., а остаточний розрахунок не пізніше 5 днів після передачі проекту замовнику.

Проте, відповідач не обґрунтував та не довів того, що він свої зобов'язання з остаточної оплати за договором виконав, внаслідок чого в нього утворились заборгованість, яка складає 25000,00 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи , а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника , якщо інше не встановлено договором.

Відповідачем не доведено та не обґрунтовано, що він звертався до позивача в порядку ст. 853 Цивільного кодексу України з вимогою про виконання договору №8/09 від 17.09.2012 року або з будь-якою претензію щодо не виконання ТОВ «БК «Фелікс» свого обов'язку.

Згідно із положеннями статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов'язання по сплаті за виконаний дизайн-проект у належні строки та розмірі за договором №8/09 від 17.09.2012 року. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення 25000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження належного виконання ним умов щодо своєчасного розрахунку у встановленому порядку та розмірі за виконані підрядні роботи за договором №8/09 від 17.09.2012 року. А доводи викладені в апеляційній скарзі щодо не виконання позивачем свого обов'язку за договором не підтвердженні відповідачем належними та допустимими доказами.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Екссан» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 року по справі №908/283/14 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екссан» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 року по справі №908/283/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13 березня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.