Ухвала

від 03.03.2015 по справі 910/20131/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 березня 2015 року Справа № 910/20131/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрека Б.М., суддів:Вовка І.В., Селіваненка В.П., Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М., розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Електровимірювач" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 19.11.2014 у справі№ 910/20131/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" доПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" провизнання недійсним договору застави майнових прав,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі № 910/20131/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014, за результатами нового розгляду даної справи, Публічному акціонерному товариству "Електровимірювач" відмовлено у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер", про визнання недійсним договору застави майнових прав від 20.09.2011 № PL 11-492/29-1.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Електровимірювач" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2014 у справі № 910/20131/13, в якій просить зазначену постанову, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.12.2014 у справі № 39/5005/4527/2012, від 10.07.2013 у справі № 918/107/13-г, від 03.06.2008 у справі № 4-6-15/242-05-6854, від 24.07.2013 у справі № 5011-37/15187-2012, від 23.04.2013 у справі № 7/5005/6831/2012, від 08.05.2012 у справі № 9/383, від 05.10.2011 у справі № 22/165 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 19.11.2014 у справі № 910/20131/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору застави майнових прав, виходячи із встановлених судами обставин справи стосовно того, що позивачем не доведено підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки вчинені головою правління позивача дії на виконання договору застави свідчать про схвалення правочину повноважним органом позивача.

Водночас у постанові від 16.12.2014 у справі № 39/5005/4527/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову про визнання недійсним договору застави з огляду на встановлені обставини справи про те, що спірний договір укладено з порушенням приписів статті 203 Цивільного кодексу України; відсутні докази погодження правлінням позивача укладення договору, а також, у голови правління відсутні повноваження діяти самостійно без відповідного рішення правління.

У постанові від 10.07.2013 у справі № 918/107/13-г суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання договору про внесення змін до договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя недійсним з огляду на встановлені обставини справи про те, що сторонами в момент вчинення правочину не було додержано вимог чинного законодавства, оскільки спірним договором було збільшено обсяг відповідальності позивача без отримання погодження спостережної ради; ні попереднього погодження укладення договору, ні його затвердження, ні згоди на укладення такого договору, як договору застави спостережною радою директору не надавалось.

У постанові від 03.06.2008 у справі № 4-6-15/242-05-6854 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним договору застави майна, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що головою правління позивача спірний договір підписано з перевищенням повноважень, а саме всупереч статуту товариства без належного узгодження із спостережною радою.

У постанові від 24.07.2013 у справі № 5011-37/15187-2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання іпотечного договору недійсним з огляду на встановлені судами обставини справи про те, що відчуження майна товариства на суму, яка становить п'ятдесят і більше відсотків його майна, можливе виключно за наявності попереднього рішення загальних зборів учасників товариства про таке відчуження, а голова правління позивача не має права одноособово приймати рішення стосовно відчуження, а тому останній діяв з перевищенням своїх повноважень визначених статутом та законодавством.

У постанові від 23.04.2013 у справі № 7/5005/6831/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору поруки, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що підписання генеральним директором позивача договору поруки в забезпечення кредитних зобов'язань суперечить вимогам законодавства, оскільки на підписання спірного договору необхідно було отримати згоду інших учасників товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальних зборів, чого зроблено не було.

У постанові від 08.05.2012 у справі № 9/383 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами про визнання недійсним рішення спостережної ради товариства (в частині, що стосується доводів заявника), з огляду на встановлені судом обставини справи про те, що повноваження щодо затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, відноситься лише до компетенції загальних зборів акціонерів, а тому спостережна рада товариства прийнявши рішення про укладення кредитного договору діяла поза межами своїх повноважень та компетенції, оскільки сума вказаного договору перевищує вартість активів товариства на 25%.

У постанові від 05.10.2011 у справі № 22/165 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору застави майнових прав на грошові кошти, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що спірний договір підписано головою правління за відсутності відповідного рішення голови наглядової ради товариства, тобто всупереч положень статуту та вимог чинного законодавства.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Електровимірювач" у допуску справи № 910/20131/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Б. Грек Судді І. Вовк В. Селіваненко Л. Стратієнко М. Черкащенко