Вирок

від 24.10.2012 по справі 1-1174/11

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-1174/11

№ 1/0427/188/2012

В И Р О К

іменем України

24.10.2012 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Лили В.М.,

секретаря Петренко О.А.,

за участю прокурора Грицая С.М.

захисника ОСОБА_1І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого

- 08.06.2010р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, ст.104 КК України з іспитовим строком 2 роки

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

20 квітня 2011 року неповнолітні ОСОБА_2С та ОСОБА_3, (відносно якого закрито кримінальну справу на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році») виконували господарські роботи на території подвір'я домоволодіння № 2 по вул. Приорільській в ??м. Перещепино, Новомосковського району, Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_4 Під час виконання робіт близько 17-00 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скориставшись відсутністю за місцем проживання ОСОБА_4, а також тим, що двері гаража, розташованого на території домоволодіння не замкнені, та маючи вільний доступ зайшли, в гараж, звідки таємно викрали 4 декоративні алюмінієві грати, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись в викраденим на свій розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 збитків на загальну суму 200 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, від дачі детальних показань відмовився, підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному висновку, в даний час все усвідомив, був час подумати, у вчиненому розкаюється, збитки відшкодував.

Суд вважає вину підсудного ОСОБА_2, у вчиненні ним злочину встановленої і доведеної, що підтверджується дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами:

- оголошеними в суді показаннями ОСОБА_2, даними на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, який, свою вину визнав частково і показав, що приблизно 20.04.2011 р., близько 09.00 годин він знаходився вдома і до нього зайшов ОСОБА_3, який повідомив, що ОСОБА_5 треба щось допомогти зробити і вони вдвох пішли додому до останнього. Удома вони виконували роботу у ОСОБА_5А на території госпдвору, що саме робили, він вже не пам'ятає. Близько 12.00 години ОСОБА_4 поїхав з дому і вони залишились удвох. Оскільки ОСОБА_5 дав їм лише по 10грн., що не вистачало навіть на цигарки, то ОСОБА_3 запропонував йому украсти металеві грати у ОСОБА_6 Він став питати, де ті знаходяться, на що ОСОБА_3 сказав, що в гаражі, який не закритий на замок. Після цього він і ОСОБА_3 пішли в гараж, двері якого не били замкнені. У гаражі вони взяли 4 решітки, які склали в мішок і винесли їх за територію двору ОСОБА_4, де склали в кущах біля огорожі. Самі повернулися продовжувати роботи. Близько 14.00 години вони закінчили роботу і йдучи забрали заховані ними 4 решітки, які принесли на територію нежитлового домоволодіння, розташованого поряд з його домоволодінням, де він приніс кувалду, яку віддав ОСОБА_3, а сам пішов додому їсти. ОСОБА_3 сам побив на шматки викрадені ними грати та склав їх у мішок Після цього вони віднесли зазначені решітки на вул. Базарна в м. Перещепине, де продали за ціною металобрухту приблизно за 200грн. хлопцю по імені ОСОБА_6. Гроші виручені від продажу розділили між собою. (а.с.61)

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що до дому прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, для підробітки, вони розвантажували зерно. У гаражі у нього знаходилися 4 алюмінієві решітки. 20 квітня 2011р. виявив, що секцій немає. Після чого поїхав до дільничного та повідомив про вчинення крадіжки. Грати були придбані ним в 1990 р. по 5 рублів СРСР, він оцінив сам за цінами сьогоднішнього дня. В гараж вони зайшли самі, він їм дозволяв і довіряв, збиток відшкодували.

- показаннями законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_2 є її сином. 21.04.2011г. вона дізналася, що син вчинив крадіжку, збитки нею відшкодовані.

- усною заявою ОСОБА_4 від 31.05.2011 г. про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які з гаража території його домоволодіння скоїли крадіжку 4 алюмінієвих грат. (а.с.8)

- оглядом місця події від 31.05.2011г. території домоволодіння розташованого по вул. Приорільській № 2 в м. Перещепино, Новомосковського району, Дніпропетровської області. (а.с.11)

- явкою з повинною ОСОБА_3 від 31.05.2011г. в якій він вказав, що 20.04.2011г. близько 17-00 години спільно з ОСОБА_2 скоїли крадіжку 4 алюмінієвих секцій. (а.с.14)

- заявою ОСОБА_4 про те, що збиток йому відшкодований, претензій не має. (а.с.23)

Суд, оцінивши в сукупності, згідно зі ст. 65 КПК України, докази, здобуті в ході досудового та судового слідства, вважає їх достовірними, оскільки в сукупності кожне з них доповнює і підтверджує один одного. Показання, протоколи слідчих дій складені і оформлені в порядку передбаченому КПК України і є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, які мають значення для рішення по справі.

На цій підставі суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_2 суд, керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу підсудного. Суд враховує як пом'якшуючу покарання обставини щире розкаяння в скоєному, відшкодування збитків потерпілому, сприяння в розслідуванні злочину, також, суд враховує, що підсудний скоїв злочин будучи неповнолітнім, як обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Крім того, суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України і призначити покарання нижче нижчої межі санкції статті за вищевикладеним підстави, оскільки сам підсудний добровільно розповів про скоєний ним злочин, активно сприяв у розкритті злочину, яке виразилося у правдивих свідченнях про вчинений злочин і надання всіх доказів злочину, щире поведінка і такі дієві обставини вказують на щиросерде розкаяння підсудного.

Враховуючи, сукупність пом'якшуючих покарання обставин, ставлення підсудного до скоєного злочину, який на досудовому слідстві і суді проявив дієве каяття, суд вважає можливим призначити йому покарання у виді штрафу, розмірного ступеня тяжкості вчиненого злочину.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та всі обставини по справі, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

визнати винним ОСОБА_2 та призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України штраф 850 грн. на користь держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської обл. протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення.

Суддя Лила В.М.