Постанова

від 03.03.2015 по справі 910/16619/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа№ 910/16619/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі

судового засідання: Грабовському Д.А.

за участі :

прокурора Лиховид О.С. - посв. від 05.09.2012 №002628

позивач -1 Деревицька Н.В. - дов. від 13.01.2015 № 108-275/01

позивач-2 Дмитренко В.А. - дов. від 02.02.2015 № 375/38

відповідач Герасименко В.І. - (директор)

Панасюк С.А. - дов. від 23.11.2014 № б/н

розглянувши матеріали

апеляційної скарги

Приватного підприємства "Укральянстрейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2014

у справі № 910/16619/14 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Прокурора Солом'янського району міста Києва в

інтересах держави в особі:

позивача- 1 Солом'янської районної в місті Києві держаної

адміністрації

позивача-2 Комунального підприємства "Керуюча компанія з

обслуговування житлового фонду Солом'янського

району міста Києва"

відповідача Приватного підприємства "Укральянстрейд"

про виселення та повернення комунального майна

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Солом'янського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду") з позовом до відповідача Приватного підприємства "Укральянстрейд" (надалі - ПП "Укральянстрейд") про виселення та повернення нерухомого майна площею 87,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 13, де розміщено кафе з реалізації алкогольних напоїв.

В обґрунтування позову вимог прокурор зазначав, що 01.04.2008 між позивачем - 2 КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" та відповідачем ПП "Укральянстрейд" був укладений Договір оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва №061/Г, за яким позивач - 2 передав відповідачу нерухоме майно, загальною площею 87,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 13 для розміщення кафе з реалізації алкогольних напоїв. Оскільки, відповідачем по закінченню строку дії Договору не було звільнено орендоване приміщення та не передано за актом приймання-передачі майна, прокурор звернувся до місцевого господарського суду з вимогою про виселення відповідача з орендованого приміщення та повернення визначеного майна позивачу - 2 по акту прийому-передачі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 №910/16619/14 позовні вимоги прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено повністю; виселено відповідача ПП "Укральянстрейд" з нерухомого майна загальною площею 87,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 13; зобов'язано відповідача ПП "Укральянстрейд" повернути позивачу - 2 КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації нерухоме майно загальною площею 87,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 13 по акту приймання-передачі.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ПП "Укральянстрейд" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від від 24.09.2014 №910/16619/14 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Прокурор та позивачі -1, -2 у своїх Відзивах на апеляційну скаргу, просили суд залишити її без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 №910/16619/14 без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Ухвалою КАГС від 15.12.2014 №910/16619/14 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л.).

За Відзивом від 03.02.2015 позивач-2 повідомив, що відповідно до п. 23 Рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" позивача - 2 КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" було перейменовано у КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва", що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Статутом підприємства від 06.01.2015.

За пунктом 1 Ухвали КАГС від 04.02.2015 було перейменовано позивача - 2 комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" на комунальне підприємствоо "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва".

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ПП "Укральянстрейд" задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 по даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким у позові відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008 між позивачем КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" (орендодавець) та відповідачем ПП "Укральянстрейд" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва №061/Г (надалі - "Договір").

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець на підставі розпоряджень Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №2492 від 29 грудня 2007, №355 від 06.03.2008 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, для розміщення кафе з реалізації алкогольних напоїв за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 13. Об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 87,8 кв.м. у тому числі 1 поверх - 87,8 кв.м. згідно викопіювання з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору (додаток №1) (п. 2.1 Договору).

За умовами п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва і знаходиться на балансі орендодавця.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Соломянської районної в м. Києві ради від 20.12.2006 №101 або за результатами конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладання договору встановлюється у розмірі 20% від вартості майна і становить 3 606,33 грн. на місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно п. 3.5 Договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю (Додаток №3).

Відповідно до п. 7.5 Договору сторони визначили, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору.

В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Згідно з п. 9.1 Договору строк дії договору встановлено з 01.04.2008 до 06.02.2011.

Пунктом 9.2 Договору визначено, що договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади (в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору оформлюється письмово угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди, або укладенням нового договору. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження оренди об'єкту оренди, орендар повинен звільнити об'єкт оренди по закінченню терміну дії договору та передати орендодавцю об'єкт оренди по акту прийому-передачі.

Відповідно до п.п. 9.7, 9.7.1 Договір припиняє свою дію у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Факт передачі об'єкта оренди за Договором №061/Г від 01.04.2008 підтверджується Актом прийому-передачі б/н від 11.04.2008, підписаним сторонами Договору. (а/с 25)

Судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2011 між позивачем -2 КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" та відповідачем ПП "Укральянстрейд" було укладено Додаткову угоду №061/Г до Договору №061/Г від 01.04.2008.

