ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/10/15-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рогози Х.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кременчуцькому районі Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
05 січня 2015 року Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кременчуцькому районі Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" про стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що для призначення і сплати страхових виплат, відповідно до вимог закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV), ТОВ "Будівельник" передало позивачу особову справу потерпілої на виробництві ОСОБА_2, якій позивач призначив, сплачує і буде довічно сплачувати страхові виплати. Відповідно до норм Закону № 1105-ХІV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Позивач з урахуванням даних Держкомстату України про середню очікувану тривалість життя осіб розрахував суму капіталізованих платежів, яка становить 43367 грн. 98 коп. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду стягнення з ТОВ "Будівельник" на користь позивача капіталізованих платежів у сумі 43367 грн. 98 коп., які позивач буде сплачувати потерпілому ОСОБА_3
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник" зареєстрване в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який залучений судом до матеріалів справи.
Згідно Акту № 31 прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві складеного 17 жовтня 2001 року, ТОВ "Будівельник" передав позивачу особову справу потерпілої ОСОБА_3 до виплати.
Матеріалами справи підтверджується, що 24.11.1995 з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується актом від 29.11.1995. Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кременчуцькому та Козельщинському районах від 29.03.2013 № 1613/78/78/24 зазначеній особі призначено страхові виплати з 01.03.2013 безстроково, як потерпілому на виробництві.
Суд зауважує, що на момент розгляду справи відповідач перебував у стані припинення діяльності, що підтверджується відомостями Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який залучений судом до матеріалів справи.
Згідно заяви від 05.09.2014 позивач просив ліквідаційну комісію ТОВ "Будівельник" включити в число кредиторів Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кременчуцькому районі та визнати майнові вимоги відділення в сумі 43367,98 грн.
Доказів задоволення заяви позивача сторонами суду не надано.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
Згідно статей 15, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є некомерційною організацією, яка проводить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців.
Згідно абзацу 3 частини 2 статті 46 вказаного Закону фінансування та джерелом надходження коштів до Фонду є капіталізація, які надходять у разі ліквідації страхувальника у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 1195 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
За змістом частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, зазначеними нормами законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації.
Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 06.05.2000 року за №765, за приписами якого капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Позивачем на підтвердження правомірності розрахунку суми капіталізованих платежів надано розрахунок заборгованості по необхідності виплат майбутніх платежів та інформацію Держстату України від 31.07.2014 № 10.2-17/152-14 щодо середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні за 2013 рік, відповідно до яких сума платежів, яка підлягає відшкодування відповідачем становить 43367,98 грн.
Факт заподіяння шкоди здоров'ю вказаному громадянину підтверджується документами наявними в матеріалах справи, тому позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ "Будівельник" капіталізованих платежів суд вважає обґрунтованими.
На момент розгляду справи суду не надано доказів щодо сплати відповідачем за вказаними вимогами капіталізованих платежів Фонду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кременчуцькому районі Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю " Будівельник" про стягнення коштів, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" (ідентифікацій код 03585780) на користь Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кременчуцькому районі Полтавської області (ідентифікаційний код 25940916) капіталізовані платежі в сумі 43367,98 грн. (сорок три тисячі триста шістдесят сім гривень дев'яносто вісім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 16 березня 2015 року.
Суддя Р.І. Молодецький
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2015 |
Оприлюднено | 20.03.2015 |
Номер документу | 43114156 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Р.І. Молодецький
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні