Ухвала

від 12.03.2015 по справі 359/4298/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/4298/14 Головуючий у І інстанції Борець Є. О. Провадження № 22-ц/780/652/15 Доповідач у 2 інстанції Савченко Категорія 46 12.03.2015

У Х В А Л А

іменем України

12 березня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Гуль В.В.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області питання про виправлення описки в рішенні Апеляційного суду Київської області від 26 лютого 2015 року в цивільній справі за позовом заступника Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі головного управління Держземагентства у Київській області до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним розпоряджень органу виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, міни та дарування земельних ділянок, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння на користь держави,-

в с т а н о в и л а:

26 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області за результатами перегляду рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 грудня 2014 року у вказаній вище справі ухвалила рішення про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 та скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними рішень Гнідинської сільської ради № 7 від 13 липня 1999 року, визнання недійсним договору міни земельних ділянок, укладеного 20 листопада 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виданого на підставі договору міни державного акту, а також чотирьох договорів дарування земельних ділянок, укладених 9 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і ухвалила нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовила. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору міни земельної ділянки, укладеного 20 листопада 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також виданого ОСОБА_2 на підставі цього договору міни державного акту на право власності на земельну ділянку КВ № 026774 від 5 грудня 2003 року, а також визнання недійсними чотирьох договорів дарування земельних ділянок, укладених 9 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, колегія суддів виходила із того, що суд не врахував, що держава, в інтересах якої прокурор подав позов, не є учасником правочинів щодо відчуження спірної земельної ділянки, укладених між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а пізніше між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а тому обраний прокурором спосіб захисту не відповідає вимогам закону, бо земельні ділянки не підлягають поверненню державі за недійсним правочином, учасником якого держава не є.

При цьому колегія суддів керувалася тим, що захист держави відповідно до позовних вимог та вимог закону необхідно здійснювати шляхом витребування майна у набувача шляхом пред'явлення віндикаційного позову відповідно до ст.388 ЦК України, який судом першої інстанції в даній справі розглянутий і задоволений.

З матеріалів справи вбачається, що при ухваленні рішення апеляційний суд допустив описку в резолютивній частині, вказавши невірну серію та дату видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 на підставі договору міни (серія ІУ КВ № 046273 від 28 жовтня 1999 року замість правильного серія КВ № 026774 від 5 грудня 2003 року), рішення суду першої інстанції щодо визнання якого недійсним скасовано і в позові в цій частині апеляційним судом відмовлено.

В суді апеляційної інстанції прокурор та ОСОБА_4 як представник відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 проти виправлення описки не заперечували.

Інші учасники справи повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не з'явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Поскільки у резолютивній частині рішення Апеляційного суду Київської області від 26 лютого 2015 року допущено описку, а саме вказана невірна серія та дата виданого ОСОБА_2 на підставі договору міни державного акту на право власності на земельну ділянку, то дана описка підлягає виправленню.

Керуючись ст.219 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Виправити описку в рішенні Апеляційного суду Київської області від 26 лютого 2015 року, зазначивши у резолютивній частині рішення серію та дату державного акта на право власності на земельну ділянку, рішення суду першої інстанції щодо визнання якого недійсним скасовано і в позові в цій частині апеляційним судом відмовлено, а саме: серія КВ № 026774 від 5 грудня 2003 року замість серія ІУ КВ № 046273 від 28 жовтня 1999 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді :