Постанова

від 04.03.2015 по справі 2а-1670/1411/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

"04" березня 2015 р. м. Київ К/800/8627/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Стрелець Т.Г., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Глобинського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення коштів, за касаційною скаргою Глобинського районного центру зайнятості (далі - Глобинський РЦЗ) на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2011 року Глобинський РЦЗ звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь суму допомоги по безробіттю в розмірі 8006,59 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Глобинський РЦЗ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що у лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулась до Глобинського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

13.02.2009 ОСОБА_4 надано статус безробітної, і в період з 13.02.2009 по 24.03.2010 їй виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 8006,59 грн.

За результаті проведення перевірки, позивачем встановлено, що ОСОБА_4 під час перебування на обліку як безробітна, була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, про що складено акт № 82 від 06.07.2011, та повідомлено вказану особу про необхідність повернення в добровільному порядку суми виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 8006,56 грн. Цього ж дня позивачем видано наказ № 182 від 06.07.2011 про повернення ОСОБА_4 незаконно отриманих коштів в сумі 8006,59 грн., виплачених як допомога по безробіттю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю можливе лише у разі умисного невиконання особою обов'язків та зловживання ними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом «б» пункту третього статті 1 Закону України від 01.03.1993 № 803-ХІІ «Про зайнятість населення», чинного на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 803-ХІІ) визначено, що до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно з вимогами статті 2 Закон № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 755-IV).

Нормами статті 47 Закону № 755-IV передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;

свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;

довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття фізичної особи - підприємця з обліку як платника податків;

довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;

довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.

За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.06.2006 припинено підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 Зобов'язано ОСОБА_4 вчинити дії відповідно до пункту 9 статті 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до листа Державного реєстратора Глобинської районної державної адміністрації № 76/08.08 від 03.10.2011 на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 01.06.2006 цього ж дня було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що не пов'язане з банкрутством. Проте, реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця разом з необхідними документами ОСОБА_4 було подано реєстраційному органу лише 12.03.2010.

З урахуванням описаного колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що ОСОБА_5 в період перебування на обліку в Глобинському РЦЗ в період з 13.02.2009 по 24.03.2010 була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, тобто відносилась до зайнятого населення, а отже не мала права перебувати на обліку як безробітна та отримувати допомогу по безробіттю.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136), передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили певні норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 231 КАС України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Глобинського районного центру зайнятості - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2012 року - скасувати.

Адміністративний позов Глобинського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Глобинського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю в сумі 8006,59 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: