Рішення

від 17.03.2015 по справі 920/213/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.2015 Справа № 920/213/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зражевського Ю.О. при секретарі судового засідання Шинкаренко А.І., розглянувши матеріали справи № 920/213/15:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОМА АГРО», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хоружівка», Сумська область, Недригайлівський район, с. Хоружівка

про стягнення 1945360 грн. 16 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Бонтлаб В.В. (довіреність № б/н від 12.01.2015 року.)

Від відповідача: Дубяга Н.Я.(довіреність № б/н від 01.01.2015 року)

Суть спору : позивач подав заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1866752 грн. 00 коп. основного боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 20 грудня 2013 року, 18616 грн. 38 коп. процентів, 3989 грн. 22 коп. 3% річних, 56002 грн.56 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

09.02.2015 року та 16.02.2015 року представник позивача подавав до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.02.2015 року задоволено клопотання позивача про участь у справі в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнає частково, в обґрунтування своєї позиції по справі, 26.02.2015 року подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає про визнання суми основного боргу за договором та заперечує проти стягнення відсотків, 3% річних та інфляційних збитків, оскільки договором не передбачено нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

20 грудня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДІОМА АГРО» (позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Хоружівка» (позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №2, відповідно до умов якого, позикодавець надає безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в межах суми 2395500 грн. 00 коп., без ПДВ протягом місяця з моменту підписання цього договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позичальника.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача 2395500 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками: від 23.12.2013 року на суму 990000 грн. 00 коп., від 26.12.2013 року на суму 990000 грн. 00 коп., від 27.12.2013 року на суму 296000 грн. 00 коп., від 27.12.2013 року на суму 119000 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2014 року.

Відповідно до п. 3.2 договору повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушуючи умови договору не повернув у повному обсязі надану фінансову допомогу у встановлений строк, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1866752 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано до сплати відповідачу 3% річних за період з 01.01.2015р. по 26.01.2015р., сума яких становить 3989 грн. 22 коп. та інфляційних витрат за січень 2015 року , сума яких становить 56002 грн. 56 коп.

Приймаючи до уваги, що сума заборгованості в установлений договором строк відповідачем не погашена, а відтак нараховані позивачем 3% річних та інфляційні витрати, які є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до позовних вимог просить суд стягнути з відповідача проценти за договором позики в сумі 18616 грн. 38 коп. за період з 01.01.2015р. по 26.01.2015р. за розміром облікової ставки Національного банку України - 14%.

Проте, з даною вимогою суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Отже, договором не передбачено нарахування процентів, а навпаки зазначається про застереження щодо їх нарахування, тому вимоги позивача, щодо стягнення 18616 грн. 00 коп. суми нарахованих процентів є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хоружівка» (42130, Сумська область, Недригайлівський район, с. Хоружівка, вул. Центральна, буд. 9 і.к. 30133681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОМА АГРО» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 8 і.к. 38076097) 1866752 грн. 00 коп. основного боргу, 3989 грн. 22 коп 3% річних, 56002 грн. 56 коп. інфляційні, а також 39617 грн. 21 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18.03.2015 року.

Суддя Ю. О. Зражевський