Ухвала

від 02.03.2015 по справі 520/1545/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1895/15

Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі судового засідання Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року по цивільній справі позовом Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-14" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-14" про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

До Київського районного суду м. Одеси звернувся представник Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-14" з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та просив стягнути з відповідачки, яка є власником квартири АДРЕСА_1, заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2011 року по вересень 2013 року в сумі 2 511 грн. 48 коп. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник посилався на те, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Оскільки багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1, перебуває на балансі ЖБК "Вимпел-14", позивач надає житлово-комунальні послуги відповідачці. Однак, ОСОБА_2 сплачує житлово-комунальні послуги не у повному обсязі, відповідачка неодноразово повідомлялась позивачем про наявність заборгованості, однак продовжувала ігнорувати свої зобов`язання щодо погашення боргу, а тому ЖБК "Вимпел-14" був змушений звернутись до суду з даним позовом. Також, просив стягнути з відповідачки судові витрати.

23 червня 2014 року ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-14" про відшкодування моральної шкоди (а.с. 64-65) . В обґрунтування посилалась на те, що ЖБК "Вимпел-14" навмисно не виконує вимоги законодавства, відмовляється від укладення жодного договору щодо перебування її в об`єднанні кооперативу та у об`єднанні власників кооперативу, приписував, як вважала ОСОБА_2, зайвого користувача за її квартирою, начисляв зайві гроші за користування житлово-комунальних послуг на протязі 22 років. Як вказувала відповідач, тільки у 2013 році судом встановлено, що ЖБК "Вимпел-14" повинен начисляти житлово - комунальні послуги не за двох осіб, а за одну особу, яка фактично зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1. Заборгованість за попередні роки залишилась по причині того, що як стверджує ОСОБА_2, вона була позбавлена можливості отримувати соціальну допомогу на сплату житлово-комунальних послуг, як малозабезпечена сім`я. Таким чином, ОСОБА_2 вважала, що повинна була отримувати соціальну допомогу у 2010, 2011 роках, але не отримувала по причині незаконної довідки, яку видавав ЖБК "Вимпел-14", вказуючи в довідці про склад сім`ї замість однієї особи двох осіб. Також, саму довідку про стан сім`ї, яка складається з двох осіб, ОСОБА_2 не отримувала. Вважала, що ЖБК "Вимпел-14" усі 22 роки порушувало законні права та інтереси ОСОБА_2 як споживача житлово-комунальних послуг. На підставі вищевказаного, просила суд стягнути моральну шкоду з ЖБК "Вимпел-14" у сумі 10 000 грн. (а.с. 33-37, 169).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року позов Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-14" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги було задоволено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-14" про відшкодування моральної шкоди було відмовлено (а.с.173-175) .

04 грудня 2014 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року (а.с.196) .

16 січня 2015 року ухвалою судді апеляційного суду Одеської області Дрішлюка А.І. апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року було залишено без руху в зв'язку із невиконанням апелянтом вимог ЦПК України щодо змісту апеляційної скарги та несплаті судового збору (а.с.199-200) .

02 лютого 2015 року ОСОБА_2 подала уточнену апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року, посилаючись на те, що ЖБК "Вимпел-14" не довів суду першої інстанції, в чому полягає заборгованість відповідача. Вважає, що твердження позивача про відмову відповідача в укладенні договору про надання житлово- комунальних послуг є брехнею, оскільки саме ОСОБА_2 неодноразово подавала позов до суду про зобов`язання укласти договір з ЖБК "Вимпел-14", оскільки судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог, то позивач не має підстав для стягнення будь-яких коштів з відповідача (а.с. 202) .

Ухвалою судді Дрішлюка А.І. від 04 лютого 2015 р. було частково задоволено заяву ОСОБА_2 про відстрочку по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року, відстрочено сплату судового збору та відкрито апеляційне провадження у справі (а.с. 205-206).

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 07 липня 2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради (а.с. 13).

Відповідачка ОСОБА_2 є споживачем комунальних послуг, що надаються їй, як мешканцю зазначеної квартири у будинку, вказана обставина не спростована відповідачем, при цьому остання посилалась на інші обставини як на підставу для відмову в позові (зокрема відсутність договору, невірність нарахування заборгованості).

Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1, перебуває на балансі ЖБК "Вимпел-14" і кооператив виконує функції замовника для виконання робіт з утримання і ремонту житлового фонду, нежитлових приміщень і прилеглих територій, укладає договори з ремонтно-експлуатаційними підприємствами, енерго-водопостачальними та іншими спеціалізованими організаціями, які забезпечують функціонування систем життєзабезпечення будинку і прилеглої території. Оплату наданих житлово-комунальних послуг споживачі повинні вносити на рахунок ЖБК "Вимпел-14".

До матеріалів справи приєднано копію статуту ЖБК "Вимпел-14", який зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 1745 від 27 серпня 2004 року, з якого вбачається, що Житлово - будівельний кооператив "Вимпел-14" створений для обслуговування, ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за рахунок внесків членів ЖБК і за рахунок інших доходів, передбачених законодавством. ЖБК "Вимпел-14" є юридичною особою, діє на підставі статуту (а.с. 21-25). Тарифи узгоджені в установленому законом порядку (а.с. 15).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ОСОБА_2, як власник квартири в будинку ЖБК "Вимпел-14", зобов'язана вчасно щомісяця сплачувати позивачу ЖБК "Вимпел-14" за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та за спожиті житлово-комунальні послуги кошти на підставі ст.ст. 151, 162 ЖК УРСР, ст.ст.20, 22, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (зі змінами), Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011року №869. При цьому, колегія суддів виходить з того, що власність зобов'язує (ст. 41 Конституції України), а сам факт того, що ОСОБА_2 не є членом ЖБК "Вимпел-14", а тому не повинна нести додаткові витрати на утримання будинку, не відповідає змісту та сенсу закону. При цьому відхиляється довід апеляційної скарги щодо невірного застосування норм матеріального права, зокрема ЖК УРСР, оскільки його положення можуть застосовуватись субсидіарно до спірних правовідносин.

Щодо головного доводу апеляційної скарги про відсутність договору про надання послуг, в зобов'язанні укладання якого було відмовлено рішеннями суду (а.с. 38-39, 127-129) , то, відхиляючи його, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне. Дійсно, відповідно до п.4.4 Статуту ЖБК "Вимпел-14", якщо власник квартири жилого чи нежилого приміщення не є членом ЖБК, то з ним укладається договір на відшкодування витрат по утриманню будинку і прибудинкової території й оплату комунальних послуг. Ухилення власника від укладання договору не звільняє його від витрат по утриманню будинку і прибудинкової території і оплати комунальних послуг. Вказаний пункт Статуту спрямований на відшкодування фактично понесених затрат позивачем, оскільки він виступає замовником всіх послуг, які потім споживаються членами ЖБК - власниками квартир та іншими особами, яким на праві власності належать квартири. При цьому, як вбачається з рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 1512\1727\2012, причиною відмови в позові була відсутність доказів перешкоджання до його укладання (а.с 129). При цьому оцінка апелянтом спірної ситуації як такої, що наявні перешкоди для стягнення заборгованості, не відповідає сутності спірних правовідносин. Згідно зі ст. 11 ЦК України, права та обов'язки можуть виникати як із договорів, так і з інших дій, зокрема з фактичного надання послуг та їх споживання стороною. Відповідно відсутність договору за відсутності доказів, що ці послуги не були надані, не є перешкодою для стягнення вартості цих послуг. До матеріалів справи приєднані розрахунки, їх обґрунтування, зокрема калькуляція (а.с. 15-17, 164-168). З наведеного та наданих стороною відповідача доказів не спростовані надані позивачем письмові докази і пояснення до розрахунку суми боргу (а.с.33) . Прийняте рішення суду не протирічить постанові ВСУ від 10 жовтня 2012 р., яка є обов'язковою в силу ст.360-7 ЦПК України.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині відмови в зустрічному позові, то оскільки вони зводяться до позбавлення права на отримання соціальної допомоги, то матеріали справи таких доказів не містить.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ЖБК "Вимпел-14" про визнання дій неправомірними, перерахунок заборгованості, відшкодування шкоди, зобов'язання укласти договір було відмовлено. Рішення набрало законної сили (а.с. 127-129) .

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Колегія суддів апеляційного суду Одеської області погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ЖБК "Вимпел-14" відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., оскільки доказів наявності факту спричинення такої шкоди не надано. При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача, що наявність заборгованості не може бути перешкодою для видачі довідок про зареєстрованих осіб та їх кількість.

Таким чином, оскільки, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду першої інстанції на підставі ст. 308 ЦПК України без змін.

На підставі викладеного та керуючись 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

Є.С.Сєвєрова

М.В.Процик