Згідно п. 1 Додаткової угоди сторони підтверджують, що ними дотримані умови, визначені в пунктах 1.1, 1.2 та 1.3 рішення Київської міської ради від 14.07.2011 №402/5789, виконання яких дозволяє відповідно до вказаного рішення продовжити до 31.03.2012 року дію договорів оренди територіальної громади міста Києва та майна, що перебувало у власності територіальних громад районів у місті Києві, терміни дії яких закінчились.

У відповідності до п. 3 Додаткової угоди сторони погодили внести зміни до п. 9.1 Договору №061/Г від 01.04.2008 виклавши його в наступній редакції: "Цей договір діє до 31 березня 2012 року включно".

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду у 2008 та користування ним відповідачем станом на день винесення Рішення у даній справі, тобто 24.09.2014.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що строк дії спірного Договору оренди закінчився 31.03.2012, в зв'язку з тим, що позивач-2 Листом від 25.04.2012 №1429/37 в установленому чинним законодавством порядку повідомив відповідача про припинення терміну дії Договору оренди №061/Г від 01.04.2008 та заперечив проти його продовження на новий строк, тобто вказаний Договір оренди припинив свою дію, відповідач доказів укладення Договору оренди на новий строк на спірне приміщення суду не надав, а тому у нього відсутні підстави для перебування у цьому приміщенні.

Суд першої інстанції, оцінюючи докази по даній справи встановив, що після закінчення строку дії Договору оренди КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" звернулось до відповідача з Листом №1429/37 від 25.04.2012 в якому повідомило відповідача про припинення терміну дії Договору оренди №061/Г від 01.04.2008 та на підставі ст. 785 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", рішення Київської міської ради від 22.09.2011 та п.п. 9.2, 9.7 Договору запропонувало у двадцятиденний термін у відповідності до встановленого порядку звернутись до відділу з питань майна комунальної власності Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та відділу нежитлового фонду КП "Дирекція" для продовження названого Договору оренди нерухомого майна.

Проте, за ствердженнями позивача - 2, жодних звернень щодо продовження строку дії Договору оренди №061/Г від 01.04.2008, який за Додатковою угодою від 25.11.2011 №061/Г було продовжено до 31.03.2012, на адресу відділу з питань майна комунальної власності Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та відділу нежитлового фонду КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" від відповідача не надходило, та самим відповідачем жодних доказів на підтвердження факту такого звернення або укладення нового Договору господарському суду не було надано.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції, посилаючись на ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначив, що Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Суд першої інстанції, враховуючи зміст п.п. 9.1, 9.2, 9.7, 9.7.1 спірного Договору дійшов висновку, що такий Договір припинив свою дію саме - 31.03.2012.

За висновком місцевого господарського суду, оскільки Договір оренди №061/Г від 01.04.2008 припинив свою дію 31.03.2012, то відсутні правові підстави для перебування відповідача у займаному ним приміщенні. Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме актів про фактичне використання приміщення від 02.07.2013 та 17.03.2014 відповідач приміщення не звільнив та продовжує ним користуватись по теперішній час.

За оцінкою суду першої інстанції, з припиненням Договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідачем не надано, то вимога прокурора та позивачів про виселення та зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди за актом прийому-передачі КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів, дослідивши та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, визнала помилковими висновки суду першої інстанції з огляду на таке.

У своїх доводах апеляційного оскарження відповідач неодноразово наголошував на тому, що Лист від 25.04.2012 № 1429/37, на який суд першої інстанції посилається як на повідомлення про припинення дії спірного Договору оренди з 31.03.2012, в свою чергу, не містить тверджень чи прямих вимог про припинення дії Договору оренди від 01.04.2008 № 061/Г. Скаржник наголошував на тому, що у вищевказаному Листі лише інформується про закінчення терміну оренди та пропонується звернутись до відповідних органів з метою підготовки документів для продовження Договору оренди. Відповідач звертав увагу, що ним вчинялись всі необхідні дії щодо продовження Договору оренди, в тому числі, неодноразово замовлялась і оцінка майна, яка неодноразово вимагалась позивачем -2. ПП "Укральянстрейд" зауважував, що орендна плата сплачується без запізнень і борг по орендній платі відсутній, що, власне, не заперечувалось позивачами під час судових засідань. Таким чином Договір оренди, за оцінкою відповідача, було пролонговано.

Відповідач, посилаючись на п.4 ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» стверджував, що з урахуванням того, що орендна плата ним сплачується належним чином, претензій та намірів щодо розірвання Договору з боку позивача-2 не було до подачі позову до господарського суду, а також останнім вчиняються всі необхідні дії для оцінки майна та пролонгації спірного Договору, то відсутні правові підстави для виселення відповідача з орендованого приміщення.

Прокурор та позивачі -1, -2, заперечуючи проти доводів апеляційного оскарження, наголошували, що за Листом від 25.04.2012 № 1429/37 КП «Дирекцією» було повідомлено відповідача про припинення терміну дії спірного Договору оренди та запропоновано у випадку відсутності погодження про продовження Договору - звільнити приміщення по акту прийому-передачі.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вищевказана стаття також кореспондується зі статтею 764 ЦК України, в якій зазначено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором.

Таким чином, з вищевказаних норм вбачається, що бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що ж стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається У ВІДСУТНОСТІ ЗАПЕРЕЧЕНЬ та ВИМОГ ДО НАЙМАЧА ПОВЕРНУТИ ОРЕНДОВАНЕ МАЙНО протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору найму. Якщо протягом цього строку наймодавець заявить про своє бажання ПРИПИНИТИ відносини найму, наймач зобов'язаний буде повернути йому майно у строки та в порядку, передбаченому Договором.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

З даної статті вбачається, що строк звернення з такою заявою не обмежений місяцем саме після закінчення дії договору, а заінтересована сторона може подати заяву і до закінчення строку дії договору оренди, оскільки такі дії не суперечать вказаному закону та узгоджується з іншими нормативно-правовими актами (аналогічна правова позиція, щодо не обмеження місячним терміном звернення із заявою про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку викладена в Постанові ВГСУ від 27.01.2009. у справі № 51/17).

Судом першої інстанції зазначено, що волевиявлення орендодавця щодо припинення саме з 31.03.2012 року Договору оренди, в зв'язку з закінченням строку його дії і, як наслідок, повернення об'єкта оренди підтверджується Листом позивача-2 від 25.04.2012 № 1429/37, який за місяць до закінчення строку дії спірного Договору оренди надіслано на адресу відповідача. (т.1 а/с 18)

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, що вказаний Лист свідчить саме про волевиявлення орендодавця щодо припинення з 31.03.2012 року спірного Договору оренди.

З даного Листа від 25.04.2012 № 1429/37 надісланого на адресу відповідача ПП "Укральянстрейд"слідує:

«На підставі ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", рішенням Київської міської Ради від 22.09.2011 року №34/6250 «Про затвердження положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» та п.п. 9.2, 9.7 договору оренди № 061/Г ПРОПОНУЄМО ДЛЯ ПРОДОВЖЕННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ У 20-ТИ ДЕННИЙ ТЕРМІН ЗВЕРНУТИСЬ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ ДО:

- відділу з питань майна комунальної власності Соломянської районної в місті Києві державної адміністрації (пр.-т Повітрофлотський, 41 каб. №№ 352, 359, тел. 207-09-31, 207-09-32);

- відділу нежитлового фонду КП «Дирекція» (вул. Соціалістична, 6 каб. №№ 8,10,11 тел. 249-43-95, 249-43-70).

У випадку відсутності погодження на використання зазначеного приміщення просимо звільнити його, передавши по акту прийому-передачі представникам КП «ДИРЕКЦІЯ» та оплатити орендну плату та інші платежі, які передбаченні договором на день фактичної здачі приміщення".

За необхідності надання правової оцінки вказаному Листу позивача -2, колегія зазначає про наступне.

Згідно зі ст.764 ЦК України у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Колегія суддів звертає увагу, що ані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ані іншими нормативно-правовими актами не встановлено форми та змісту заяви про припинення договору оренди. Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. ІСТОТНЕ ЗНАЧЕННЯ У ДАНОМУ ВИПАДКУ МАЄ ЗМІСТ ТАКОЇ ЗАЯВИ, ОСКІЛЬКИ ВОНА ОБОВ'ЯЗКОВО ПОВИННА БУТИ СПРЯМОВАНА НА ПРИПИНЕННЯ АБО ЗМІНУ УМОВ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ, ТА ФАКТ ЇЇ ОТРИМАННЯ ІНШОЮ СТОРОНОЮ. Тобто, вказаною нормою передбачено вимогу щодо змісту такої заяви, а саме, що така заява повинна містити пряму ВИМОГУ ЩОДО ПРИПИНЕННЯ договору після закінчення його строку.

За оцінкою колегії суддів, Листом від 25.04.2012 № 1429/37 лише ІНФОРМУЄТЬСЯ орендаря про закінчення терміну Договору оренди майна та ПРОПОНУЄТЬСЯ для продовження строку даного Договору оренди звернутись у 20-ти денний термін у відповідності до встановленого порядку до відповідних органів з метою підготовки документів для продовження дії Договору оренди нерухомого майна, при цьому, ПОПЕРЕДЖЕНО відповідача, що у випадку відсутності погодження на використання зазначеного приміщення виникне необхідність звільнення спірного приміщення.

Вказаний Лист, на який посилаються позивачі, як на підставу виселення, має альтернативний характер та не містить прямої вимоги про припинення дії спірного Договору оренди майна на нерухоме майно саме 31.03.2012 та вимоги про те, що даний Договір не буде продовжено на майбутнє, а тому не може розцінюватись, як волевиявлення орендодавця, щодо виселення орендаря. Оскільки, названий Лист не може розглядатись як заява про волевиявлення орендодавця щодо припинення з 31.03.2012 року спірного Договору оренди, то цей Договір автоматично пролонговано, що обумовлює відсутність правових підстав для звільнення орендарем займаного приміщення та його повернення орендодавцю.

Аналогічна правова позиція щодо вимог до змісту заяви однієї із сторін про припинення договору оренди викладена у Постанові Вищого Гоподарського суду від 12.11.2013 № 912/175/13-г.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, комунальне підприємство вказувало на Акти від 02.07.2013 та від 17.03.2014 про фактичне користування спірним приміщенням, площею 87,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 13, де розміщено кафе з реалізації алкогольних напоїв, що були складені на предмет його використання відповідачем ПП «Укральянстрейд». (а/с 19;20)

На названі Акти позивач посилався як на підставу закінчення дії спірного Договору оренди нерухомого майна з 31.03.2012 та за якими, в результаті обстеження останнього, було встановлено факт не звільнення вказаного приміщення відповідачем ПП «Укральянстрейд» та продовження використання його під кафе.

Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства суб'єктами. В акті перевірки приміщення повинні зазначатись прізвища, імена та по-батькові посадових осіб, їх посади. Крім того, в акті перевірки зазначаються прізвища, імена та по-батькові, посади, місця проживання осіб, у присутності яких проводиться перевірка. Вказані записи здійснюються з посиланням на документи, що їх підтверджують. За згодою таких осіб до акта перевірки можуть додаватись копії цих документів.

Як вбачається з Акту про фактичне користування приміщення від 02.07.2013, останній був складений та підписаний комісією у складі: заступником директора КП «Дирекція» - М. Кравець, Інженером КП «Дирекція» - О. Савенкова, юристом КП «Дирекція» - М. Мойсик, з боку орендаря підпис відсутній, але містить позначку - «бармен Рус».

З Акту про фактичне користування приміщення від 17.03.2014 слідує, що останній був складений та підписаний комісією у складі: начальником відділу з питань майна КП «Дирекція» - С. Вовченко, Інженером КП «Дирекція» - Є. Яроцький, юристом КП «Дирекція» - В. Дмитренко, з боку орендаря підпис відсутній, без жодних позначень про вручення цього Акту відповідачу.

Враховуючи викладене, Акти від 02.07.2013 та 17.03.2014 були складені комісією службовими особами позивача-2 КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" за відсутності осіб не зацікавлених в результаті такої перевірки, які мають бути присутніми при обстеженні приміщення.

З даних Актів слідує те, що останні мають односторонній характер, не містять підписів з боку повноважного представника орендаря, а тому не можуть бути прийнятті судом в якості доказу щодо стверджень позивачів про припинення Договору оренди нерухомого майна №061/Г саме з 31.03.2012 року.

За поясненнями відповідача під час судового засідання при апеляційному перегляді справи, його не було повідомлено позивачем -2 про складання названих Актів фактичного використання приміщення. Разом з тим, ПП «Укральянстрейд» наголошувало на тому, що орендна плата за користування спірним приміщенням по теперішній час спачується за рахунками - фактури, які виставляються позивачем-2 КП «Дирекцією» і в яких підставою платежу зазначається орендна плата за Договором оренди нерухомого майна №061/Г від 01.04.2008.

Колегія суддів при дослідженні фактичних обставин справи звертає увагу, що в жовтні 2014, в листопаді 2014 року, вже після прийняття оскарженого Рішення по даній справі, тобто після 24.09.2014, відповідачем сплачувалась орендна плата за користування спірним приміщенням на підставі Договору оренди нерухомого майна №061/Г від 01.04.2008, що підтверджується рахунками - фактури №061-Г/4 від 10.10.2014, №061-Г/4 від 10.11.2014 та Актами надання послуг від 31.10.2014, від 28.11.2014, які були виставлені відповідачу позивачем - 2 за підписом директора КП «Дирекція» та головного бухгалтера, скріплені мокрою печаткою (а/с 91), що, в свою чергу, ще раз вказує на факт пролонгації Договору оренди та факт відсутності волі орендодавця на його припинення.

Враховуючи вищеназвані обставини щодо виставлення орендодавцем КП «Дирекція» орендарю ПП «Укральянстрейд» рахунків на сплату орендної плати після закінчення строку дії спірного Договору 31.03.2012, як те стверджує позивач, на підставі Договору оренди нерухомого майна №061/Г від 01.04.2008, сплату орендарем цих рахунків та відсутність повернення орендарю сплачених грошових коштів, як помилково перерахованих, колегія суддів звертає увагу, що такі дії орендодавця можуть розцінюватися як зміна висловленого ним попереднього ставлення щодо припинення вказаного Договору оренди. Наведена правова позиція зазначена у Постанові Верховного Суду України від 28.02.2006 у справі №1/135-20/51, у Постанові Вищого Господарського суду України від 16.02.2010 № 2-17/4594.1-2008 (2-25/4594-2008(2-3/4594-2008).

Відповідач на підтвердження того, що ним справно здійснювалась орендна плата та належним чином виконувались обов'язки за спірним Договором оренди нерухомого майна надав Акти звіряння розрахунків за Договором №061/Г від 01.04.2008 за періоди: з 01.01.2012 по 01.12.2012, з 01.01.2013 по 01.12.2013, з 01.01.2014 по 01.11.2014, за якими заборгованості по сплаті орендної плати у відповідача немає, сума боргу становить 0.00 (нуль) гривень, останні підписані та скріплені печатками орендодавця. (а/с 90)

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу відповідача ПП "Укральянстрейд" слід задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 по даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким у позові відмовити

Окремо, колегія суддів вважає за необхідне зернути увагу на те, що спірні правовідносини по даній справі виникли між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва", та відповідачем ПП "Укральянстрейд" в процесі здійснення останніми господарської діяльності, оскільки в даному випадку за спірним Договором оренди нерухомого майна від 01.04.2008 № 061/Г, на якому ґрунтується позов, КП «Керуюча компанія» - орендодавець виступає та виконує обов'язки за Договором оренди, як господарюючий суб'єкт.

Суд першої інстанції, приймаючи позовну заяву до свого провадження, не звернув увагу на те, що прокурором фактично заявлені вимоги в інтересах Солом'янської районної в місті Києві держаної адміністрації та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва", які відіграють роль господарюючих суб'єктів у даних правовідносинах, в зв'язку з тим, що позовні вимоги стосуються безпосередньо комунального майна, яке знаходиться в господарському віданні територіальної громади, а не захисту інтересів та реалізації повноважень держави.

Прокурором не було наведено конкретних достатніх та законодавчо визначених підстав чим відповідачем було порушено інтереси держави при виконанні умов спірного Договору оренди нерухомого майна.

За Пунктом 2 ст. 121 Конституції на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. В контексті пункту 2 статті 121 Конституції України приписи пункту 3 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, за статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в суді.

У пункті 3 Постанови № 7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що господарський суд ПОВИНЕН ОЦІНЮВАТИ ПРАВИЛЬНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОКУРОРОМ ОРГАНУ, НА ЯКИЙ ДЕРЖАВОЮ ПОКЛАДЕНО ОБОВ'ЯЗОК ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ФУНКЦІЙ У ПРАВОВІДНОСИНАХ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ЗАХИСТОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів. ПІДСТАВОЮ ПРЕДСТАВНИЦТВА В СУДІ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ Є НАЯВНІСТЬ ПОРУШЕНЬ АБО ЗАГРОЗИ ПОРУШЕНЬ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

У даному випадку недоведеність прокурором порушених інтересів держави, необгрунтованість доводів, на захист яких саме інтересів держави заявлено позов є підставою відмови у заявленому позові.

Аналогічна правова позиція щодо недоведеності прокурором інтересів держави викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2014 №901/1239/13.

Суд першої інстанції, розглянувши прокурорський позов по суті, дійшов помилкового висновку, оскільки фактичним обставинам справи була надана неналежна правова оцінка, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є прямою підставою скасування судового рішення.

За оцінкою колегії суддів, Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 № 910/16619/14 слід скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства "Укральянстрейд" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 № 910/16619/14 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, в наступній редакції:

"У позові відмовити."

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 № 910/16619/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 № 910/16619/14 бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/16619/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв