Постанова

від 28.05.2019 по справі 810/1325/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2019 року

Київ

справа №810/1325/13-а

адміністративне провадження №К/9901/9108/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року (суддя Панова Г.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року (судді: Кучма А.Ю. (головуючий), Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі № 810/1325/13-а за позовом Приватного підприємства Восход-України до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство Восход-України (далі - позивач, ПП Восход-України ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2012 № 0001762301/2746, № 0001772301/2747 та від 24.01.2013 № 0000252301/127.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені в Акті перевірки контролюючим органом висновки про порушення вимог чинного податкового законодавства є безпідставними, а прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2012 № 0001762301/2746, № 0001772301/2747 та від 24.01.2013 № 0000252301/127 є протиправними, оскільки ПП Восход-України було правомірно включено до витрат сплачені кошти за товар поставлений ПП Меганом-М і відсотки за користування кредитними коштами наданими ВАТ Державний ощадний банк України . Крім того, позивач зазначив, що правомірно включав суми сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкових накладних у тих періодах, у яких вони були виписані постачальниками, а господарські відносини з ТОВ Агропродукт-2000 мали реальний характер і повністю підтверджуються відповідними первинними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 30.10.2012 № 0001762301/2746 та від 24.01.2013 № 0000252301/127. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2012 № 0001762301/2746 та від 24.01.2013 № 0000252301/127 діяв всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства, оскільки під час здійснення поставки зерна ПП Меганом-М перебувало платником ПДВ, а ПП Восход-України правомірно включив до складу витрат сплачені кошти за придбання пшениці, враховуючи, що положеннями статті 138 Податкового кодексу України передбачено право платників податків включати до складу витрат - витрати по сплаті відсотків за кредитним договором, позивач мав всі законні підстави на формування даних витрат. Судами першої та апеляційної інстанції було визнано безпідставними твердження контролюючого органу про те, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним в періоди, які відмінні від дати їх фактичної виписки, тобто із запізненням, оскільки згідно положень Закону України Про податок на додану вартість (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та Податкового кодексу України право на податковий кредит може виникати з дати отримання податкової накладної. Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ Агропродукт 2010 , то судам попередніх інстанцій позивачем було надано первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП Восход-України у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовим особами контролюючого органу проведено планову виїзну перевірку ПП Восход-України з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного і іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено Акт № 3110/220/14279843 від 05.10.2012.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог: підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 , підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994, пункту 138.1, пункту 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України, заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 401 638,00 грн; підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 Про податок на додану вартість , пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, заниження податку на додану вартість 365 855,00 грн; підпункту 8.1.1, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , заниження податкових зобов`язань по податку з доходів фізичних осіб за листопад 2009 на загальну суму - 1 500,0 грн. На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001762301/2746 від 30.10.2012, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 451 262,50 грн, з них 401 638,00 грн за основним платежем і 49 624,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення № 0001772301/2747 від 30.10.2012, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 446 927,25 грн, з них 365 693,00 грн за основним платежем і 81 234,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Непогоджуючись із прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ДПС у Київській області прийнято рішення № 129/10/10-206/775 від 18.01.2013, згідно з яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області № 0001762301/2746 від 30.10.2012 та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001772301/2747 від 30.12.2012 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 40 997,50 грн, в т.ч. 32 798,00 грн за основним платежем та 8 199,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

24 січня 2013 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252301/127, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 405 929,75 грн, з них 332 895,00 грн за основним платежем і 73 034,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами подальшого оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до Державної податкової служби України, скарги позивача залишені без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з актом перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що ПП Восход-України отримало пшеницю від ПП Меганом-М (код за ЄДРПОУ - 34877987) згідно: видаткової накладної № РН - 00055 від 05.11.2009, податкової накладної № 55 від 05.11.2009 в кількості 315,950 т на загальну суму 315 952,52 грн в т.ч. ПДВ - 52 658.75 грн; видаткової накладної № РП - 00054 від 02.11.2009, податкової накладної № 54 від 02.1.1.2009 на загальну суму 23 640,19 грн в т.ч. ПДВ - 3 940,03 грн. За отриману сировину від ПП Меганом-М позивач перерахував кошти у сумі 103 640,19 грн. Заборгованість ПП Восход-України перед ПП Меганом-М становила 23 5952,52 грн станом на 31.12.2009, на 30.06.2012, що також підтверджується даними бухгалтерського обліку. В акті перевірки зазначено, що ПП Меганом-М має стан 21 - ліквідаційна процедура за рішенням суду . ПП Меганом-М знято з податкового обліку ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС згідно рішення № 2-а-8110/10/1070 від 23.11.2010, свідоцтво платника ПДВ № 100019780 від 06.02.2007 анульовано 16.08.2010, остання звітність до органів ДПС подано за півріччя 2010 року. У зв`язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку про те, що товари ПП Меганом-М реалізовані ПП Восход-України , за які не проведено розрахунки, надані безоплатно, а оскільки за дані товари не здійснено компенсацію, не виникають валові витрати.

Однак, відповідно до відомостей в офіційному інтернет сайті ДП Інформаційно-ресурсний центр відомості про припинення юридичної особи ПП Меганом-М в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців - відсутні. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 685174 також відсутні дані про припинення ПП Меганом-М . Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач придбав пшеницю у ПП Меганом-М у листопаді 2009 року, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано лише 16.08.2010, тобто, під час здійснення поставки зерна ПП Меганом-М перебувало платником податку на додану вартість. В акті перевірки № 3110/220/14279843 від 05.10.2012 зазначено (також не заперечувалось відповідачем), що ПП Восход-України отримало пшеницю від ПП Меганом-М на підставі видаткових накладних № РН - 00054 від 02.11.2009, № РН - 00055 від 05.11.2009. Крім того, контролюючим органом не було надано жодних доказів того, що ПП Меганом-М перебуває в стадії ліквідації.

Також в ході проведення перевірки показників, відображених у рядку 04.13 інші витрати, крім визначених у 04.1 - 12 за період з 01.07.2009 по 31.03.2011, встановлено, що ПП Восход-України здійснювало операції з віднесенням до валових витрат вартість послуг пов`язаних з господарською діяльністю підприємств і відсотків нарахованих на суму банківського кредиту. Перевіркою встановлено, що ПП Восход-України отримало кредит в сумі 5000 000,00 грн згідно з договором кредитної лінії № 904 від 14.09.2010, укладеним з ВАТ Державний ощадний банк України . Згідно довідки про результати перевірки цільового використання кредитних коштів, складеною і підписаною генеральним директором ПП Восход-України і представниками ВАТ Державний ощадний банк України , кошти отримані як кредит були використані на закупівлю зерна пшениці. Згідно з наданою до перевірки фактичної калькуляції виробничої собівартості готової продукції (основної і побічної), ні до прямих матеріальних витрат, ні до розподілених витрат не включались відсотки, нараховані за користування кредитними коштами, внаслідок чого ціна реалізації виготовленої продукції не включає в себе зараховані відсотки, що не дає підстав відносити зазначені витрати до господарської діяльності ПП Восход-України .

Однак, враховуючи положення підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України та з огляду на те, що позивач сплачував відсотки за користування кредитними коштами наданими ВАТ Державний ощадний банк України , суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування даних витрат.

Контролюючим органом зазначено, що ПП Восход-України проводило господарські операції з ТОВ Агропродукт-2010 . До контролюючого органу від Уманської ОДПІ надійшли матеріали Акта № 1037/22/36780654 від 17.09.2012 про результати проведення зустрічної звірки щодо загального підтвердження господарських відносин ТОВ Агропродукт-2010 із платниками податків: ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД , ТОВ Олам Україна , ПП Восход-України , дослідження їх реальності здійснення за період червень 2012 року. Відповідно до даного акту ТОВ Агропродукт-2010 у червні 2012 року реалізовано пшеницю 2 класу, зокрема, ПП Восход-України в кількості 400,0 т згідно накладної № 27/06/С1 від 27.06.2012 на суму 748 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 124 666,67 грн, податкової накладної № 9 від 27.06.2012. Відвантаження відбулось на виконання договору № 68 від 25.06.2012.

Перевіркою встановлено, що пшениця відповідно договору складського зберігання № 24-11 від 20.07.2011 знаходилась на збереженні у ДАК Хліб України Полтавське хлібоприймальне підприємство . Відповідно до документів, наданих ТОВ Агропродукт-2010 (листи) транспортування від ДАК Хліб України Полтавське хлібоприймальне підприємство до ПП Восход-України здійснювалось згідно з договором на перевезення від 25.06.2010, складеного ТОВ Агропродукт-2010 з ФОП Пукаленко В.В. Послуги оформлені наступними документами: актом виконання робіт № 14 від 27.06.2012 (послуги з перевезення пшениці по маршруту Поташ-Одеса-Обухів) на суму 200 000,00 грн і транспортними накладними.

Перевіркою дотримання вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 встановлено, що у товарно-транспортних накладних відсутні наступні відомості: ціна та вартість перевезеної пшениці; посада особи, яка дозволила відпуск вантажу; відсутні дані подорожного листа; відсутня посада особи, яка здала і прийняла вантаж; відсутність виду перевезеної пшениці (клас). Крім того, посадовими особами податкового органу здійснено розрахунок фінансового результату від операції з продажу у червні 2012 року ТОВ Агропродукт-2010 пшениці 2 класу ПП Восход - України . Згідно з яким, вартість реалізованої пшениці без ПДВ становить 623 333,33 грн, кількість - 400 т; собівартість реалізованої пшениці складає (400 т х 1 398,61 грн) + (400 т х 249,37 грн) + (400 т х 99,75 грн) = 699 092,00 грн, тому фінансовий результат - збиток у сумі 75 758,00 грн (623333,33 грн - 699092,00 грн). У зв`язку з цим, в Акті Уманської ОДПІ зазначено, що за результатами проведеної звірки ТОВ Агропродукт-2010 (код ЄДРПОУ - 36780654) не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за червень 2012 року, в тому числі ПП Восход-Україна (код ЄДРПОУ - 14279843) на суму 748 000,00 грн, фінансово-господарська діяльність ТОВ Агропродукт-2010 не направлена на реальне настання правових наслідків, а укладені правочини від імені (або) ТОВ Агропродукт-2010 , спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування контрагентів, і не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Однак, на підтвердження реальності господарських відносин ПП Восход-України з ТОВ Агропродукт-2010 позивачем надано копію договору № 68 від 25.06.2012, укладеного між ПП Восход-України і ТОВ Агропродукт-2010 , предметом якого була поставка пшениці. На виконання даного договору суду надано: накладна № 27/06/01 від 27.06.2012; податкова накладна № 9 від 27.06.2012; платіжні доручення № 539 від 03.07.2012, № 551 від 04.07.2012, № 553 від 05.07.2012, № 561 від 09.07.2012, № 575 від 10.07.2012, № 581 від 12.07.2012, № 585 від 13.07.2012; товарно-транспортні накладні від 24.06.2012, від 26.06.2012 та від 27.06.2012. Тобто, позивачем було надано судам попередніх інстанцій первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Агропродукт-2010 . При цьому, контролюючий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів.

Крім того, контролюючим органом не було надано судам попередніх інстанцій будь-яких інших доказів відсутності поставок ТОВ Агропродукт-2010 пшениці ПП Восход-України , у тому числі і щодо здійсненого розрахунку фінансового результату, який відображено в акті перевірки.

Також, суд першої інстанції зазначив, що позивачем було оскаржено податкові повідомлення-рішення від 30.10.2012 № 000176301/2746 та № 000772301/2747 в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС у Київській області від 18.01.2013 № 129/10/10-206/775 податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 № 0001772301/2747 скасовано в частині податку на додану вартість у сумі 40 997,50 грн, з них 32 798,00 грн за основним платежем та 8 199,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Враховуючи положення пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України (у редакції Закону на час прийняття рішення податковим органом) вказане податкове повідомлення-рішення є відкликаним.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , Податкового кодексу України (у редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, в тій частині, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.

8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 138.1 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у

статті 139 цього Кодексу.

10.2. Підпункт 138.10.5 пункту 138.

До складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов`язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

10.3. Пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

11. Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств (чинний на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 3.

Об`єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

11.2. Пункту 4.1 статті 4.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

11.3. Пункт 5.1 статті 5.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

11.4. Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

11.5. Пункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

12. Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР Про податок на додану вартість (чинний на момент виникнення спірних правовідносин):

12.1. Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

12.2. Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2012 № 0001762301/2746 та від 24.01.2013 № 0000252301/127 діяв всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про правомірність включення позивачем до складу витрат, сплачені кошти за придбання пшениці у ПП Меганом-М (підтверджується наданими первинними документами), оскільки позивач придбав пшеницю у ПП Меганом-М у листопаді 2009 року, тоді як свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано 16 серпня 2010 року, тобто, під час здійснення поставки зерна ПП Меганом-М перебувало платником податку на додану вартість. Крім того, контролюючим органом не було надано до судів попередніх інстанцій жодних доказів того, що ПП Меганом-М перебуває в стадії ліквідації.

Колегія суддів погоджується також з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що враховуючи положення підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та з огляду на те, що позивач сплачував відсотки за користування кредитними коштами наданими ВАТ Державний ощадний банк України , ПП Восход-України було правомірно включено до складу витрат здійснені витрати зі сплаті відсотків за такими фінансовими операціями. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Агропродукт-2010 у справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема наданими: копією договору № 68 від 25.06.2012, укладеного між ПП Восход-України і ТОВ Агропродукт-2010 , накладною № 27/06/01 від 27.06.2012, податковою накладною № 9 від 27.06.2012; платіжними дорученнями № 539 від 03.07.2012, № 551 від 04.07.2012, № 553 від 05.07.2012, № 561 від 09.07.2012, № 575 від 10.07.2012, № 581 від 12.07.2012, № 585 від 13.07.2012, товарно-транспортними накладними від 24.06.2012, від 26.06.2012 та від 27.06.2012, факт здійснення господарських операцій щодо придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Агропродукт-2010 . Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що контролюючий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів. Крім того, контролюючим органом не було надано судам попередніх інстанцій будь-яких інших доказів відсутності поставок ТОВ Агропродукт-2010 пшениці ПП Восход-України , у тому числі і щодо здійсненого розрахунку фінансового результату, який відображено в акті перевірки.

16. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі № 810/1325/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду