Постанова

від 17.03.2015 по справі 916/1535/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р.Справа № 916/1535/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Мирошниченко М. А., суддів: Воронюка О.Л. та Лашина В.В.

(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретарі судового засідання - Станковій І.М.

за участю представників:

Прокурора Одеської області - Лянна О.М.,

Ананьївської державної адміністрації Одеської області - не з'явився,

фізичної особи підприємця ОСОБА_2- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2014 р. у справі № 916/1535/14 за позовом Прокурора Ананьївського району Одеської області в інтересах держави в особі Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди ,

ВСТАНОВИЛА:

22.04.2014р . Прокурором Ананьївського району Одеської області (далі Прокурор) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов в інтересах держави в особі Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області (далі Позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі Відповідач) про внесення змін до укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі від 08.01.2008р. (а.с.2-4).

Зокрема Прокурор просив суд:

викласти п. 5 договору наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 726 807,54 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного відділом Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області»;

- викласти п. 9 договору у наступній редакції: „ Орендна плата за земельну ділянку площею 38,766 га розрахована у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 21804,22 грн. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі".

Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що Рішенням Ананьївсього районної ради Одеської області №67-У1 від16.02.2011р. затверджено нову нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 726 807,54 грн. коефіцієнт індексації за 2012 та 2013 роки становить 1.0.

Прокурор зазначив, що враховуючи вказане рішення та приписи ст.288 Податкового кодексу України позивач протягом 2013 року та в лютому 2014р. звертався до відповідача з пропозицією перегляду розміру орендної на підставі змін вимог чинного законодавства, однак відповідач не відповів на ці пропозицію позивача.

Прокурор вважає, що неузгодженням нового розміру орендної плати порушуються вимоги чинного законодавства та інтереси держави в особі позивача, а тому він просить внести вказані зміни у договір в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Одеської області за вказаним позовом порушено провадження у справі №916/1535/14 (а.с.1).

04.08.2014р. відповідач надав суду заперечення на позов, у яких не взнав позовні вимоги прокурора пославшись на те, нормативна грошова оцінка земельної ділянки була розрахована відділом Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів) затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Державного комітету лісового господарства України, Державного комітету України по водному господарству. Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 19/16/22/11/17/12, який на момент подачі позову втратив чинність, а отже, зміни до договору оренди землі від 08.01.2008 року стосовно орендної плати не зможуть бути внесені.

Відповідач зазначив, що на сьогодні діє Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 року №236 „Про затвердження Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти". Відповідно до пунктів 1-3 цього наказу затверджена, Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти" яка встановлює єдиний механізм розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об'єкти; дія методики поширюється на такі водні об'єкти: водосховища (крім водосховиш комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми; методика є обов'язковою для застосування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при укладенні ними договорів оренди водних об'єктів.

Враховуючи викладене відповідач вважає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає перерахунку за Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 року №236 „Про затвердження Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти", а отже, зміни до договору про оренду землі від 08.01.2008 року щодо орендної плати не можуть бути внесені, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент пред'явлення позову була розрахована не за належною методикою.(а.с.54-55).

13.10.2104 р. Прокурор надав суду заперечення на заперечення відповідача у яких зазначив, що відповідачем не враховано, що в оренду надано не тільки земельну ділянку під ставком. Також, відповідачем не враховано, що наказ № 236 28.05.2013 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від вересня 2012 року № 5293-VІ „Про аквакультуру", але не раніше дня його офіційного опублікування. Крім того, у позовній заяві ставиться питання про внесення змін договору оренди землі за період 2011-2013 рік, тобто час, коли розрахунок здійснювався за іншою методикою, визначеною у позовній заяві. Також, не враховано, що в оренду надавався не водний об'єкт, а земельна ділянка.(а.с.74-75).

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.12.2014 року (повний текст якого складено і підписано колегією суддів у складі суддів: Оборотова О.Ю. (головуюча) Гут С.Ф. і Літвінов С.В.- 26.12.2014р. позовні вимоги позовні вимоги Прокурора задоволено повністю. Внесено зміни до договору оренди землі від 08 січня 2008 р., а саме:

- викладено п. 5 договору у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 726 807,54 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного відділом Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області;

- викладено п. 9 договору у наступній редакції: „Орендна плата за земельну ділянку площею 38,766 га розрахована у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 21804,22 грн. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі".

Суд також стягнув з відповідача до державного бюджету України 1218 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти , яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник навів такі ж саме доводи, що були наведені ним у запереченнях на позов, а також послався на те, що згідно Закону України «Про аквакультуру» та ст.51 Водного кодексу України та прийнятих на їх виконання нормативних актів, позивач повинен прийняти міри по приведенню договорів оренди земельних ділянок, з розташованими на них водними об'єктами, у відповідність до вказаних нормативних актів і відповідно визначити розмір орендної плати з урахуванням цих нормативних актів, що ним (позивачем) не було зроблено, а тому підстави для внесення запропонованих прокурором змін до договору і відповідно для задоволення позову відсутні.

Скаржником до апеляційної скарги надано клопотання про відновлення йому пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 р. скаржнику відновлено строк на подання цієї апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2015 р. о 10.00 год., про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

У письмовому відзиві на скаргу позивач просив суд розглянути справу за його відсутністю, залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Фіксація судового засідання здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Представник скаржника (відповідача) в усних поясненнях наданих суду в судовому засіданні підтримав скаргу і просив задовольнити її в повному обсягу, скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову.

Представник прокурора в усних поясненнях наданих суду в судовому засіданні просив відмовити в задовольнянні скарги і залишити рішення місцевого суду без змін.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Переглядаючи відповідно до приписів ст. 101 ГПК України справу повторно, заслухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, запереченнях на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено місцевий господарським судом 08.01.2018 р. між позивачем - Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та відповідачем-фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі від 06.01.2008 р. (далі Договір).

Згідно до умов цього Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове (строком на 25 років) платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 38,766 га, у тому числі під ставком 22,9 га. (далі земельна ділянка), яка розташована на території Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області для риборозведення з цільовим призначенням - водогосподарського використання (далі Договір).

У пункті 5 договору сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 299 049 грн. 60 коп.

У пункті 9 договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 77,14 грн. за місяць або 2990,49 грн. на рік, що складає 1% від грошової оцінки землі.

У п. 13 договору сторони передбачили що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв'язується у судовому порядку. (а.с.11-13)

Аналіз умов договору, в частині визначення розміру та методу розрахунку орендної плати (п.9) надає можливість колегії суддів апеляційної інстанції зробити висновок, що її розмір було визначено у відповідності до вимог і приписів ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинний на час укладання договору), а також ст. ст. 6 і 23 чинного на той час Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на час укладання договору) та чинним на час укладання договору Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783.

З наявної в матеріалах справи технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 здійсненої 29.10.2010 р., вбачається, що нормативно грошова оцінки земельної ділянки ФОП ОСОБА_2, загальною площею 38,766 га, розташованої на території Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області складає 726 807,54 грн.

При цьому в цій документації зазначено, що нормативну грошову оцінку землі розраховано відповідно до вимог чинного на той час законодавства, а саме: Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку землі», Закону України «Про плату за землю", Постанови КМ України «Про затвердження порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» від 08.05.1996р.№486, Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої Постановою КМ України від 30.05.1997 р. № 525, Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України Держводгоспопу України та Української академії аграрних наук №19/16/22/11/17/12 від 27.01.2006 р., Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» (а.с. 87-105).

Матеріали справи свідчать, що рішенням Ананьївської районної ради Одеської області № 67-VI від 16.02.2011р. (далі Рішення): - затверджено вищевказану технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельної ділянки ФОП ОСОБА_2, (тобто земельної ділянки яка є предметом вищевказаного Договору); введено в дію вказану нормативну грошову оцінку землі з 01.01.2011 р. та визначено про необхідність повідомлення ФОП ОСОБА_2 про введення в дію нормативно грошової оцінки землі з 01.01.2011 р. (а.с.7).

Проте 01.01.2011р. набув чинності Податковий Кодекс України (ПК України) згідно Прикінцевих положень якого втратив чинність Закон України «Про плату за змелю», а в ст. 21 Закону України «Про оренду землі» внесено зміни та визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно приписів ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази того, що з моменту прийняття позивачем вищезазначеного Рішення (16.02.2011 р.), позивач повідомляв відповідача, у будь-який спосіб (в т.ч. особисто або шляхом направлення поштових повідомлень (листів) або шляхом опублікування цього рішення в місцевій пресі) про прийняття ним цього Рішення і звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до Договору, щодо розміру орендної плати, з урахуванням вказаного Рішення.

Наявні в матеріалах справи звернення позивача до відповідача датовані 04.02.2014 р., 11.02.2014 р. та 25.02.2014 р. (а.с.8-10),тобто через три роки після прийняття вказаного рішення, стосуються перегляду розміру орендної плати водного об'єкту, тобто іншого договору, якій теж укладався між сторонами спору, і відповідно не мають відношення до спірного договору внесення змін до якого просив прокурор у позові по цієї справі, а відтак ці звернення не можна вважати повідомленням відповідача про необхідність внесення змін до умов спірного договору.

Наявні у матеріалах справи повідомлення про те, що договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства, в т.ч. розділу Х11 ст. 288 п. 228.5., п. 288.5.1. Податкового кодексу України та з пропозиції про переукладання цього договору, з урахування вимог чинного законодавства, були направлені на адресу відповідача вперше лише 22.01.2013 р. (а.с.20,21), тобто майже через два роки після прийняття Рішення, а вдруге, 07.02.2013 р. (а.с.18, 19). При цьому вказані звернення до відповідача були направлені не позивачем а державною податковою службою.

Слід зазначити, що за цей період часу, тобто з дня затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 здійсненої 29.10.2010 р., і до звернення 22.04.2014 р. Прокурора до господарського суду Одеської області з цим позовом в законодавстві в України, яке регулювало і регулює ці відносини, відбулись зміни, а саме: набули чинності нові законодавчі та нормативні акти України, внесено зміни в існуючи акти та втратили чинність частина старих актів, зокрема:

1). набули чинності : Податковий Кодекс України; Закон України «Про аквакультуру»; Постанова КМ України від 23.11.2013 р. №1278 «Про затвердження Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів); Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 508 від 22.08.2013 р.; наказ Міністерства Екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 р. N 236 «Про затвердження Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 р. за N 986/23518;

2). викладено в новій редакції статтю 51 Водного кодексу України, яка регулює користування водними об'єктами на умовах оренди, та суттєво змінено редакцію Постанови КМ України «Про затвердження порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» від 08.05.1996 р. №486;

3). втратили чинність Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затверджений спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України Держводгоспопу України та Української академії аграрних наук №19/16/22/11/17/12 від 27.01.2006р. та Методика грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затверджена Постановою КМ України від 30.05.1997р. №525;

З урахуванням вищевказаних змін в законодавстві відбулась суттєва зміна методики розрахунку нормативно грошової оцінки земельних ділянок, в. т.ч. тих що знаходяться під водними об'єктами і які використовуються зокрема для риборозведення (тобто і земельної ділянки якою користується відповідач на підставі Договору) і відповідно змінився порядок визначення і сам розмір нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, що знаходяться від водними об'єктами, а відтак і розмір орендної плати за їх користування.

За таких обставин визначену в технічній документації, з нормативно грошової оцінки земельної ділянки ФОП ОСОБА_2, здійсненої 29.10.2010 р., по раніше діючому законодавству, нормативну грошову оцінку землі не можна враховувати при визначенні в Договорі розміру орендної плати.

Прокурор, як зазначалось вище і вбачається зі змісту його позовних вимог, просив внести таки зміні в договір:

викласти п. 5 договору наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 726 807,54 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного відділом Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області»;

- викласти п. 9 договору у наступній редакції: „Орендна плата за земельну ділянку площею 38,766 га розрахована у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 21804,22 грн. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі".

При цьому незважаючи на те, що прокурором у тексті заяви на заперечення відповідача зазначено, що він ставить питання про внесення змін до Договору за період 2011-213 року, тобто за час коли розрахунок здійснювався за іншою методикою визначеною у позовній заяви (а.с.74-75), в прохальний частині позовної заяви та в прохальній частині в заяві заяви на заперечення відповідача прокурор просив викласти п.5 і п.9 договору в новий редакції без визначення моменту (дати) з якого він просить внести ці зміни і до якого моменту (дати) він вважає ці зміни повинні діяти.

Водночас приписами частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договір змінюється в судовому порядку, зобов'язання змінюються з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Частиною п'ятою статті 188 Господарського кодексу України також передбачено, що якщо судовим рішення договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Приймаючи до уваги приписи вказаних правових норм, зміст позовних вимог прокурора зазначених в прохальній частині позовної заяви, а також враховуючи, що в рішенні суду першої інстанції по цьому спору не визначено строк набрання чинності вищезазначених зміни до договору, то слід вважати що вони набувають чинності з дні набрання законної сили рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене та вищезазначені норми права, з урахуванням того, що методика нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка (оцінка) була здійснена 29.10.2010 р. не відповідає методиці грошової оцінки земельної ділянки, яка є чинною на час звернення прокурора до суду з цим позовом, ухвалення судом першої інстанції рішення по ньому і моменту набуття чинності змін до договору, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що правові підстави для внесення змін до договору щодо розміру плати за землю розрахованої на підставі вищевказаної грошової оцінки відсутні, оскільки в такому випадку розмір орендної плати буде розрахований у порушення чинного на час внесення змін до договору законодавства.

Місцевий господарський суд не врахував вищезазначених фактичних обставин та приписів норм матеріального права і як наслідок дійшов помилкового висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог прокурора.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення місцевого суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, що не позбавляє прокурора та/або позивача звернутись до господарського суду з позовом про внесення змін до Договору щодо розміру орендної плати розрахованій згідно вимог чинного законодавства на час цього звернення.

Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга відповідача задовольняється судом апеляційної інстанції в повному обсягу і виноситься нове рішення про відмову в задоволенні позову прокурора, то з визначеного прокурором позивача згідно приписів ст. 49 ГПК України підлягає стягненню:

- в дохід державного бюджету України 1218,00 грн. - судового збору який повинен був сплачений при поданні позову ( з одною нематеріальною вимогою), від сплати якого звільнено прокурора ;

- на користь відповідача 609,00 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

1) Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

2) Рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2014 р. по справі № 916/1535/14 - скасувати.

3) Прокурору Ананьївського району в позові (вх. № 1542/14 від 22.04.2014 р.) інтересах держави в особі Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі від 08.01.2008 р. укладеного між Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області і Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 - відмови.

4) Стягнути з Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області:

а) в дохід Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору, який повинен був сплачений при поданні позову (з одною нематеріальною вимогою), від сплати якого звільнено прокурора ;

б) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5) Доручити господарському суду Одеської області видати накази відповідно до п.4 резолютивної частини цієї постанови зі зазначенням у них всіх необхідних ,передбачених чинним законодавством реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 17.03.2015 р.

Суддя - доповідач: М.А. Мирошниченко

Судді: О.Л. Воронюк

В.В. Лашин