Ухвала

від 12.03.2015 по справі 810/1325/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1325/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Восход - України» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «Восход - України» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0001762301/2746 від 30.10.2012, № 0001772301/2747 від 30.10.2012, № 0000252301/127 від 24.01.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС № 0001762301/2746 від 30.10.2012 та № 0000252301/127 від 24.01.2013. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу апелянт мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без порушень та повністю відповідають чинному законодавству.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки під час здійснення поставки зерна ПП «Меганом - М» перебувало платником ПДВ, ПП «Восход - Україна» правомірно включив до складу витрат сплачені кошти за придбання пшениці. Враховуючи, що п.п. 138.10.5 ст. 138 ПК України передбачено право платників податків включати до складу витрат - витрати по сплаті відсотків за кредитним договором, позивач мав всі законні підстави на формування даних витрат. Суд першої інстанції вважав хибним твердженням податкового органу про те, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним в періоди, які відмінні від дати їх фактичної виписки, тобто із запізненням, оскільки згідно Закону України «Про ПДВ» та ПК України право на податковий кредит може виникати з дати отримання податкової накладної . Щодо висновку ДПІ про відсутність факту отримання товарів позивачем від ТОВ «Агропродукт 2010», суд вважає його безпідставним, оскільки позивачем надано первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовим особами ДПІ в Обухівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку ПП «Восход - України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного і іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено Акт № 3110/220/14279843 від 05.10.2012 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 , підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994, пункту 138.1, пункту 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України, заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 401638,00 грн;

- підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, заниження податку на додану вартість 365855,00 грн,

- підпункту 8.1.1, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб за листопад 2009 на загальну суму - 1500,0 грн.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001762301/2746 від 30.10.2012, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 451262,50 грн, з них 401638,00 грн за основним платежем і 49624,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення № 0001772301/2747 від 30.10.2012, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 446927,25 грн, з них 365693,00 грн за основним платежем і 81234,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Непогоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги ДПС у Київській області прийнято рішення № 129/10/10-206/775 від 18.01.2013, згідно з яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області № 0001762301/2746 від 30.10.2012 і скасовано податкове повідомлення - рішення № 0001772301/2747 від 30.12.012 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 40997,50 грн, в т.ч. 32798,00 грн за основним платежем та 8199,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

24.01.2013 ДПІ в Обухівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252301/127, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 405929,75 грн, з них 332895,00 грн за основним платежем і 73034,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами подальшого оскарження даних податкових повідомлень - рішень до Державної податкової служби України, скарги позивача залишені без задоволення.

Так, згідно з Актом перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що ПП «Восход-України» отримало пшеницю від ПП «Меганом - М» (код за ЄДРПОУ - 34877987) згідно:

- видаткової накладної № РН - 00055 від 05.11.2009, податкової накладної № 55 від 05.11.2009 в кількості 315,950 т на загальну суму 315952,52 грн в т.ч. ПДВ - 52658.75 грн;

- видаткової накладної № РП - 00054 від 02.11.2009, податкової накладної № 54 від 02.1.1.2009 на загальну суму 23640,19 грн в т.ч. ПДВ - 3940,03 грн.

За отриману сировину від ПП «Меганом - М» позивач перерахував кошти у сумі 103640,19 грн. Заборгованість ПП «Восход - України» перед ПП «Меганом - М» становила 235952,52 грн станом на 31.12.2009, на 30.06.2012, що також підтверджується даними бухгалтерського обліку.

При цьому, в Акті перевірки зазначено, що ПП «Меганом - М» має стани « 21» - «ліквідаційна процедура за рішенням суду». ПП «Меганом - М» знято з податкового обліку ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС згідно рішення № 2-а -8110/10/1070 від 23.11.2010, свідоцтво платника ПДВ № 100019780 від 06.02.2007 анульовано 16.08.2010, остання звітність до органів ДПС подано за півріччя 2010 року.

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку про те, що товари ПП «Меганом - М» реалізовані ПП «Восход - України», за які не проведено розрахунки, надані безоплатно, а оскільки за дані товари не здійснено компенсацію, не виникають валові витрати.

Однак, відповідно до відомостей в офіційному інтернет сайті ДП Інформаційно - ресурсний центр» відомості про припинення юридичної особи ПП «Меганом - М» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відсутні.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 685174 також відсутні дані про припинення ПП «Меганом - М».

Перебування контрагента позивача в процесі ліквідації не є підставою відповідно до вимог чинного на той час податкового законодавства для висновку, що валові витрати сформовані неправомірно. При цьому, відповідач не надав жодних доказів того, що це підприємство перебуває в стадії ліквідації.

Посилання податкового органу на те, що свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Меганом - М» анульовано, а останню податкову звітність підприємство подало за півріччя 2010, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач придбав пшеницю у даного контрагента у листопаді 2009 року, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 16.08.2010. Тобто, під час здійснення поставки зерна ПП «Меганом - М» перебувало платником податку на додану вартість.

Крім того, як наведено в Акті перевірки і не заперечувалось відповідачем, ПП «Восход - України» отримало пшеницю від ПП «Меганом - М» на підставі видаткових накладних № РН - 00054 від 02.11.2009 , № РН - 00055 від 05.11.2009.

Таким чином колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач правомірно включив до складу витрат, сплачені кошти за придбання пшениці у ПП «Меганом - М», що підтверджується первинними документами.

В ході проведення перевірки показників, відображених у рядку 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 12» за період з 01.07.2009 по 31.03.2011, встановлено, що ПП «Восход-України» здійснював операції з віднесенням до валових витрат вартість послуг пов'язаних з господарською діяльністю підприємств і відсотків нарахованих на суму банківського кредиту.

Перевіркою встановлено, що ПП «Восход України» отримало кредит в сумі 5000000,00 грн згідно з договором кредитної лінії № 904 від 14.09.2010, укладеним з ВАТ «Державний ощадний банк України».

Згідно довідки про результати перевірки цільового використання кредитних коштів, складеною і підписаною генеральним директором ПП «Восход - України» ОСОБА_3 і представниками ВАТ «Державний ощадний банк України», кошти отримані як кредит були використані на закупівлю зерна пшениці.

Згідно з наданою до перевірки фактичної калькуляції виробничої собівартості готової продукції (основної і побічної), ні до прямих матеріальних витрат, ні до розподілених витрат не включались відсотки, нараховані за користування кредитними коштами, внаслідок чого ціна реалізації виготовленої продукції не включає в себе зараховані відсотки, що не дає підстав відносити зазначені витрати до господарської діяльності ПП «Восход - України».

Однак, згідно з підпунктом 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включається фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Тобто, законодавцем передбачено право платників податкові включати до складу витрати, здійснені витрати по сплаті відсотків за кредитно-депозитними операціями.

На вимогу ст. 71 КАС України, відповідач не надав суду будь-яких доказів неправомірності формування витрат за користування кредитом, а також відповідного розрахунку витрат по відсотках, які на думку податкового органу не віднесені до валових витрат. Водночас, позивач зазначив у позовній заяві, що підприємство відображало користування кредитними коштами, зокрема, вони внесені у рядок 06.4 Декларації з податку на прибуток підприємств, як фінансові витрати.

Тому, з огляду на те, що позивач сплачував відсотки за користування кредитними коштами наданими ВАТ «Державний ощадний банк України», колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про правомірність формування даних витрат.

Відносно правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, слід зазначити наступне.

В Акті перевірки податковим органом зазначено, що ПП «Восход - України» включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних в періоди відмінні від дати їх фактичної виписки та по яких не доведено їх фактичне отримання в тих періодах, в яких вони були включені до податкового кредиту у податкових декларацій з податку на додану вартість. ПП «Восход - України» не здійснено заходів по своєчасному отриманню податкових накладних, не подано заяву зі скаргою на постачальника та не надано підтвердження отримання податкової накладної від постачальника із порушенням встановлених термінів.

Однак, виходячи із системного аналізу пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Можливість включення відповідної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту пов'язується з моментом отримання платником від контрагента належно оформленої податкової накладної.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України платник податків має право включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх періодах.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач діяв правомірно, коли не включав до податкового кредиту не підтверджені податковими накладними суми кредиту і включав сплачені суми податку лише після отримання податкових накладних.

Щодо висновку відповідача про відсутність факту тримання товарів позивачем від ТОВ «Агропродукт - 2010».

Податковим органом зазначено, що ПП «Восход - України» проводило господарські операції із ТОВ «Агропродукт - 2010».

До ДПІ в Обухівському районі від Уманської ОДПІ надійшли матеріали Акта № 1037/22/36780654 від 17.09.2012 про результати проведення зустрічної звірки щодо загального підтвердження господарських відносин ТОВ «Агропродукт-2010» із платниками податків: ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Олам Україна», ПП «Восход - Україна», дослідження їх реальності здійснення за період червень 2012 року.

Відповідно до даного Акта ТОВ «Агропродукт-2010» у червні 2012 реалізовано пшеницю 2 класу наступним суб'єктам господарювання, зокрема, ПП «Восход України» в кількості 400,0 т згідно накладної № 27/06/С1 від 27.06.2012 на суму 748000 грн, в т.ч. ПДВ 124666,67 грн, податкової накладної № 9 від 27.06.2012. Відвантаження відбулось на виконання договору № 68 від 25.06.2012.

Перевіркою встановлено, що пшениця відповідно договору складського зберігання № 24-11 від 20.07.2011 знаходилась на збереженні у ДАК «Хліб України «Полтавське хлібоприймальне підприємство».

Відповідно до документів, наданих ТОВ «Агропродукт-2010» (листи) транспортування від ДАК «Хліб України «Полтавське хлібоприймальне підприємство» до ПП «Восход -України» здійснювалось згідно з договором на перевезення від 25.06.2010, складеного ТОВ «Агропродукт-2010» з ФОП ОСОБА_6 Послуги оформлені наступними документами: актом виконання робіт № 14 від 27.06.2012 (послуги з перевезення пшениці по маршруту Поташ-Одеса-Обухів) на суму 200000 грн і транспортними накладними.

Перевіркою дотримання вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 встановлено, що у товарно-транспортних накладних відсутні наступні відомості: ціна та вартість перевезеної пшениці; посада особи, яка дозволила відпуск вантажу; відсутні дані подорожного листа; відсутня посада особи, яка здала і прийняла вантаж; відсутність виду перевезеної пшениці (клас).

Крім того, посадовими особами податкового органу здійснено розрахунок фінансового результату від операції з продажу у червні 2012 ТОВ «Агропродукт - 2010» пшениці 2 класу ПП «Восход - України». Згідно з яким вартість реалізованої пшениці без ПДВ становить 623333,33 грн, кількість - 400 т; собівартість реалізованої пшениці складає (400 т х 1398,61 грн) + (400 т х 249,37 грн.) + (400 т х 99,75 грн.) = 699092,00 грн, тому фінансовий результат - збиток у сумі 75758,00 грн (623333,33 грн - 699092,00 грн).

У зв'язку з цим, в Акті Уманської ОДПІ зазначено, що за результатами проведеної звірки ТОВ «Агропродукт-2010» (код ЄДРПОУ - 36780654) не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за червень 2012, в тому числі ПП «Восход - Україна» (код ЄДРПОУ - 14279843) на суму 748000 грн, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Агропродукт-2010» не направлена на реальне настання правових наслідків, а укладені правочини від імені (або) ТОВ «Агропродукт - 2010», спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування контрагентів, і не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Однак, на підтвердження реальності господарських відносин ПП «Восход - України» з ТОВ «Агропродукт - 2010» позивачем надано копію договору № 68 від 25.06.2012, укладеного між ПП «Восход - України» і ТОВ «Агропродукт - 2010», предметом якого була поставка пшениці.

На виконання даного договору суду надано:

- накладна № 27/06/01 від 27.06.2012;

- податкова накладна № 9 від 27.06.2012;

- платіжні доручення № 539 від 03.07.2012, № 551 від 04.07.2012, № 553 від 05.07.2012, № 561 від 09.07.2012, № 575 від 10.07.2012, № 581 від 12.07.2012, № 585 від 13.07.2012; товарно-транспортні накладні від 24.06.2012, від 26.06.2012. від 27.06.2012.

Таким чином, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у даного контрагента. При цьому, податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Відповідно до довідки серії АБ № 473694 з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача за КВЕД є виробництво продуктів борошно-круп'яної промисловості, виробництво хліба і хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і санітарно-технічним обладнанням, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами і санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агропродукт -20-10» на підставі висновків, які викладені в Акта № 1037/22/36780654 від 17.09.2012 про результати проведення зустрічної звірки щодо загального підтвердження господарських відносин ТОВ «Агропродукт-2010» із платниками податків: ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Олам Україна», ПП «Восход - Україна».

На підставі пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 колегія суддів вважає, що Акт № 1037/22/36780654 від 17.09.2012 про результати проведення зустрічної звірки щодо загального підтвердження господарських відносин ТОВ «Агропродукт-2010» із платниками податків: ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Олам Україна», ПП «Восход - Україна» не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агропродукт-2010», так як вказаний акт не містить інформації про перевірку господарських відносин позивача та його контрагента. Такий акт може свідчити лише про неможливість проведення зустрічної звірки, і не може містити інформацію про фінансово-господарські операції.

Крім того, податковим органом не надано будь-яких інших доказів відсутності поставок ТОВ «Агропродукт - 2010» пшениці ПП «Восход - України», у тому числі і щодо здійсненого розрахунку фінансового результату, який відображено в Акті перевірки.

Тому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції що, твердження ДПІ в Обухівському районі Київської області про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Агропродукт - 2010» є безпідставним і необґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 17.03.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.