Постанова

від 03.03.2015 по справі 910/21147/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа№ 910/21147/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

за участю представників:

від позивача: Шаповалов А.С. - представник

від відповідача: Косенко А.А. - представник

розглянувши в відкритому судовому засідання матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014р. у справі № 910/21147/14 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Компанія Вантіка Трейдінг Лімітед (Vantica Trading Limited)

до Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє»

про стягнення 212 138,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Компанія VANTICA TRADING LIMITED (Вантіка Трейдінг Лімітед) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» про стягнення 212 183,10 грн. заборгованості на підставі Договору оренди нежитлових приміщень №01/02-ОП від 31.01.2013 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014р. у справі №910/21147/14 позов задоволено частково.

На підставі рішення з Дочірнього підприємства «Меркс мобілє» підлягає стягненню на користь Компанії Вантіка Трейдінг Лімітед (Vantica Trading Limited) в особі агента за договором №2-А від 20.12.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-енергетична компанія «Енергоінвест» сума основного боргу - 205 677,43 грн., пеня - 2 379, 49 грн., 3 % річних - 948,78 грн. та 4 181,00 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Дочірнє підприємство «Меркс Мобілє» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог на суму 178666,20 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 19.01.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.02.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 розгляд справи відкладено на 03.03.2015.

Представник позивача 27.02.2015 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники сторін у судове засідання з'явились, надали пояснення по сут спору. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

20.12.2012 між позивачем (власник) та ТОВ «Торгово-енергетична компанія «Енергоінвест» (агент) укладений агентський договір №2-А, за умовами якого, агент за винагороду зобов'язується надати власнику послуги щодо укладення від імені, в інтересах та за рахунок власника договору/договорів оренди об'єкта нерухомості/об'єктів нерухомості власника. Обєкти нерухомості розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 56-А.

За цим договором агент зобов'язується приймати на свій розрахунковий рахунок орендні платежі від орендарів об'єкта оренди нерухомості/об'єктів нерухомості власника. Отримані орендні платежі агент перераховує власнику за виключенням обов'язкових платежів та витрати агента у порядку, визначеному чинним законодавством та цим договором.

Зазначені орендні платежі є транзитними і агент не має на них права власності (п. 1.3).

Умовами п.1.4 агентського договору передбачено, що згідно податкового законодавства України, власник будучи нерезидентом не є платником податку на прибуток. Таким чином, згідно вимог п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України агент є податковим агентом власника щодо утримання та сплати податку з доходу, отриманого власником згідно договору оренди.

Агентський договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 3 років, тобто до 20.12.2015. (п. 13.1 агентського договору.)

31.01.2013 між позивачем (орендодавець) в інтересах якої діє Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «Енергоінвест» (на підставі статуту та договору №2-А від 20.12.2012) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди №01/02-ОП (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування (в оренду) нежитлові приміщення з №1 по №8 (група приміщень №5) торгівельні, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 56А, а орендар - використовувати приміщення та сплачувати орендну плату та інші встановлені платежі на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору приміщення належить орендодавцю на праві власності згідно свідоцтва від 13.12.2012.

У відповідності до п. 3.1. Договору приміщення може використовуватись орендарем для здійснення діяльності салону меблів. Із цією метою орендар може встановлювати і розміщувати в приміщенні необхідне майно, устаткування, а також відповідним чином оформляти інтер'єр приміщення, не порушуючи при цьому вимог і обмежень встановлених цим договором.

Умовами Договору сторони погодили, що строк оренди приміщення складає 32 місяці, який починає обчислюватись з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п. 6.1 Договору орендну плату, визначену в цьому договорів, орендар сплачує Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕК «Енергоінвест».

Щомісячно ТОВ «ТЕК «Енергоінвест» оформлює та надає для підписання орендарю акт приймання-передачі наданих послуг. У випадку не підписання орендарем вказаного акту до 5-го числа місяця, наступного за звітним, акт приймання-передачі вважається підписаним орендарем без зауважень, що передбачили сторони в п. 6.4 Договору.

Орендна плата нараховується з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення і д закінчення строку оренди в порядку та розмірі, передбаченому цим Договору (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 7.2. Договору сторони домовились, що розмір орендної плати розраховується за наступною формулою:

Орендна плата = орендна ставка *площа приміщення * індекс К1, де орендна ставка = 267,76 грн. за кв.м., площа приміщення - фактична площа приміщення, що зафіксована сторонами в акті прийому-передачі приміщення, індекс К1 = офіційний курс НБУ долару США до гривні на день виставлення рахунку, а в разі його відсутності на перше число відповідного місяця/ офіційний курс НБУ долару США до гривні на 22.01.2013, який становить 1 дол. США -= 7,993 грн.).

Сторони також домовились, що індексація (коригування) орендної плати згідно з цією статтею договору відбувається автоматично та не вважається зміною умов цього договору і не вимагає укладення додаткових угод до нього.

У відповідності до положень п. 7.3 Договору орендна плата може змінюватись орендодавцем в односторонньому порядку не більше 1 разу на рік на суму, що не перевищує 5 % від орендної ставки вказаної у п. 7.2.

Орендна плата сплачується ТОВ «ТЕК «Енергоінвест» не пізніше 10 числа місяця, за який здійснюється оплата, навіть якщо орендар не отримав від ТОВ «ТЕК «Енергоінвест» рахунку-фактури на сплату орендної плати (п. 7.5).

Відповідно до п. 22.1 Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 22.10.2015.

З матеріалів справи вбачається, що приміщення торгівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 56-А (літера Б, В), площею 316,00 кв.м. передане в оренду відповідачу за актом від 01.02.2013, який підписаний сторонами.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за Договором в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів позивач в період з 11.03.2014 по 06.05.2014 за твердженням позивача у відповідача утворилась заборгованість в сумі 205677,43 грн. Також позивачем заявлено до стягнення неустойка, 3 % річних.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором оренди.

У відповідності до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

06.02.2014 відповідач звернувся до позивача з листом №217 в якому повідомив про неможливість в подальшому орендувати приміщення та просив припинити договір з 01.03.2014.

У відповідь, позивач листом №9 від 07.02.2014 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, та п. 25.2 Договору, сторона - ініціатор припинення договору повинна попередити іншу сторону за 3 місяці до бажаної дати припинення договору, вважаючи датою припинення - 06.02.2014.

Листом №243/п від 17.03.2014 відповідач просив позивача витрати орендаря на поліпшення приміщення врахувати для проведення взаєморозрахунків.

В листі №42 від 09.04.2014 позивач повідомив відповідачу, що відповідно до п. 25.5 Договору, датою припинення останнього слід вважати 06.05.2014.

Листом №33 від 02.04.2014 позивач звернувся до відповідача з проханням про погашення заборгованості за Договором.

Матеріали справи свідчать, що 06.05.2014 орендар повернув орендодавцю приміщення з №1 по №8 (група приміщень №5) торгівельні, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 56А. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками, без зауважень.

Крім того, в п.3 цього акту сторони погодили, що на момент розірвання договору заборгованість орендаря за орендну плату складає 205 677,43 грн.

На виконання умов Договору та на підтвердження надання послуг з оренди, позивач надав акти здачі-приймання робіт (послуг) від 31.03.2014 на суму 87 261,96 грн., від 30.04.2014 - 98 952,24 грн., від 06.05.2014 - 19 463,23 грн., всього - 205 677,43 грн., які не оплачені відповідач, доказів протилежного суду не надано.

Дослідивши посилання апелянта на те, що його заборгованість становить 33 471,90 грн., враховуючи вирахування вартості здійснених ним поліпшення приміщення у розмірі 178 666,20 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п. 13.1 Договору сторони погодили, що орендар за свій рахунок здійснює поточний ремонт приміщення, забезпечує все необхідне обслуговування приміщення і будь-яке обладнання приміщення і пов'язаних з ним вивісок.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається на положення ч. 3 ст. 778 Цивільного кодексу України, однак слід зазначити, що спір стосується заборгованості, яка виникла внаслідок несплати орендної плати відповідачем, а умовами договору передбачено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату у будь-якому випадку.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість відповідача за Договором становить 205 677,43 грн., а відповідно позовні вимоги в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення неустойку - 5 502,29 грн. та 3 % річних - 958,38 грн.

Згідно з нормами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 19.1 Договору сторони погодили, що у разі прострочення орендарем виконання зобов'язання, що передбачає здійснення платежів на користь орендодавця, або якщо будь-який інший платіж за цим договором буде прострочено орендарем, він зобов'язаний сплатити орендодавцю на вимогу останнього неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ і діючої в період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожен календарний день прострочення та 3 % річних.

Суд зазначає, що з урахуванням умов Договору, пеня повинна розраховуватись за кожним актом окремо, а не на зростаючу суму заборгованості.

Крім того, при розрахунку пені за актом від 06.05.2014, позивач не взяв до уваги п.7.5 договору та положення ч. 1 ст. 254 ЦК України, та визначив початкову дату прострочення 07.05.2014.

На підставі викладеного, відповідно до арифметично правильного розрахунку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 379,49 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до арифметично правильного розрахунку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 948, 78 грн. 3 % річних.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року по справі № 910/21147/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/21147/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко