Ухвала

від 03.03.2015 по справі 826/6136/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2015 р. м. Київ К/800/19122/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Шило М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014

у справі № 826/6136/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013№0000172320.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на його правонаступника - Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників, підтверджене належними доказами.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.03.2013 №321/40-10/23-20/13980201, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за листопад 2012 на суму 773077,00 грн. при відображенні ПАТ «Компанія «Райз» у декларації за грудень 2012 рік бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 5444985,00 грн. (рядок 23.1 декларації), встановлено порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2012 року на суму 773077,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 №0000172320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, у розмірі 1159615,50 грн., з яких 773077,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування, 386538,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, а тому бюджетне відшкодування позивачем не завищене, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача здійснювалась ним поза межами правового поля, а укладені ним правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договору, укладеного між позивачем та ТОВ «НК Артеміда ЛТД», не потребує доведення в силу його нікчемності.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував, що операції між позивачем та вищезазначеним контрагентом були нікчемними.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та ТОВ «НК Артеміда ЛТД», а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору поставки, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, судам слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на його правонаступника - Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль